Займенник: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: sq:Përemri |
|||
Рядок 1:
'''[[Займенник]]''' —
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком, особою.
== Лексичне значення ==
Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.
:: ''Коли б '''ти''', нічко, швидше минала…
:: ''Вибач, коханая… Це ж '''я''' не знала
:: ''Днини '''такої''', щоб була щасна
:: ''Так, як '''ти''', ніченько, так, як '''ти''', ясна…
:: ''Чом '''ти''', березо, '''така''' журлива?
:: ''Глянь, '''моя''' сестренько, та ж '''я''' щаслива
:: ''Не рони, вербо, сліз над водою,
:: ''Буде ж, матусенько, милий '''зо мною'''…
:: ''Батьку '''мій''' рідний, темненький гаю
:: ''як же '''я''' ніченьку '''свою''' прогаю…
:: ''Нічка коротка — довга розлука…
:: ''Що ж '''мені''' суджено — щастя чи мука?'' ([[Леся Українка]])
Попри те, що займенників у мові небагато, частота їх вживання у розмовній мові досить велика.
== Класифікація займенників за граматичними ознаками ==
За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
* ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання ''хто?, що?'')
** ''я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо
* ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання ''який? чий?'')
** ''мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий
* ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання ''скільки? котрий?'')
** ''скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки
== Синтаксична роль ==
У реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.
* підметом:
** '''Я''' не нездужаю нівроку… ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]])
** '''Ти''' знаєш, що '''ти''' людина. ([[Василь Симоненко]])
** Рано '''ми''' вмієм любити, пізно — любов шанувати (М. Луків)
** Так '''ніхто''' не кохав ([[Володимир Сосюра]])
** '''Він''' подав руку й мовчки вийшов. За ним виходили '''інші''' — хлопці й дівчата. ([[Улас Самчук]])
** А '''ми''' живі, нам треба поспішати… ([[Ліна Костенко]])
* присудком:
** Ми з тобою просто '''ти''' і '''я'''. І тому для мене так трагічно те, що ти '''чиясь''', а '''не моя'''. (Василь Симоненко)
** Ах, очі, ті очі… Кохана, чом серце твоє '''не таке'''? (Павло Тичина)
** Страшні слова, коли вони мовать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш з чого їх почать, бо всі слова '''були''' уже '''чиїмись'''. (Ліна Костенко)
* означенням
** Десь на дні '''мого''' серця заплела дивну казку любов. (Павло Тичина)
** Не зневажай душі '''своєї''' цвіту, бо з нього виросло кохання '''наше''' (Леся Українка)
* додатком:
** Я люблю '''тебе''', друже, за те, що не можу '''тебе''' не любити! (Володимир Сосюра)
** '''Мене''' любов ненависті навчила (Леся Українка)
* обставиною
** Моя любове! Я перед тобою! Бери мене в свої блаженні сни! (Ліна Костенко)
== Розряди займенників ==
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на 9 розрядів:
* особові
** ''я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони
* зворотний
** ''себе
* присвійні
** ''мій, твій, ваш, наш, його, її, їхній
* вказівні
** ''цей, сей, осей, той, такий, стільки
* означальні
** ''весь, всякий, кожен, самий,сам, жодний, інший
* питальні
** ''хто?, що?, скільки?, котрий?, чий?
* відносні
** ''хто, що, скільки, котрий, чий (інколи два розряди об'єднують у питально-відносний)
* неозначені
** ''абихто, абищо, деякий, дечий, хтось, щось, котрийсь, будь-хто, будь-що, скільки-небудь, казна-скільк, хтозна-як
* заперечні
** ''ніхто, ніщо, ніяк, ніскільки, ніде, аніщо, анічий, аніякий
=== Особові ===
Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища поняття.
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Число
|bgcolor="#f4a460"|І особа
|bgcolor="#f4a460"|ІІ особа
|bgcolor="#f4a460"|ІІІ особа
|-
|'''однина'''
|я
|ти
|він, вона, воно
|-
|-
|'''множина'''
|ми
|ви
|вони
|-
|}
==== Особливості вживання ====
===== І особа =====
Займенники І особи ''я, ми'' вказують на особу, що говорить:
:: '''''Я''' люблю свою хату поліську… '''Я''' люблю свій зажурений ліс'' (Д. Фальківський).
З указівкою на одну особу виступає авторське «ми», дуже поширене у науковому й публіцистичному стилях. Наприклад, Ф. Медвєдєв у вступі до посібника «Українська фразеологія. Чому ми так говоримо?» пише:
:: ''Ми зупиняємося докладніше у своїй праці на вивченні активних фразеологізмів, уживаних у різних стилях літературної мови, а також звертаємо увагу на фразеологічні вислови, поширені в усному мовленні.
Вживання ''ми'' замість ''я'' властиве для офіційно-ділового мовлення (наприклад, звернення до народу царів, королів, імператорів, монархів) і мові художньої літератури, часто з відтінком іронії.
===== ІІ особа =====
Займенники ІІ особи ''ти, ви'' вказують на особу, до якої звернено мовлення, тобто до співрозмовника, до слухача.
Займенник ''ви'' може вживатися й до однієї особи як засіб вираження ввічливості і пошани. У таких випадках слово ''ви'' пишеться з великої літери.
Варто звернути увагу на те, що при займеннику ''Ви'' у такому значенні складенний іменний присудок може стояти як у формі множини, так і у формі однини. Наприклад:
:: ''Ви задоволені? Ви задоволена? Ви задоволений?
Якщо ж при займеннику ''Ви'' стоять слова ''який, якийсь, такий, один, весь'', то присудок ставиться в однині:
:: ''Яка Ви красива! Який Ви галантний!
У розмовно-побутовому стилі часто вживаються емоційно забарвлені звороти з формами займенників у родовому і давальному відмінках однини, що своїм значенням наближаються до часток:
:: ''от тобі й на, теж мені силач, нехай йому грець, цур йому, хто його знає
===== ІІІ особа =====
Займенники ІІІ особи ''він, вона, воно, вони'' вказують на особу, яка не бере участі в розмові, або на предмет, про який іде мова.
==== Морфологічні ознаки ====
4 морфологічні ознаки:
* особа (перша, друга, третя)
** Варто пам'ятати, що займенники не змінюються за особами, а належать до певної з них
* число
* рід
** Рід мають лише особові займенники третьої особи однини: ''він'' (чоловічий), ''вона'' (жіночий), ''воно'' (середній).
* відмінок
** усі особові займенники змінюються за відмінками
==== Відмінювання ====
===== І особа =====
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Відмінок
|bgcolor="#f4a460"|однина
|bgcolor="#f4a460"|множина
|-
|'''називний'''
|я
|ми
|-
|-
|'''родовий'''
|мене
|нас
|-
|-
|'''давальний'''
|мені
|нам
|-
|-
|'''знахідний'''
|мене
|нас
|-
|-
|'''орудний'''
|мною
|нами
|-
|-
|'''місцевий'''
|(на) мені
|(на) нас
|-
|}
===== ІІ особа =====
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Відмінок
|bgcolor="#f4a460"|однина
|bgcolor="#f4a460"|множина
|-
|'''називний'''
|ти
|ви
|-
|-
|'''родовий'''
|тебе
|вас
|-
|-
|'''давальний'''
|тобі
|вам
|-
|-
|'''знахідний'''
|тебе
|вас
|-
|-
|'''орудний'''
|тобою
|вами
|-
|-
|'''місцевий'''
|(на) тобі
|(на) вас
|-
|}
===== ІІІ особа =====
====== Однина ======
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Відмінок
|bgcolor="#f4a460"|чоловічий рід
|bgcolor="#f4a460"|жіночий рід
|bgcolor="#f4a460"|середній рід
|-
|'''називний'''
|він
|вона
|воно
|-
|-
|'''родовий'''
|його, (за) нього
|її, (за) неї
|його, (за) нього
|-
|-
|'''давальний'''
|йому
|їй
|йому
|-
|-
|'''знахідний'''
|його, (на) нього
|її, (на) неї
|його, (на) нього
|-
|-
|'''орудний'''
|ним
|нею
|ним
|-
|-
|'''місцевий'''
|(на) ньому, (на) нім
|(на) ній
|(на) ньому, (на) нім
|-
|}
====== Множина ======
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Відмінок
|bgcolor="#f4a460"|форма
|-
|'''називний'''
|вони
|-
|-
|'''родовий'''
|їх, (до) них
|-
|-
|'''давальний'''
|їм
|-
|-
|'''знахідний'''
|(на) них
|-
|-
|'''орудний'''
|ними
|-
|-
|'''місцевий'''
|(на) них
|-
|}
==== Правопис ====
* У непрямих відмінках деякі особові займенники змінюють основу (явище [[суплетивізм]]у):
** я — мене
** він — його
** вона — її
** ми — нас
** вони — їх
* Займенники третьої особи після прийменників у непрямих відмінках мають приставний приголосний [н]:
** його — у '''н'''ього
** її — до '''н'''еї
** воно — без '''н'''ього
** вони — про '''н'''их
* Прийменник ''з, під, над, перед'', які стоять перед формою орудного відмінка займенника ''я'', для милозвучності вживаються з '''і''':
** зі мною
** піді мною
** наді мною
** переді мною
*** може також вживатися з тією ж метою форма перед'''о''' мною
=== Зворотний ===
Зворотний займенник '''себе''' вказує на особу або предмет, що виконує дію, яка спрямована на неї ж:
* запитав себе
* подумала про себе
* не вибачив собі
* не задоволений собою
* заспокоїли себе
==== Відмінювання ====
{| {{prettytable}}
|bgcolor="#AB82FF"|Відмінок
|bgcolor="#f4a460"|форма
|-
|'''називний'''
|''відсутня''
|-
|-
|'''родовий'''
|себе
|-
|-
|'''давальний'''
|собі
|-
|-
|'''знахідний'''
|себе
|-
|-
|'''орудний'''
|собою
|-
|-
|'''місцевий'''
|на собі
|-
|}
==== Правопис ====
Зворотний займенник не має називного відмінка, у нього відсутні морфологічні ознаки роду і числа. У реченні постійно виступає додатком.
