Вертольотоносець: відмінності між версіями

[[Image:Moskva class Moskva flightdeck cruiser, starboard quarter view.jpg|thumb|290px|Вертольотоносець класу "Москва", спроектований як протичовневийпротичовновий крейсер (підпалубний ангар уміщує 14 вертольотів)]]

'''Вертольотоносець''' - різновид [[авіаносець|авіаносців]], спеціально призначений для несення вертольотів, і тому не має катапульт, посадкових тросів і іншого устаткування для зльоту і посадки літаків. Як правило, одночасно є [[протичовневийпротичовновий корабель|протичовневимпротичовновим]], або [[десантний корабель|десантним кораблем]]. Може мати в складі авіакрила кілька літаків з вертикальним або коротким зльотом.

* [[ПротичовневийПротичовновий авіаносець]]

* [[ПротичовневийПротичовновий крейсер]]

В [[СРСР]] вертольотоносці будувалися як протичовневіпротичовнові [[крейсер]]и, було побудовано два вертольотоносних протичовневихпротичовнових крейсери проекту 1123 "Кондор": [[Москва (протичовневийпротичовновий крейсер)|"Москва"]] й [[Ленінград (протичовневийпротичовновий крейсер)|"Ленінград"]] В [[США]] більші десантні кораблі оснащені вертольотами для висадки й прикриття [[десант]]у.

== ПротичовневіПротичовнові Крейсери ==

Бурхливий розвиток підводних сил після Другої світової війни викликало необхідність посилення протичовневихпротичовнових сил. Особливе значення це набуло до початку 60-х рр., коли на бойове патрулювання стали виходити атомні підводні човни з балістичними ракетами. Одним зі шляхів вирішення питання вважалося уведення в бойовий склад флотів спеціальних вертольотоносних кораблів здатних вести ефективний пошук підводних човнів на великій відстані від берега. США мали більше спеціалізованих протичовневихпротичовнових авіаносців і не мали потреби в будівництві спеціальних кораблів такого типу, тому крейсери-вертольотоносці з'явилися у флотах європейських країн і СРСР.

Першим кораблем - протичовневимпротичовновим вертольотоносцем став французький крейсер "''Jeanne d'Ark''", що вступив у лад в 1964 р. і здатний також діяти як десантний вертольотоносець і навчальний корабель. У тому ж році Італійський флот одержав два крейсери типу "''Caіo Duіlіo''", а пізніше їхню збільшену версію "''Vіttorіo Veneto''". Останній міг приймати на борт до 9 протичовневихпротичовнових вертольотів. Британський флот в 1964-69 р. переобладнав три чисто артилерійських крейсери типу "''Tіger''" у крейсери-вертольотоносці, що приймали 4 вертольоти. Оцінка цього типу кораблів виявилася настільки висока, що й майбутні легкі авіаносці типу "''Іnvіncіble''" спочатку теж повинні були стати крейсерами-вертольотоносцями з авіагрупою із шести літаків[http://www.wunderwaffe.narod.ru/Magazine/MK/2006_09/index.htm].

Перші пропозиції по будівництву крейсерів-вертольотоносців були висунуті в 1958 р. як спроба врятувати від переробки на металобрухт майже готових крейсерів проекту 68-біс за рахунок їхньої перебудови в кораблі із протичовневимпротичовновим озброєнням. Однак розміри крейсерів здалися тоді командуванню ВМФ надмірними й розробка проекту 1123 "Кондор" почалася в 1960 р. з "чистого аркуша"[http://www.wunderwaffe.narod.ru/Magazine/MK/2002_05/index.htm]. Перший крейсер проекту [[Москва (протичовневийпротичовновий крейсер)|"Москва"]] вступив у лад в 1967 р. і виявився досить ефективним для цілей [[ПротичовневаПротичовнова оборона|ПЧО]] завдяки наявності 14 протичовневихпротичовнових вертольотів і потужної ГАС. Другий крейсер [[Ленінград (протичовневийпротичовновий крейсер)|"Ленінград"]] увійшов до складу флоту через два роки. Всю свою службу кораблі провели в складі Чорноморського флоту, діючи звичайно в акваторії Середземного моря. Спочатку передбачалося побудувати серію з 12 крейсерів даного типу, але різкий ріст бойових можливостей атомних ракетних ПЧ, особливо в плані дальності стрільби балістичними ракетами змусив обмежитися двома кораблями. Будівництво третього крейсера проекту 1123 було скасовано в 1968 р. ще до закладки. Проте , "Кондори" зіграли важливу роль у розвитку вітчизняних авіанесучих кораблів.

* [[ПротичовневийПротичовновий корабель]]