Українська народна міліція (Львів): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 87:
:''Вийшов я з шерегу, зняв з руки пов'язку і на хвилину задумався, що маю робити?»''.}}
За спогадами одного з на той момент членів українського уряду [[Паньківський Костянтин Констянтинович|Костя Паньківського]] «Молодь, що зуміла заховатися перед бранкою до Червоної Армії, ставилася до служби в міській міліції, на чолі якої станув член ОУН Евген Врецьона»<ref>Паньківський Кость. Від держави до комітету. — Нью-Йорк — Торонто: Життя і мислі, книга 10, 1970 — С. 35</ref>.
Деякі дослідники вважають, що до створення української міліції у Львові також мали стосунок члени [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]], [[Матла Омелян|Омелян Матла]] та [[Казанівський Богдан|Богдан Казанівський]]<ref>Struve Kai. Deutsche Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine. — Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2015. — S. 253—271</ref><ref>''[[Кай Струве]]''. Команда особого назначения «Львов», украинская милиция и «Дни Петлюры» 25 и 26 июля 1941 г. // Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. — № 6. — Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2013. — С. 105—108</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/research/2012/12/20/93550/ Химка Джон-Пол. Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба]</ref>. Зокрема за спогадами [[Казанівський Богдан|Казанівського]]: «він [Шухевич] вимагав від мене, щоб я став тимчасовим комендантом міста й організував команду. Постійна команда є визначена і, на її чолі стоїть Євген Врецьона. Я ніяк не міг погодитися на таке велике, хоч тимчасове становище, тож щиро просив Шухевича, щоб призначив когось іншого, військового». Надалі, як згадував Казанівський<ref>Казанівський Богдан. Шляхом Легенди. Спомини. — Львів: Кальварія, 2007 — С. 209—239</ref>:
|