Менінгіт: відмінності між версіями

 

Лікування при менінгіті полягає в невідкладному застосуванні [[антибіотик]]ів та, іноді, при серозних вірусних менінгітах&nbsp;— [[Противірусні препарати|противірусних препаратів]]. Крім того, можна використовувати [[глюкокортикостероїди]] для лікування [[набряк]]у-набухання головного мозку.<ref name=IDSA/><ref name=NEJM/> Менінгіт, особливо при затримці з лікуванням, може призвести до смерті, серйозних ускладнень: [[Глухота|глухоти]], [[Епілепсія|епілепсії]], [[Гідроцефалія|гідроцефалії]] і [[Когнітивна нейробіологія#Пізнавальні здібності|когнітивних розладів]].<ref name=Lancet/><ref name=NEJM/> Деяким видам менінгіту (наприклад, менінгококовому, пневмококовому, спричиненому вірусом [[Епідемічний паротит|епідемічного паротиту]]), можна запобігти через [[Вакцинація|вакцинацію]].<ref name=Lancet/>

 

== Клінічні прояви ==

 

У дорослих найбільш поширеним симптомом менінгіту є сильний [[головний біль]], що виникає майже у 95&nbsp;% випадків менінгіту, після чого настає ригідність потиличних м'язів (нездатність пасивно згинати шию через підвищення [[тонус]]у м'язів потилиці, що таким чином зменшує подразнення корінців спинальних нервів).<ref name=vdBeek2004>{{cite journal |author=van de Beek D, de Gans J, Spanjaard L, Weisfelt M, Reitsma JB, Vermeulen M |title=Clinical features and prognostic factors in adults with bacterial meningitis |journal= [[The New England Journal of Medicine]] |volume=351 |issue=18 |pages=1849–59 |year=2004 |month=October |pmid=15509818 |doi=10.1056/NEJMoa040845|url=http://www.nejm.org/doi/pdf/10.1056/NEJMoa040845 | format = PDF }}</ref> Складовими елементами класичних діагностичних ознак [[Менінгеальний синдром|менінгеального синдрому]] є: [[менінгеальні симптоми]], гарячка, блювання та змінений стан свідомості; проте всі три характеристики присутні тільки в 44-46&nbsp;% випадків бактеріального менінгіту.<ref name=vdBeek2004/><ref name=Attia>{{cite journal |author=Attia J, Hatala R, Cook DJ, Wong JG |title=The rational clinical examination. Does this adult patient have acute meningitis? |journal=[[Journal of the American Medical Association]] |volume=282 |issue=2 |pages=175–81 |year=1999 |month=July |pmid=10411200|doi=10.1001/jama.282.2.175 }}</ref> За відсутності всіх цих ознак наявність менінгіту малоймовірна.<ref name=Attia/>Інші ознаки, які зазвичай пов'язані з менінгітом, включають в себе фотофобію (непереносимість яскравого світла) і фонофобію / акузофобію (непереносимість гучних звуків). У маленьких дітей часто не виявляють вищезазначені симптоми, а можуть бути присутні лише [[дратівливість]] і нездоровий вигляд.<ref name=Lancet/> У грудних дітей віком до 6&nbsp;місяців може випирати [[тім'ячко]] (м'яке місце на тімені дитини). Іншими особливостями, які відрізняють менінгококовий менінгіт від менш тяжких захворювань у маленьких дітей, є біль в ногах, похолодання кінцівок і аномальний колір шкіри.<ref name=SIGN>{{cite journal|author=Theilen U, Wilson L, Wilson G, Beattie JO, Qureshi S, Simpson D |title=Management of invasive meningococcal disease in children and young people: Summary of SIGN guidelines |journal=[[BMJ]] (Clinical research ed.) |volume=336 |issue=7657|pages=1367–70 |year=2008 |month=June |pmid=18556318 |doi=10.1136/bmj.a129 |pmc=2427067}}</ref><ref>{{cite book | isbn = 978-1-905813-31-5 | title = Management of invasive meningococcal disease in children and young people | publisher = Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN) | month = May | year = 2008 | location = Edinburgh | url =http://www.sign.ac.uk/pdf/sign102.pdf }}</ref>

 

У дорослих найчастіше (у 90&nbsp;%) виникає [[ригідність потиличних м'язів]].<ref name=Attia/> Інші [[менінгеальні симптоми]]: позитивний [[симптом Керніга]], [[симптоми Брудзинського]]. Симптом Керніга&nbsp;— це неможливість розігнути ногу хворого в колінному суглобі, коли вона зігнута в кульшовому. Заважає розгинанню не біль, а напруга задньої групи м'язів стегна (тонічний оболонковий рефлекс). Є одним з найбільш частих і постійних симптомів менігеального синдрому&nbsp;— відзначають його у 80&nbsp;% хворих на менінгіт. Верхній симптом Брудзинського&nbsp;— при пасивному приведенні голови хворого до [[Груднина|груднини]], в положенні лежачи на спині, ноги його згинаються в колінних і кульшових суглобах. Середній симптом Брудзинського&nbsp;— таке ж згинання ніг при натисканні на [[Лобковий симфіз|лонне зчленування]]. Нижній симптом Брудзинського&nbsp;— при пасивному згинанні однієї ноги хворого в колінному і тазостегновому суглобах інша нога згинається аналогічним чином. Підщелепний (щоковий) симптом Брудзинського&nbsp;— при натисканні на щоки хворого безпосередньо під вилицями відбувається рефлекторне підняття плечей і згинання передпліччя (внаслідок своєрідної пози цей симптом ще називають симптомом «[[хрест]]а»). Незважаючи на те, що симптом Керніга і симптомм Брудзинського широко використовують для виявлення менінгіту, [[Чутливість і специфічність|чутливість]] цих діагностичних прийомів обмежена.<ref name=Attia/><ref name=Thomas_2002>{{cite journal |author=Thomas KE, Hasbun R, Jekel J, Quagliarello VJ |title=The diagnostic accuracy of Kernig's sign, [[Brudzinski neck sign]], and nuchal rigidity in adults with suspected meningitis |journal=Clinical Infectious Diseases |volume=35 |issue=1 |pages=46–52 |year=2002|month=July |pmid=12060874 |doi=10.1086/340979 |url=http://cid.oxfordjournals.org/content/35/1/46.full.pdf }}</ref> Інший тест, відомий як «тест на посилення болю під впливом вібрації», дозволяє діагностувати наявність менінгіту у людей зі скаргами на гарячку і головний біль. Людину просять швидко повертіти головою з боку в бік; якщо при цьому головний біль не посилюється, менінгіт малоймовірний.<ref name=Attia/>