* ''Гідність — це мудра влада тримати '''себе''' в руках'' ([[Василь Сухомлинський]])
* ''Роблячи добро людям, ти перш за все допомагаєш '''собі'''.'' ([[Бенджамін Франклін]])
* ''Чого навчишся, того з '''собою''' не носити'' (народна мудрість)
Зворотний займенник часто входить до фразеологічних зворотів:
* сам по ''собі''
* давати ''собі'' раду
* пересилювати ''себе''
* взяти ''себе'' в руки
* мотати ''собі'' на вус
* землі під собою не чути
=== Присвійні ===
Присвійні займенники вказують на належність предмета особі: першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (їхнії, його, її, їх), першій, дрйгій і третій особі (свій).
Із сукупності присвійних займенників вирізняється группа ого, її, їх, якій характерна омонімічність з формами родового відмінка особових займенників він, воно, вона, вони. Таким чином, їхня присвійність виражається синтаксичною позицією, на відміну від займенників їхній (їхня, їхнє, їхні). З метою уникнути двозначності в текстах ділового мовлення перевагу слід надавати займеннику їхній для вираження значення прсвійності.
=== Вказівні ===
Вказівні займенники вказують на предмет: цей, той; на ознаку: такий; на кількість: стільки.
Займенник цей уживається тоді, коли мова йде про предмет, близький у просторі або в часі, займенник той — коли мовиться про предмет, більш віддалений у просторі або в часі. Обидва вони мають більш експресивні варіанти: оцей і отой. Іноді із значенням «цей» уживається архаїчний займенник сей; особливо зберігся він у стійких словосполученнях: де се видано, ні в сих ні в тих, ні з сього ні з того, ні се ні те. (Від нього, власне, і пішов займенник цей, що виник унаслідок злиття з ним частки от: от + сей.)
Займенник такий не лише вказує на конкретну ознаку, названу раніше, а й може вживатися для підсилення вираженої прикметником ознаки, своїм значенням наближаючись, таким чином, до прислівника дуже. Наприклад, у реченні Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди, і здавалось, що довіку все така неволя буде (Леся Українка) займенник така вказує на конкретні, щойно названі перед тим ознаки неволі. А в реченні Як вона раніше не помічала, що в нього таке симпатичне обличчя, такі добрі, лагідні очі! (О. Гончар) займенники таке, такі підсилюють лексичне значення присудків, виражених прикметниками.
Те саме стосується й вказівного займенника стільки, який в одних випадках вказує на конкретну кількість чогось, названу раніше, в інших — виражає невизначено великий кількісний вияв предмета, своїм значенням наближаючись, таким чином, до словосполучення дуже багато, як у реченнях
Ся місцина коштує тридцять срібняків, — за стільки не можна ліпшої землі дістати (Леся Українка).
Так мені жалко моїх колишніх ранків, вони мали для мене стільки привабливостей, стільки поезії (М. Коцюбинський).
За граматичними ознаками займенник стільки співвідносний із кількісними числівниками
=== Означальні ===
Означальні займенники весь, всякий, кожний, інший, сам, самий за своїм значенням і граматичними ознаками співвідносні з прикметниками.
Займенник весь указує звичайно на цілість предмета або сукупність предметів, а займенники всякий і кожний, навпаки, виділяють окремі предмети в певній сукупності.
Займенник інший вказує на відмінність предмета від предметів, шо перебувають в одній із ним сукупності. Отже, спільна роль цих означальних займенників — це позначення відношень між одиничністю й сукупністю.
Основний зміст займенника сам, самй, саме, самі (з наголосом на другому складі) — виділення самостійної ролі певного предмета. Він входить до складу багатьох слів (їх близько п'ятисот), утворених переважно від дієслівних основ, надаючи їм значення зворотності або незалежності дії: самозаспокоюватися, самоаналіз (це слово утворене не від іменника аналіз, а від дієслова аналізувати), самовираження, самоврядування, самозахист, самолюб, самочинний, самохіть. Займенник сам у стійких зворотах часто поєднується із зворотним займенником себе: бути самим собою, заглиблений у самого себе, самому собі не вірити, сам собі господар тощо.
