|
[[Файл:Celery cross section.jpg|thumb|right|250px|]]
ЯКІ ФУНКЦІЇ ВИКОНУЄ ПРОВІДНА ТКАНИНА? Які функції провідної тканини? Які функції виконує провідна тканина? Основна функція провідної тканини — це проведення води та розчинених у ній поживних речовин. Крім того, провідні тканини забезпечують зв’язки між усіма частинами рослини. До складу провідної тканини входять провідні елементи: судини або трахеїди (ксилема) та ситоподібні трубки (флоема). Провідні тканини рослин — тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних та неорганічних речовин. Провідні тканини рослин розвиваються з прокамбію і камбію й утворюють систему, що пов’язує всі органи рослини. Високодиференційовані провідні тканини є лише у так званих судинних рослин; у мохоподібних та нижчих рослин їх немає. Найскладніше побудована система провідних тканин у покритонасінних. Провідні тканини рослин поділяються на флоему та ксилему. Ксилема — транспорт води і мінеральних солей. Флоема — тканина, що транспортує від листків до кореня воду і органічні речовини. Ксилема — механічна тканина, що поділяється на судини і трахеїди. Судини — довгі пустотілі трубки утворені з вертикального ряду паренхімних клітин. Трахеїди — видовжені мертві клітини без цитоплазми. Флоема — механічно спеціалізована тканина. Включає ситовидні трубки — вертикальний ряд видовжених живих клітин з целюлозною оболонкою, на поперечних стінках багато отворів перфорацій. Провідні тканини рослин разом з механічними тканинами утворюють судинно-волокнисті пучки. Провідні елементи флоеми: ситовидні клітини ситоподібні трубки + клітини супутники Механічні елементи: луб’яні волокна Паранхімні елементи: луб’яна паренхіма. Забезпечує резервування речовин.
'''Провідні тканини рослин''' — [[Тканина (біологія)|тканини]], основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних та неорганічних речовин. Провідні тканини рослин розвиваються з прокамбію і камбію й утворюють систему, що пов'язує всі органи рослини. Високодиференційовані провідні тканини є лише у так званих [[Судинні рослини|судинних рослин]]; у мохоподібних та нижчих рослин їх немає. Найскладніше побудована система провідних тканин у покритонасінних.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/yaki-funktsiyi-vikonuye-providna-tkanina/ Довідник цікавих фактів та корисних знань
Провідні тканини рослин поділяються на [[флоема|флоему]] та [[ксилема|ксилему]]. Ксилема — транспорт води і мінеральних солей. Флоема — тканина, що транспортує від листків до кореня воду і органічні речовини.
Ксилема — механічна тканина, що поділяється на судини і трахеїди. Судини — довгі пустотілі трубки утворені з вертикального ряду паренхімних клітин. Трахеїди — видовжені мертві клітини без цитоплазми. Флоема — механічно спеціалізована тканина. Включає ситовидні трубки — вертикальний ряд видовжених живих клітин з целюлозною оболонкою, на поперечних стінках багато отворів перфорацій.
ПРОВІДНІ ТКАНИНИ РОСЛИН
— тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних та неорганічних речовин. П. т. р. розвиваються з прокамбію і камбію й утворюють систему, що пов'язує всі органи рослини. Високодиференційовані П. т. р. є лише у т. з. судинних рослин; у мохоподібних та нижчих рослин їх немає. Найскладніше побудована система П. т. р. у покритонасінних. П. т. р. складаються з ксилеми (деревини) та флоеми (лубу). По провідних елементах ксилеми—судинах, або трахеях, і трахеїдах переважно пересуваються вода і розчини мінеральних речовин, що їх вбирають корені з грунту, у надземні органи (висхідна течія). Провідними елементами флоеми — ситовидними елементами (ситовидними трубками у покритонасінних) в основному пересуваються органічні речовини, що утворилися в процесі фотосинтезу в листках та ін. зелених частинах рослини, до інших органів рослин (низхідна течія). Іноді, напр., навесні по деревині можуть пересуватися й органічні речовини, відкладені в запас. П. т. р. разом з механічними тканинами рослин утворюють судинно-волокнисті пучки.
Провідні тканини рослин разом з механічними тканинами утворюють судинно-волокнисті пучки.
