Адам Міцкевич: відмінності між версіями

За [[Поема|поему]] «Конрад Валленрод» Міцкевича знову починають переслідувати. Він врятувався виїхавши за кордон у травні [[1829]] року. Ця подія була фатальною в його житті: після цього поет вже ніколи не міг повернутися до [[Литва|Литви]] та Польщі. Після невдалої спроби взяти участь у повстанні 1831 року на декілька місяців зупинився в Дрездені. У 1832 році Міцкевич приїхав до ПарижуПарижа, співпрацював з польською та литовсько-білоруською еміграцією, зайнявся політичною публіцистикою. У 1839—1840 роках він викладав латинську літературу в Лозанні. У 1840 році став першим професором слов'янської словесності у Французькому Колежі. У [[1840]]–[[1842]] роках Міцкевич читав там курс [[Слов'яни|слов'янської]] літератури. У 1841 році потрапив під вплив проповідника польського месіанства Анджея Товянського. За пропаганду його поглядів французький уряд у 1845 році відсторонив Міцкевича від читання лекцій. У 1852 році його відправили у відставку. Останні роки життя Адам Міцкевич провів у великій скруті. Тільки у [[1852]] році йому вдалося знайти роботу [[бібліотекар]]я книгозбірні Арсенал в Парижі.