Типи гладіаторів: відмінності між версіями

'''Екві́т''' (''eques'', множина&nbsp;— ''equites'')&nbsp;— тип гладіатора, що бився на коні. Буквально&nbsp;— «вершник»; «еквітами» звали також [[Давньоримська кіннота|давньоримських кавалеристів]]. На відміну від більшості гладіаторів, які билися оголеними по пояс, еквіти носили [[туніка|туніки]] без рукавів, підперезані поясом. Обладунок еквіта складався з шолома, кавалерійського круглого щита-[[Парма (щит)|парми]] (''parma equestris'') діаметром 60&nbsp;см і [[наручі|наруча]] на правій руці. Шолом мав широкі криси, забрало з решіткою і не мав верхів'я. З боків вставлялися пера. Іноді еквіти вдягали лускоподібний обладунок (''[[лорика сквамата]]''). Озброєний еквіт був списом-[[Гаста|гастою]] (''hasta'') і гладіусом. Еквіти відкривали гладіаторські бої: билися вранці, одразу після урочистої [[Гладіатор#День ігор|помпи]], передуючи цькуванняцькуванню звірів, стратустраті злочинців та боїбоям піших гладіаторів. Тактика бою еквітів наслідувала звичайну тактику римської кінноти: метнувши спис, вони спішувалися і билися мечем: верховий бій у часи, коли ще не були відомі [[Стремено|стремена]], був вельми незручним. На арені еквіти билися виключно між собою<ref>{{Cite book|title = Junkelmann 2000, pp. 37 and 47-48|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.