Схожі за змістом слова та фрази
Провідні елементи флоеми:
МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН
* ситовидні клітини
— тканини, які надають міцності рослинам. До М. т. р. відносять коленхіму, склеренхіму, луб'яні волокна, лібриформ, кам'янисті клітини. Міцність рослин забезпечується потовщеними клітинними оболонками, їхньою пружністю, щільним розташуванням клітин в М. т. р. та характером розподілу механічних ткан...
* ситоподібні трубки + клітини супутники
(Українська Радянська Енциклопедія)
ПОКРИВНІ ТКАНИНИ РОСЛИН
— тканини, що покривають зовні органи рослин. Виконують функції захисту рослин від різних несприятливих умов навколишнього середовища (різких коливань т-ри, механічних ушкоджень тощо), газообміну, поглинання та виділення. Розрізняють первинні і вторинні П. т. р. Первинні П. т. р.— епідерміс, що вкр...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ЗАЛОЗИСТІ ТКАНИНИ РОСЛИН
залозки рослин — структурні утвори, що беруть участь у виділенні специфічних продуктів метаболізму рослинних клітин. За спеціалізацією та місцем розташування у рослині варіюють. Розрізняють зовнішні і внутрішні 3. т. р. До зовнішніх залозок відносять: гідатоди; травні залозки комахоїдних рослин; тр...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ПРОВІДНІ ШЛЯХИ
головного і спинного мозку — складні системи спеціалізованих нервових клітин (нейронів) та їх відростків (аксонів), за допомогою яких здійснюються взаємозв'язок між структурами мозку і координація його діяльності. Кожний Н. ш. (шлях, тракт, канатик) утворений двома або більше послідовно з'єднаними ...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ТКАНИНИ
в 6іології — система клітин і неклітинних елементів, що характеризуються спільністю походження, будови та функцій. В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин: епітеліальну, сполучну, м'язову та нервову. Епітеліальна тканина (див. Епітелій) вкриває тіло тварин, утворює оболонки внутр. ор...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ТКАНИНИ ХУДОЖНІ
— ткані вироби (ручні або машинні), що відзначаються художністю орнаментації, барвистістю кольорів і способом виготовлення; один з видів декоративно-ужиткового мистецтва. Т. х. застосовують для прикрашення жител і громадських інтер'єрів, одягу тощо. Орнаментують Т. х. за принципом ритмічного повтор...
(Українська Радянська Енциклопедія)
РАК РОСЛИН
— група захворювань, що характеризуються утворенням на уражених органах рослин наростів і напливів, різних за формою та консистенцією (ущільнених чи дерев'янистих), або ран, які довго не заростають. Збудниками Р. р. є гриби, віруси та бактерії. Розростання ушкодженої тканини рослин відбувається вна...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ЩЕПЛЕННЯ РОСЛИН
— пересадження гілочки (живця) або бруньки (вічка) однієї рослини (прищепи) на іншу (підщепу). При щепленні рослин камбій підщепи і прищепи тісно стикаються, внаслідок чого проходить їх повне зрощення, утворюється єдиний, нормально функціонуючий рослинний організм. Щ. р. як один із важливих способі...
(Українська Радянська Енциклопедія)
МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН
—наука, що вивчає зовнішню і внутрішню будову рослин і закономірності їх формоутворення в процесі індивідуального (онтогенез) та історичного (філогенез) розвитку, один з розділів ботаніки. З М. р. виділились анатомія рослин, ембріологія рослин, цитологія рослин і гістологія рослин. М. р. вивчає мор...
(Українська Радянська Енциклопедія)
МОРОЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН
— здатність рослин витримувати періоди з від'ємними температурами. Формується в ході філогенезу та онтогенезу. М. р. неоднакова у різних видів рослин і може відрізнятися навіть у різних сортів того самого виду рослин. Визначається М. р. насамперед спадковими особливостями рослин. М. р. зумовлюється...
(Українська Радянська Енциклопедія)
Механічні елементи:
* луб'яні волокна
Паранхімні елементи:
* луб'яна паренхіма.
Забезпечує резервування речовин.
