Династія Мітрідатідів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
Ведуть свій рід від одного із «семи персів», що вбили мага Гаумату при перському царі царів Дарії I з династії Ахеменідів. Першим відомим представником цього роду, відя кого він отримав свою назву був [[Мітрідат I Кіоський]], сатрапа Каппадокії та Лікаонії<ref>Xen. Anab. II.5.35; III.3-4; VII.8.25</ref>, який помер до 362 року до н. е. Він був другом Кіра Молодшого, що боровся за владу у Перській імперії. Мітрідат зумів закріпити свій рід на вищих щаблях влади. З фактом керування засновника династії у Каппадокії пов'язані претензії його нащадків, починаючи з Фарнака I до Мітрідата VI встановити контроль над цієї територією.
Його син [[Аріобарзан I (сатрап Фригії)|Аріобарзан I]] обіймав посаду сатрапа Геллеспонтської Фригії та Даскілеї. За цього Мітрідатіда у спадкове володіння переходять міста Кіос та Аррін. Син останнього [[Аріобарзан II]] успадкував посаду сатрапа, якого керував до 337 року до н. е. Брат Аріобарзана, [[Мітрідат II Кіоський]] у 337 році до н. е. став наступним сатрапом Фригії. намагався розширити владу роду, проте спроба підкорити місто Гераклея Понтійська
Підтримав перського царя Дарія III, у складі військ якого відважно бився проти армії Олександра Македонського. Звитяжив у битві при Граніку<ref>Arr. I. 15.7; 16.3</ref>. Залишив табір Дарія після його остаточної поразки у битві при Гавгамелах. В подальшому повернувся до своїх родинних земель. Мітрідат служив Евмен з Кардії, сатрапу Каппадокії, а потім Антігону I Одноокому, але у 302 році був убитий за підозрою в зраді на користь Кассандра, царя Македонії.
Рядок 10:
Син останнього, [[Мітрідат I Ктіст|Мітрідат III Ктіст]] у 302 році до н. е. заснував Понтійське царство. У 297 році до н. е. він прийняв титул царя. З самого початку Мітрідатіди намагалися закріпитися в Понті та на прилеглому узбережжі. Вони вступили до Північної ліги, спрямованої проти греко-македонських династій, що виникли після розпаду імперії Олександра Македонського. Особливо Ктіст протидіяв Селевкідам. Водночас намагався зберегти традиції часів Ахеменідів, нащадком яких себе вважав.
Син Ктіста, [[Аріобарзан Понтійський|Аріобарзан III]] воював проти галатів, які тоді змінилися у Малій Азії, та Селевкідів. З цього моменту між обома родами посилюються
Починаючи з [[Мітрідат II Понтійський|Мітрідата IV]] намічається союзницькі відносин з державою Селевкідів. При цьому посилюється конфлікт з династією Атталідів, починаються спроби оволодіти важливим містом Сінопа. Її намагався захопити син Мітрідата, [[Мітрідат III|Мітрідат V]], проте невдало. Проте продовжується накопичення військової та економічної потуги династії.
Наступні представники династії — [[Мітридат IV Філопатор Філадельф|Мітрідат VI]] та [[Мітрідат V Евергет|Мітрідат VII]] — займали проримську позицію, що
Найбільшої слави та
[[Фарнак II]] зумів закріпитися лише у Боспорському царстві. У 47 році до н. е. на деякий час повернув династії родинні землі у Понті, проте зазнав поразки у битві при зелі, а незабаром загинув. З цього моменту Мітрідатів припинили спроби домінувати у Малій Азії. Втім Боспор залишався під їх володарюванням до 11 року до н. е.
|