Шпет Густав Густавович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
заміна шаблону
Рядок 1:
{{особа
{{пам'ятка}}
[[Файл:|зображення = Шпет Густав Густавович.jpg|міні|праворуч|250пкс|Шпет Густав Густавович]]
|розмір = 150px
}}
'''Шпет Густав Густавович''' (* [[7 квітня]] [[1879]] — † [[16 листопада]] [[1937]]) — український та російський [[філософ]]. За походженням німець.
 
Рядок 12 ⟶ 14:
У [[1916]] захистив [[дисертація|дисертацію]] «Історія як проблема логіки». З [[1918]] — [[професор]] [[МДУ|Московського університету]].
 
У [[1923]]—[[1929]] — віце-президент Російської академії художніх наук. Був організатором Інституту психології, Інституту наукової філософії, Кабінету етичної психології. ТрудивсяЗаймався [[література|літературною]], філософською, [[переклад]]ацькою діяльністю, вільно володів 17 мовами.
 
Шпет залишив значний науковий доробок. Зокрема, «Нарис з розвитку російської філософії» (1922), «Вступ до етнічної психології» ([[1927]]); «Естетичні фрагменти» ([[1923]]) та ін. Шпета звинуватили в тому, що він створив «цитадель ідеалізму» в академії, тому з [[1927]] він не міг брати участі в науковій і громадській діяльності.