== Джерела ==
* http://www.ucmp.berkeley.edu/IB181/VPL/Ana/AnaTitle.html
* {{УРЕ}}
{{biosci-stub}}
[[Категорія:Тканини рослин]]
Провідні тканини здійснюють важливі фізіологічні функції: проведення води та проведення органічних речовин. У відповідності з цим розрізняють мертві, водопроводу-дящіе елементи - судини і трахеїди, і живі провідніорганічні речовини - сітовідние т руб. до і. Судини представляють собою порожнисті усередині трубки, що утворилися з вертикального ряду колишніх паренхімних клітин шляхом поступового розчинення поперечних перегородок або їх розриву при швидкому зростанні. На відміну від сусідівтрахеіди листяних порід - довгі клітини, вони меншого діаметру, ніж судини, але подібні з ними за структурою оболонок. Для водопроводящіх елементів характерна наявність в оболонках клітин облямованих пір. Трахеїди хвойних деревних порід відрізняються і довжиною і порами.Значення сітовідних трубок обмежено їх фізіологічною роллю, по ним здійснюється пересування органічних речовин.
Загальні ознаки відділу Filicinophyta (папоротніковідние. Провідні тканини є серйозним еволюційною перевагою в порівнянні з простимипровідними клітинами деяких Моховидних і водоростей. Ці тканини виявлені тільки в спорофітном поколінні і саме тому спорофіти стають домінуючими у всіх судинних рослин.
Загальні ознаки відділу Filicinophyta (папоротніковідние. Провідні тканинивиконують дві важливі функції. По-перше вони утворюють транспортну систему, переносить поживні речовини і воду по багатоклітинного тілу, забезпечуючи можливість розвитку великого складного тіла. По-друге, вони виконують і опорну функцію, оскільки ксилема, будучипровідної тканиною, містить лігніфіцірованние клітини - дуже міцні і тверді. У судинних рослин розвивається й інша лігніфіцірованная тканину - склеренхіма. Вона підсилює механічну роль ксилеми (розд.
Провідні тканини рослини не вичерпуються лишеводопроводящей тканиною - ксилемою, по якій проходить струм води від коренів до листя.
Найбільш важлива провідна тканина лубу складається з сітовідних елементів - сітовідних клітин у хвойних.
Є справжні провідні тканини. Статеве покоління зредуковано,представлено заростком, для статевого процесу необхідна наявність води.
У провідних тканинах рослин серед С14 - ассіміля-тов, крім сахарози, виявляються й інші мічені сполуки: цукру, органічні кислоти і амінокислоти. У зв'язку з тим, що ці сполукивиявляються також і серед продуктів фотосинтезу листя (отримують мітку С14 в процесі короткочасної асиміляції С14Ог), буває важко вирішити, чи є вони транспортними продуктами фотосинтезу або зобов'язані своєю появою використанню сахарози в процесахдихання в провідних шляхах і оточуючих їх тканинах.
Листя має покривні, основні і провідні тканини. Зовні листя вкриті первинної покривної тканиною - епідерми. Основні тканини, тобто тканини, що становлять основну масу аркуша, називають мезофілла. Мезофілскладається з хлопець-хімних клітин з добре розвиненою пігментосодержащей системою пластид і служить асиміляційної тканиною. Провідні тканини листя - ксилема і флоема - утворюють провідні пучки. Структура голчастого аркуша має свої особливості. На рис. 8.9 в якостіприкладу зображені поперечні зрізи листа берези і хвої сосни.
Холіноестераза міститься в провідній тканині у всіх представників тваринного царства, як в адренергічних, так і в холінергічних нервах.
Будова первинної ксилеми. А. Поперечний зріз. Б.Поздовжній зріз. В. Поперечний зріз первинної ксилеми з стебла Helianthus. Г. Поздовжній зріз первинної ксилеми з стебла Helianthus. Разом вони формують провідну тканину, функції якої, пов'язані з пересуванням речовин по рослині, розглядаються в гл. По ксилемі рухаються восновному вода і мінеральні солі у висхідному напрямку - від коренів в інші частини рослини, а по флоеме - головним чином органічні речовини, що надходять з листя і переміщаються як вгору, так і вниз по рослині.
Переміщення речовини по проводять тканинамрослин називають транслокацією. У судинних рослин ці тканини вкрай спеціалізовані і представлені ксілемой і флоемой. По ксилемі здійснюється транслокація в основному води, розчинених у ній мінеральних солей, а також деяких органічних сполук азоту тагормонів; транспорт при цьому спрямований від коренів до надземних органів рослини. Флоема служить для переміщення насамперед розчинів органічних і неорганічних речовин; по флоеме речовини рухаються головним чином від листя і запасаючих органів до іншим частинамрослини.
