Українська народна міліція (Львів): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 87:
:''Вийшов я з шерегу, зняв з руки пов'язку і на хвилину задумався, що маю робити?»''.}}
 
За спогадами одного з на той момент членів українського уряду [[Паньківський Костянтин Констянтинович|Костя Паньківського]] «Молодь, що зуміла заховатися перед бранкою до Червоної Армії, ставилася до служби в міській міліції, на чолі якої станув член ОУН Евген Врецьона»<ref>Паньківський Кость. Від держави до комітету.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Торонто: Життя і мислі, книга 10, 1970&nbsp;— С. 35</ref>. описуючиОписуючи процес створення міліції, [[Паньківський Костянтин Констянтинович|Паньківський]] також зазначав, що «Організувати міліцію було дуже трудно, бо не було професійних і вишколених українців. Також не було вислужених військових підстаршин, з яких в усіх народів рекрутується склад поліції. Тому на заклик до поліцистів, жандармів і підофіцерів зголошуватись до служби в міліції відгукнулося мало людей. Зате прийшло багато, понад потребу, молодих сільських хлопців, яким треба було довшого часу для вишколу і службового досвіду. Через те міліція мусіла бути імпровізацією»<ref>Паньківський Кость. Роки німецької окупації.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Торонто: Життя і мислі, книга 7, 1965.&nbsp;— С. 400—401</ref>.
 
Деякі дослідники вважають, що до створення української міліції у Львові також мали стосунок члени [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]], [[Матла Омелян|Омелян Матла]] та [[Казанівський Богдан|Богдан Казанівський]]<ref>Struve Kai. Deutsche Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine.&nbsp;— Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2015.&nbsp;— S. 253—271</ref><ref>''[[Кай Струве]]''. Команда особого назначения «Львов», украинская милиция и «Дни Петлюры» 25 и 26 июля 1941 г. // Проблеми історії Голокосту: науковий журнал.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2013.&nbsp;— С. 105—108</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/research/2012/12/20/93550/ Химка Джон-Пол. Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба]</ref>. Зокрема за спогадами [[Казанівський Богдан|Казанівського]]: «він [Шухевич] вимагав від мене, щоб я став тимчасовим комендантом міста й організував команду. Постійна команда є визначена і, на її чолі стоїть Євген Врецьона. Я ніяк не міг погодитися на таке велике, хоч тимчасове становище, тож щиро просив Шухевича, щоб призначив когось іншого, військового». Надалі, як згадував Казанівський<ref>Казанівський Богдан. Шляхом Легенди. Спомини.&nbsp;— Львів: Кальварія, 2007&nbsp;— С. 209—239</ref>: