Вікіпедія

Луганська область: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 155:
 
Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому.
Тривалий час у краї панували [[тюрки]]-[[кочовик|номади]]. У 1360-х роках у [[Подінців'я|Подінців'ї]] (неподалік від сучасного села [[Шипилівка]] [[Попаснянський район|Попаснянського району]]) [[Літня ставка хана Золотої Орди (Подінців'я)|тимчасово розташовувалась столиця Золотої Орди]]. З розпадом [[Золота Орда|цієї держави]] донецькі степи перетворились на «[[Дике Поле]]», що відділяло [[Київська Русь|Руську державу]] від [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. З [[16 століття|XVI ст.]] в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З'являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років [[17 століття|XVII  ст.]] тут почала утворюватися нова історична область — [[Слобідська Україна]]. Наприкінці [[18 століття|XVIII ст.]] розпочався значний для того часу видобуток [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] в районі [[Лисичанськ]]а.
 
Наприкінці ХІХ&nbsp;— на початку ХХ ст. на Луганщині склалася власна традиція домашнього [[іконопис]]у&nbsp;— так звані «вдягнені» ікони. Вони мали блакитний фон, ретельно виписані найдрібніші деталі, великі і круглі зіниці у зображуваних персонажів. Оклади для таких ікон виготовлялися з дорогої тканини (як правило, з [[Оксамит|оксамиту]]), оздоблювалися шитвом, намистинками, камінчиками, фольгою. Колекція луганських ікон наявна у експозиції [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] історико-культурного комплексу «[[Замок Радомисль]]»<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>.
Рядок 169:
[[3 червня]] [[1938|1938 року]] Донецьку область було розділено на [[Сталінська область|Сталінську]] і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1&nbsp;млн. 837 тис. чоловік, з яких&nbsp;— 65,8&nbsp;% сільського населення, 34,2&nbsp;%&nbsp;— міського. У [[1958|1958 році]], область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до [[1970]] року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року&nbsp;— назву знову змінено на Луганську.
 
У 1958 &nbsp;р. скасовано [[Покровський район (Луганська область)|Покровський район]].<ref>{{АТП УРСР-1962|409–410}}</ref> У 1959 &nbsp;р. ліквідовано 5 районів.<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Луганської області»]]</ref>
 
У 1962 &nbsp;р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 &nbsp;р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>. Отже скасовувались 16 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|37–40}}</ref><ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 111–113 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref>: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. У 1965 &nbsp;р. деякі з них були відновлені до 15.<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 &nbsp;р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Луганській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № &nbsp;3н-06 від 5 лютого 1965 &nbsp;р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref> У грудні 1966 &nbsp;р. відновилось ще 3 райони: Міловський, [[Свердловський район (Луганська область)|Свердловський]] та Слов'яносербський .<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. &nbsp;— 1966 &nbsp;— № &nbsp;48 &nbsp;— с. 515.</ref>
 
Зі здобуттям [[Україна|Україною]] незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів. [[Російська агресія в Україні 2014|З весни 2014 року]] [[ЛНР|регулярні та нерегулярні російські військові формування]] зайняли частину території Луганської області, переважно на півдні регіону.
Рядок 524:
 
== Освіта ==
У 2017/2018 у підконтрольній українській владі частині області у 211 школах навчалось близько 52 тисяч учнів і працювало 5 тисяч педагогічних працівників; функціонувало 20 професійно-технічних і 17 вищих I–III—II рівня акредитації навчальних закладів.
 
== Злочинність ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Луганська_область