Деякі дані по ферментам провідних тканин були раніше отримані в нашій лабораторії. У судинно-волокнистих пучках цукрових буряків були виявлені інвертаза, фосфатаза, фосфорілаза і цитохромоксидази. Нещодавно Циглер[15]також виявив впровіднихпучках Heracleum mantegazzi anum цітохромок-сідазу і досить активну сукціндегідрогеназу.
Існування активного гліколізу в провідних тканинах підтверджується присутністю в них піровіноград-ної кислоти, а також невеликої кількості молочної кислоти.Вельми характерним у цьому відношенні виявився також і склад фосфорних ефірів цукрів провідних тканин, в яких переважаючим фосфорілірованним цукром виявився глюкозо-6 - фосфат; присутній також фруктозо-6 - фосфат, але в меншій кількості. У деяких випадкахбула виявлена ??фосфогліцеріновий кислота. Фосфорні ефіри, типові для окислювального розпаду гексоз - рибо-зо-5 - фосфат, седогептулозо-7 - фос-фат, - в провідних тканинах не були виявлені.
Схема хроматограмм нуклеотидів судинно-волокнистих пучків і паренхімичерешків цукрових буряків. Ми зробили виділення нуклеотидів з провідних тканин і паренхіми черешків цукрових буряків.
Будова осі і кореня полушніка (Isoetes. Бічна меристема полушпіка всередину відкладає елементи провідних тканин, а назовні тільки паренхімнихзапасаючу тканину вторинної кори. Провідна тканина, звана також призматичним шаром, складається з коротких і своєрідних сітовідних елементів, хлопець-хімних клітин і кільчастих і спіральних тра-хеід (рис. 71), схожих на трахеіди протоксі-леми селагинелл.
Ендодерми називається шар клітин, навколишній провідну тканину рослини.
Сіфоностела може являти собою відносно суцільної циліндр провідної тканини, але частіше провідна система являє мережа провідних пучків. В останньому випадку на поперечному зрізівона має вигляд кільця з окремих пучків. Проміжки між окремими пучками не є порожніми, але заповнені паренхімні тканиною. Паренхімні ділянки, розташовані в стеле над місцями відходження листових слідів, називають листовими проривами або лакунами.Амфіфлойную сіфоностела, в якій послідовні листові прориви значно відокремлені один від одного, називають солоно-стелою (від грец. Коли в амфіфлойной сіфопостеле листові прориви розташовані настільки близько, що нижня частина одного прориву паралельна верхнійчастини іншого, її називають діктіостела (від грец. діктіостела являє собою циліндр, що складається з мережі переплітаються пучків. Окремий пучок діктіостела називають мерістелой (від грец. Соленостела і диктує-стела є двома найбільш поширеними типамистели серед сучасних папороті. В еволюційному відношенні діктіостела найбільш посунути тип, і тому вона характерна для найбільш прогресивних сімейств.
Схема еволюції стели. Найбільш примітивним типом стели є та, в якій провідна тканинаутворює суцільну масу і центральне ядро, що складається з ксилеми, повністю оточене шаром флоеми. Про-тостела не тільки дуже проста за структурою, але і являє собою вихідний тип, від якого в процесі еволюції відбулися всі інші типи стели. Вона була характернадля риниофитов і багатьох інших вимерлих форм. У сучасній флорі протостела характерна для плаунів і деяких папоротей і зустрічається в коренях майже всіх рослин. На поперечному перерізі протостела може мати різну форму. Найбільш примітивним типом єпротостела, що складається з центрального пучка первинної ксилеми, оточеній циліндром флоеми. Подібну протостела називають гаплостелой (від грец.
Таким чином, основний шлях дихальних перетворень са-харов в провідних тканинах лежить через гліколіз і цикл Кребса.
Після зараження рослини і короткого інкубаційного періоду гриб впроваджується в провідні тканини і викликає швидку загибель дерева.
Загальні ознаки відділу Filicinophyta (папоротніковідние. Папороті - рослини судинні; іншими словами у них є провіднатканина, яка складається з ксилеми і флоеми, що виконують функцію транслокації (перенесення) води і поживних речовин в тілі рослини.
Мінеральні компоненти, що поглинаються кореневою системою дерева з грунту, по проводять тканинам надходять в стовбур і крону, дерозподіляються між окремими тканинами. Необхідні для життєдіяльності елементи накопичуються в запасающих, меристематичних, видільних і асиміляційних тканинах. Вони можуть бути присутніми у вигляді солей, головним чином, карбонатів, оксалатів, фосфатів,силікатів і сульфатів, і бути пов'язаними з компонентами деревини, наприклад, з пектиновими речовинами. Мінеральні компоненти по товщині клітинної стінки розподіляються дуже нерівномірно, концентруючись в складній серединної платівці і в шарах, що межують з порожниноюклітини. Тому в хвойних породах пізня деревина, трахеіди якої мають масивну вторинну стінку, містить менше неорганічних речовин, ніж рання деревина.