Займенник самий (із постійним наголосом на першому складі) вказує на тотожність предметів, ознак {він самий, той самий, такий самий), на просторову або часову межу (до самого моря, із самого ранку). У сполученні з дієсловом, з прислівником, взагалі з обставиною він набуває прислівникового значення: саме приїхали, саме там, саме тоді, саме перед обідом, саме через те; там само, тоді само.
=== Питальні та відносні ===
=== Неозначені ===
Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у непрямих відмінках після приголосних м і х перед часткою (постфіксом) -сь можуть мати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, якихсь і якихось, чиїмсь і чиїмось, чиїхсь і чиїхось.
=== Заперечні ===
Утворються так:
Ні+відносні, тобто ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніко́трий, ніскільки.
Таблиці відмінювання:
Ніхто, ніщо, ніскільки
{| align="center" class="standard"
|+
! |Відмінок
|-----
| '''Називний'''
| Ніхто
| Ніщо
| Ніскільки
|-----
| '''Родовий'''
| Нікого
| Нічого
| Ніскількох
|-----
| '''Давальний'''
| Нікому
| Нічому
| Ніскільком
|-----
| '''Знахідний'''
| Нікого
| Ніщо
| Ніскільки, Ніскількох
|-----
| '''Орудний'''
| Ніким
| Нічим
| Ніскількома
|-----
| '''Місцевий'''
| Ні (на) кому
| Ні (на) чому
| Ні (на) скількох
|+
|}
Ніякий
{| align="center" class="standard"
|+
! |Відмінок
! |Чоловічий рід
! |Жіночий рід
! |Середній рід
! |Множина
|-----
| '''Називний'''
| Ніякий
| Ніяка
| Ніяке
| Ніякі
|-----
| '''Родовий'''
| Ніякого
| Ніякої
| Ніякого
| Ніяких
|-----
| '''Давальний'''
| Ніякому
| Ніякій
| Ніякому
| Ніяким
|-----
| '''Знахідний'''
| Ніякий, ніякого
| Ніяка, ніякої
| Ніяке, ніякого
| Ніякі, ніяких
|-----
| '''Орудний'''
| Ніяким
| Ніякою
| Ніяким
| Ніякими
|-----
| '''Місцевий'''
| Ні (на) якому
| Ні (на) якій
| Ні (на) якому
| Ні (на) яких
|+
|}
Нічий
{| align="center" class="standard"
|+
! |Відмінок
! |Чоловічий рід
! |Жіночий рід
! |Середній рід
! |Множина
|-----
| '''Називний'''
| Нічий
| Нічия
| Нічиє
| Нічиї
|-----
| '''Родовий'''
| Нічийого
| Нічиєї
| Нічийого
| Нічиїх
|-----
| '''Давальний'''
| Нічийому
| Нічиїй
| Нічийому
| Нічиїмм
|-----
| '''Знахідний'''
| Нічий, нічийого
| Нічия, нічиєї
| Нічиє, нічиого
| Нічиї, нічиїх
|-----
| '''Орудний'''
| Нічиїм
| Нічиєю
| Нічиїм
| Нічиїми
|-----
| '''Місцевий'''
| Ні (на) чийому
| Ні (на) чиїй
| Ні (на) чийому
| Ні (на) чиїх
|+
|}
Ніко́трий
{| align="center" class="standard"
|+
! |Відмінок
! |Чоловічий рід
! |Жіночий рід
! |Середній рід
! |Множина
|-----
| '''Називний'''
| Нікотрий
| Нікотра
| Нікотре
| Нікотрі
|-----
| '''Родовий'''
| Нікотрого
| Нікотрої
| Нікотрого
| Нікотрих
|-----
| '''Давальний'''
| Нікотрому
| Нікотрій
| Нікоотрму
| Нікотрим
|-----
| '''Знахідний'''
| Нікотрий, нікотрого
| Нікотра, нікотрої
| Нікотре, нікотрого
| Нікотрі, нікотрих
|-----
| '''Орудний'''
| Нікотрим
| Нікотрою
| Нікотрим
| Нікотрими
|-----
| '''Місцевий'''
| Ні (на) котрому
| Ні (на) котрій
| Ні (на) котрому
| Ні (на) котрих
|+
|}
У непрямих відмінках префікс ні- відділяється прийменниками.
== Дивись також ==
* [[Займенник]]
{{Українська мова}}
[[Категорія:Українська мова]]
| |||