Ґалахов Яків Якович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
З [[14 серпня]] [[1908]] року Яків Ґалахов - [[Професор|професор]] [[Богослів'я|богослів'я]] і керівник кафедри богослів'я в [[Томський університет | Томському університеті]] і, одночасно, - настоятель університетського храму, томської Казанської-Богородицької церкви. З [[6 квітня]] [[1911]] року за сумісництвом займав пост професора богослів'я Томського технологічного інституту. У [[1908]]-[[1914]] роках перебував у Братстві святого Димитрія ([[Томськ]]), читав публічні лекції на релігійно-моральні теми в [[Недільна школа|недільних духовних школах]].
У [[1908]]-[[1917]] роки - він один з відомих вчених-істориків, активно працював з [[Артефакт|артефактами]] археологічних наукових експедицій; один із засновників ''Томського археологічного музею''. З [[1911]] року по [[1916]] рік був членом наукового ''Товариства етнографії та історії'' при Томському державному університеті, брав участь у зборах томських мандрівників, [[Антропологія|антропологів]], [[Археологія|археологів]] і [[Етнографія|етнографів]]. З [[1912]] року - член наукового ''Томського єпархіального історико-археологічного комітету'' і завідувач Археологічним музеєм при [[Томський університет|Томському університеті]]. Був членом Вченої Ради університету. У період [[1914]]-[[1920]] років, як професор кафедри ''Богослів'я та історії церкви'' Томського державного університету, він читав обов'язковий до вивчення для студентів юридичного та медичного факультетів курс богослів'я. У [[1914]] році професор Яків Ґалахов виступив з пропозицією відкрити при Томському університеті перший в [[Російська імперія|Росії]] ''[[Теологія|теологічний]] факультет'' <ref> [http://rudocs.exdat.com/docs/index-168699.html Перша Томська школа і наступник її духовних традицій]. </ref>. З [[1913]] року він - викладач [[Богослів'я|богослів'я]] Сибірських Вищих жіночих курсах. Одночасно з професорської посадою, в [[1918]]-[[1920]] роках, перебуваючи в сані [[Протоієрей|протоієрея]], займав посаду [[Приват-доцент|привата-доцента]] історико-філологічного факультету [[Томський університет|Томського університету]]. В цей передреволюційний період багато писав, публікувався в журналах «''Віра і Розум''», «''Церковний вісник''», «' Недільна благодать''», «''Віра і життя''», в газеті «''Єпархіальні томські звістки''».
У своїх роботах апологетичного характеру, в яких він критикував сучасні йому соціальні та політичні теорії (як [[Соціалізм|соціалістичні]], так і [[Лібералізм|ліберальні]]), Ґалахов на зрозумілих прикладах доводив, що ''релігійний світогляд суперечить науковому'' і що ''сучасні досягнення науки підтверджують істинність [[Християнство|християнства]]''.
До [[1917]] року він мав багато нагород, включаючи нагородний Наперсний хрест від [[Святійший синод|Святійшого Синоду]] і [[орден Святої Анни]] 2-го ступеня.
Викладацька діяльність в університеті і в технологічному інституті передбачала і наукову богословську діяльність, плодом якої і стала книга «''Про релігії''» <ref> В наш час перевидана під назвою «''Релігієзнавство''». Перша частина цього богословсько-філософського дослідження надрукована за другим, виправленим і доповненим виданням ([[Томськ]], [[1914]]), а друга - за єдиним виданям ([[Томськ]], [[1915]]). Це дослідження - одне з цінних університетських богословських курсів з сучасного [[Релігієзнавство | релігієзнавства]] </ref>.
| |||