Монадологія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) |
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 16:
|Вікіджерела-текст = <!--Текст твору у Вікіджерелах -->
}}
'''«Монадоло́гія»''' ({{lang-fr|La Monadologie}}, 1714) — одна із праць [[Лейбніц Ґотфрід Вільгельм|Ґотфріда Лейбніца]], де найповніше викладено його філософію — ''монадизм''. У назві через поєднання слів «monas» («єдиність») і «logos» («трактат» або «наука») відображено суть вчення про найпростіші субстанції, [[Метафізика|метафізичні]] атоми [[Монада|монади]]. Праця написана під кінець життя філософа, щоб підтримати метафізику простих субстанцій.
== Зміст ==
Рядок 37:
== Історія публікації ==
Побутує думка, що «Монадологію» було написано на прохання князя Ежена Савойського для роз'яснення думок, висловлених у «Теодицеї» Лейбніца, або на прохання осіб з оточення герцога Орлеанського. Праця писалася Лейбніцом французькою мовою, найімовірніше — у серпні-грудні 1714 року в [[Ганновер]]і.
Відомо чотири варіанти праці, що слугували основою для подальших видань: чернетковий, два пізніших (зберігаються у Ганноверському архіві), і переписаний вірогідно знайомим Лейбніца, Гейнріхом Келером (зберігається у Відні). Вперше текст «Монадології» було оприлюднено у німецькому перекладі Гайнриха Келера 1720 року. Саме Келер дав праці назву «Монадологія». У 1721 з'явився латинський переклад Міхеля Ґотліба Ганша, надрукований у часописі «Acta Eruditorum» під заголовком «Principia Philosophiae, autore G.G. Leibnitio», також на основі віденського варіанту.
Французький оригінал вперше вийшов друком лише 1840 року зусиллями Йогана Едуарда Ердмана. У 1881 році Еміль Бутру видав «Монадологію» на основі двох копій з Ганноверського архіву, що містять посилання на «Теодицею»
== Посилання ==
| |||