Вікіпедія

Гайнц Вільгельм Гудеріан: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
джерела
Рядок 9:
| місце народження = {{Прапорець|GERold}} [[Хелмно|Кульм]]
| дата смерті = 14.5.1954
| місце смерті = {{Прапорець|FRG}} [[Швангау]], Алльгой
| прізвисько = ''Schneller Heinz''&nbsp;— «швидкий Гайнц»<br/>''Heinz Brausewetter''&nbsp;— «Гайнц-ураган»
| приналежність =[[Файл:Kaiserstandarte.svg|22px]] [[Сухопутні війська Німеччини|сухопутні війська]]<br/> {{fHeer}}
Рядок 57:
 
=== Дитинство ===
Народився в містечку [[Кульм]], що поряд з річкою [[Вісла]], на південь від [[Гданськ]]а ([[Польща]]). В той час цей район належав [[Королівство Пруссія|Пруссії]]. Зараз це містечко [[Хелмно]] на території Польщі. Батько був першим кадровим [[офіцер]]ом з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом військової кар'єри військового. В 1890 році ув Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання ву школі, 1 квітня 1901 року вони були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під [[Берлін]]ом. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.
 
=== Початок кар'єри ===
Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу ув лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913&nbsp;рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] навчався у військовій академії в [[Берлін]]і.
 
== Між світовими війнами ==
Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив ву штабі «Залізної дивізії» в [[Латвія|Латвії]].
 
З [[1920]] року&nbsp;р.&nbsp;— командир роти в різних піхотних частинах.
 
З [[1922]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.
 
З [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— інструктор ву школі [[унтер-офіцер]]ів 2-ї піхотної дивізії. З лютого [[1927]] року&nbsp;— [[майор]].
 
З [[1927]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.
Рядок 77:
З [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня [[1933]]&nbsp;— [[полковник]].
 
З липня [[1934]]&nbsp;р. полковник Гудеріан&nbsp;— начальник штабу моторизованих військ.
 
З вересня [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу [[Танкові війська|танкових військ]].
Рядок 83:
З [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року&nbsp;— [[генерал-майор]].
 
З [[1938]]&nbsp;р.&nbsp;— командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], з листопада 1938 року&nbsp;— [[генерал танкових військ]].
 
З серпня [[1939]]-го&nbsp;р.&nbsp;— командир 19-го армійського корпусакорпусу (моторизованого).
 
Гудеріан також закінчив [[Кама (танкова школа)|Казанську танкову школу]]. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році де побував на курсах в в якості інспектора.
 
[[Файл:Armia_Czerwona,Wehrmacht_23.09.1939_wspólna_parada.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Гудеріан під час [[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті|спільного німецько-радянського параду]] з нагоди виводу частин [[Вермахт]]у з [[Берестя|Брест-Литовська]] та зайняття його [[Червона армія|Червоною армією]]. Праворуч&nbsp;— командир 29-ої легкої танкової бригади РСЧА [[комбриг]] [[Кривошеїн Семен Мойсейович|С.&nbsp;М.&nbsp;Кривошеїн]] ([[22 вересня]] 1939)]]
 
== Друга світова війна ==
1941 року командувач 2-ю танковою групою ву складі [[Група армій «Центр»|групи армій «Центр»]].
 
Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.
 
З березня 1943&nbsp;р.&nbsp;— [[генерал-інспектор]] танкових військ, з липня 1944 року&nbsp;р.&nbsp;— [[Начальник Генерального штабу (Німеччина)|начальник Генерального штабу]] сухопутних військ.
 
У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.
 
Взятий у полон американськими військами, але невдовзі був звільнений.
 
== Після війни ==
 
Гудеріан був взятий в полон американськими військами [[10 травня]] 1945 року в [[Тіроль|Тіролі]]. Він був зісланий в [[Нюрнберг]], але виступав на трибуналі лише як свідок. [[СРСР|РадянськаСоюзники сторона]]хотіли хотіла пред'явитивисунути йому звинувачення у військових злочинах, але союзники[[СРСР|Радянська сторона]] з цим не погодилисьпогодилась.<ref>''Віктор Суворов''. Самогубство. Розділ 16 «Кого б нам повісити».</ref> В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в [[Аллендорф]]і, а потім в [[Нейштадт]]і. В червні 1948 року його було звільнено.
 
Написав книги {{не перекладено|Увага, танки|«Увага, танки»|en|Achtung – Panzer!}} (1937), «Танки, вперед», {{не перекладено|Спогади солдата|«Спогади солдата»|en|Panzer Leader (book)}} (1950).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гайнц_Вільгельм_Гудеріан