Відомо два типи латеральної меристеми - судинний камбій, з якого утворюється новапровідна тканина, і корковий камбій, або феллоген.
Камбій - освітня тканину в стеблах і коренях рослин, що дає початок вторинним проводять тканинам і забезпечує їх зростання в товщину: до центру дерева відколюються клітини деревини, а в бік лубу - луб'яніклітини. Річні кільця видно на зрізі стовбура дерева і дозволяють визначити його вік і умови життя.
Разом з тим з табл. 2 видно, що сахароза використовується в провідних тканинах і на синтез кислот, що не беруть участь у циклі Кребса: гліколевої і щавлевої, щохарактеризує, по-видимому, вторинні перетворення сахарози.
Наявність активних ферментів гліколізу і макроергічних сполук вказує на інтенсивно йдуть в провідних тканинах процеси обміну речовин. Питання про безпосередню участь багатих енергієюфосфорних сполук, а також гексозомоно-фосфатів в транспорті Сахаров залишається ще нез'ясованим.
Між судинними пучками іноді закладаються додаткові тяжі ксилеми і флоеми і тоді вся ця провідна тканина може в кінцевому рахунку утворити одинсуцільний циліндр.
Верхівкові меристеми пагона на прикладі звіробою уральського (Hypericum uralum. 1 - закладення пари листя. 2 і з - поступове збільшен-віє і зміна форми верхівки втечі. 4 - закладення наступної пари листя. Клітини, що виникають в результаті ділень вкамбії, можуть утворювати різні тканини і найчастіше провідну тканину. Розвиток потужної деревини якраз і характеризується високою впорядкованістю клітинних поділів в камбії, що приводять до утворення значних мас ксилеми. При цьому виникає типове деревотаке, яким є звичні для нас сосна або ялина, береза, тополя або дуб.
У лубі (флоеме) присутні три типи клітин і відповідних тканин: сітовідние елементи, що утворюють провідні тканини; паренхімні клітини, складові запасаючі тканини; склеренхімниеклітини - механічні тканини. При цьому в порівнянні з ксилемою більш значну частку становлять живі клітини.
Особливий інтерес представляє група холінестерази (ChE) не тільки з точки зору їх фізіологічної ролі в провідних тканинах, але також і тому, щовнаслідок їх специфічного поведінки по відношенню до субстратів і інгібіторів і їх високої ефективності по відношенню до катіонних субстратам можливі точні кінетичні вимірювання. Нижче розглядаються отримані результати і обговорюється низка нез'ясованих дотеперішнього часу питань.
Ускладнення стели еволюціонувало в напрямі розчленування її на окремі тяжі, що вирівнювало невідповідність між сильно зростаючим обсягом провідних тканин (ксилеми і флоеми) і незначно збільшується поверхнею їхзіткнення з ін тканинами. Ці особливості відбилися в будові актіностели і плектостели, що виникли у рослин, для яких брало характерно розгалуження тілом. Її різновиди: ек-тофлойная сіфоностела - ксилема зовні обрамлена флоемою, перициклом і ендодерми;амфіфлойная, або ендо-флойная, сіфоностела (соленостела) - утворюються наруж.
Дослідження велися в двох напрямках: з одного боку, вивчалися проміжні продукти розщеплення Сахаров в процесі дихання провідних тканин, а з іншого, вивчалися ферменти,беруть участь у цих перетвореннях. Для дослідів була взята цукрові буряки через її здатністю синтезувати і накопичувати сахарозу в широких масштабах.
Распределеніе Еквіпотенціальна (переривчасті ліній. | Значення дипольного моменту рс. У кожен даний моментдіяльності серця його дипольний електричний генератор створює навколо електричне поле, яке поширюється по проводять тканинам тіла і створює потенціали в його різних точках.
Ця енергія необхідна для підтримки активної життєдіяльностісудинно-волокнистих пучків і, як можна думати, для виконання основної функції провідних тканин - для перенесення органічних речовин.
Таким чином, проведене дослідження дає уявлення про шляхи перетворення Сахаров в процесі дихання і про наявністьфосфорілірованний сполук у провідних тканинах.