 

== Ранні ускладнення ==

 

== Етіологія ==

Зазвичай менінгіт виникає внаслідок [[інфікування]] [[мікроорганізм]]ами. Більшість інфекцій виникають через віруси<ref name=Attia/>; [[бактерії]], [[Гриби#Патогенні гриби|грибки]] та [[найпростіші]] є наступною за поширеністю причиною.<ref name=Ginsberg/>Також він може виникнути через різноманітні неінфекційні причини.<ref name=Ginsberg/> Термін ''[[асептичний менінгіт]]'' стосується випадків менінгіту, де немає жодних ознак бактеріальної інфекції. Зазвичай такий тип менінгіту спричиняють віруси, але причиною може бути бактеріальна інфекція, яку вже частково вилікували, коли бактерія зникає з м'яких мозкових оболонок або патогени інфікують зони, прилеглі до них (наприклад, [[синусит]]). [[Ендокардит]] (бактеріальне ураження клапанів серця, що поширює невеликі кластери бактерій у кровоносному руслі) може спричинити асептичний менінгіт. Асептичний менінгіт також може бути спричинений інфекцією зі [[спірохети|спірохетами]], типом бактерій, що включає ''[[Treponema pallidum]]'' (що спричинює [[сифіліс]]) та ''[[Borrelia burgdorferi]]'' (спричинює [[Хвороба Лайма|хворобу Лайма]]). Менінгіт може зустрічатися при амебному ураженні, які спричинює зокрема ''[[Naegleria fowleri]]'', що потрапляють до організму з водойм.<ref name=Ginsberg/>

 

 

Перший звіт про бактеріальну інфекцію, що призвела до менінгіту, був складений австрійським бактеріологом [[Антон Вексельбаум|Антоном Вексельбаумом]], який у 1887 році описав менінгококи<ref>{{cite journal | author=Weichselbaum A | title=Ueber die Aetiologie der akuten Meningitis cerebro-spinalis | journal=Fortschrift der Medizin | year=1887 | volume=5 | pages=573–583 | language = German}}</ref>. У ранніх звітах рівень смертності був дуже великим (більше ніж 90&nbsp;%). У 1906 році на конях були проведені випробування [[імунна сироватка|імунної сироватки]], яка була розроблена американським вченим [[Саймон Флекснер|Саймоном Флекснером]] та значно зменшила рівень смертності від менінгококових захворювань<ref>{{cite journal | author=Flexner S | title=The results of the serum treatment in thirteen hundred cases of epidemic meningitis | journal=J Exp Med | year=1913 | volume=17 | issue=5 | pages=553–76 | pmid=19867668 |url=http://jem.rupress.org/content/17/5/553.full.pdf | pmc=2125091 | doi=10.1084/jem.17.5.553}}</ref><ref name=Swartz>{{cite journal |author=Swartz MN |title=Bacterial meningitis—a view of the past 90 years |journal=[[The New England Journal of Medicine]] |volume=351 |issue=18 |pages=1826–28 |year=2004 |month=October |pmid=15509815 |doi=10.1056/NEJMp048246}}</ref>. У 1944 році було вперше доведено ефективність лікування менінгіту [[пеніцилін]]ом<ref>{{cite journal | author=Rosenberg DH, Arling PA |title=Penicillin in the treatment of meningitis | journal=[[Journal of the American Medical Association]] | year=1944 |volume=125 | pages=1011–17 | doi=10.1001/jama.1944.02850330009002 | issue=15}} reproduced in {{cite journal |author=Rosenberg DH, Arling PA |title=Penicillin in the treatment of meningitis |journal=[[Journal of the American Medical Association]]|volume=251 |issue=14 |pages=1870–6 |year=1984 |month=April |pmid=6366279 |doi=10.1001/jama.251.14.1870}}</ref>. Впровадження у другій половині 20-го сторіччя вакцин проти [[гемофільна паличка|гемофільної палички]] призвело до значного зменшення випадків менінгіту через зазначений збудник,<ref name=Peltola/> а у 2002 році було доведено, що застосування стероїдів значно покращує прогноз щодо лікування бактеріального менінгіту<ref name=deGans2002/><ref name="CochDex2010" /><ref name=Swartz/>.

 

== Див. також ==