РЄРДЦЕВІННИЕ ПРОМЕНІ (radii medulla-res), одне - або багаторядні шари живих паренхімних клітин, що йдуть радіально в проміжках між Провідними тканинами стебел і коренів дводольних рослин.
Говорячи про те, що головнимтранспортним цукром у рослин є сахароза, ми повинні підкреслити, що механізм пересування цього дисахарида по проводять тканин рослини залишається ще нез'ясованим. Безсумнівно лише те, що цей процес має супроводжуватися значними витратами енергії.
З іншого боку, якщо збільшення діаметра стебла або кореня супроводжується зміною складності обриси провідної системи, то початкові пропорції між поверхнею і об'ємом провідної тканини приблизно зберігаються. Таким чином, зростанняскладності і розмірів потрібно розглядати як пристосування для збереження нормальних фізіологічних відносин всередині стебла або кореня. Так як при даному обсязі трубчаста або зірчаста маса ксилеми більш ефективна для механічної підтримки, ніж суцільнациліндрична маса, то збільшення складності стелярной організації дає також деякі чисто фізичні переваги.
Крім покривної і провідної систем тканин, у вищих рослин розрізняють ще систему основних тканин, до якої належать усі клітини,розташовуються між епідермою і провідними тканинами, а також клітини, що складають серцевину - масив клітин, розташований в центрі стебла і зазвичай відсутній у корені.
Якщо паратіон потрапляє на плоди або інші частини рослини з щільними ліпоїдномупокриттями, то він залишається в них розчиненим тривалий час і потім дуже повільно надходить у провідні тканини рослини. Тому діючий початок часто не проникає або майже не проникає через шкірку фруктів та в таких випадках не може бути виявлено вм'якоті плоду.
Основні типи трахеид. В деяких групах цього типу рослин в масі тканин кори, вже закінчили свою диференціацію і виконують функцію запасающей тканини, можуть виникнути нові осередки клітинних поділів і виникають вторинні меристеми дадутьпочаток новим масивам провідних тканин.
Якщо зробити кілька послідовних поперечних зрізів через осьові органи різних представників плаунів, хвощів або папороті, а також через молоді стебла (або коріння) сосни або дуба, то можна легко переконатися втому, що система провідних тканин у цих таких різних рослин побудована по різному архітектурному принципом. Нарешті, у багатьох випадках провідна тканина навколо сещцевіни не суцільна, але розсічена, причому розсічена по-різному у різних груп вищих рослин. Первиннупровідну систему осьових органів вищих рослин разом з пов'язаними з нею паренхімні тканини називають стелою (від грец. Зовні стела оточена корою, але межа між ними не завжди ясно виражена і в деяких випадках анатоми утрудняються в проведенні зовнішньоїкордону стели.
Бічна меристема полушпіка всередину відкладає елементи провідних тканин, а назовні тільки паренхімних запасаючу тканину вторинної кори. Провідна тканина, звана також призматичним шаром, складається з коротких і своєрідних сітовіднихелементів, хлопець-хімних клітин і кільчастих і спіральних тра-хеід (рис. 71), схожих на трахеіди протоксі-леми селагинелл.
Якщо зробити кілька послідовних поперечних зрізів через осьові органи різних представників плаунів, хвощів або папороті, атакож через молоді стебла (або коріння) сосни або дуба, то можна легко переконатися в тому, що система провідних тканин у цих таких різних рослин побудована по різному архітектурному принципом. Нарешті, у багатьох випадках провідна тканина навколо сещцевіни не суцільна, алерозсічена, причому розсічена по-різному у різних груп вищих рослин. Первинну провідну систему осьових органів вищих рослин разом з пов'язаними з нею паренхімні тканини називають стелою (від грец. Зовні стела оточена корою, але межа між ними не завждиясно виражена і в деяких випадках анатоми утрудняються в проведенні зовнішньої межі стели.
Величина місцевої реакції у відповідь, що спостерігається в будь-яких клітинах - і провідних і непровідних, залежить від сили подразнення. Распространяющееся збудження характернотільки для провідних тканин - нервової, і м'язової.
Як видно з табл. 2 при використанні провідними шляхами цукрових буряків радіоактивної сахарози через 2 - 2 5:00 мітка з'являється у всіх органічних кислотах. Це вказує на те, що провідні тканини здатні здійснювати синтез всіх знайдених в них органічних кислот.
| 