Кораліна (фільм): відмінності між версіями

Досліджуючи квартиру, дiвчинка знаходить маленькі дверцята, закладені цеглинами, та ключ від них. Пам'ятаючи про сон, в якому дівчинкавона бачила «стрибаючу мишку з очима-гудзикамиґудзиками», вона йде до дверцят. ПотімЗа ними Кораліна знаходить прохід, що тягнеться за цими дверцятами, який приводить її до точно такого ж віддзеркаленого будинку, в «Потойбічний світ». Прибувши туди, Кораліна зустрічає людейдвійників своїх батьків з очима-гудзиками, які були копіями її матері і батькаґудзиками. Ці люди стверджують, що є її «іншими» батьками. Вони показують Кораліні будинок, який виявляється досить розкішним і привабливим. «Інші» мати ій батько святкують прибуття дівчинки чудовою вечерею, потім ведуть Кораліну в красивий, чарівний сад. Вони показуютьвсіляко своїмрозважають виглядомКораліну, демонструючи, що дуже люблять Кораліну,її тобтота тутзадовільнять дівчинка нібито повинна отримати ті почуття і речі, яких вона не має у своєму реальномубудь-які світізабаганки.

Заснувши в потойбічномуПотойбічному світі, Кораліна прокидається в реальному. І в реальному світіСусіди Кораліну застерігають кількавід подібних разівзустрічей: спочатку Бобінскі, який нібито чув від своїх мишей, щоб Кораліна не ходила в маленькі двері, міс Спінк і міс Форсібл ворожать на кавовій гущі і говорять, що Кораліну очікує небезпека,. Вайбо говорить про те, що він ніколи не був ву рожевомуіншому замкубудинку, бо це може бути небезпечно, і, нарешті, реальна мама замикає ті самі дверцята і ховає від Кораліни ключ від неїних, кажучи, що так буде безпечніше. Але, незважаючи на купу застережень, Кораліна продовжує відвідувати Потойбічний світ, де її також розважають «інші версії» хлопчика Вайбо і сусідівсусіди. Чорний кіт, який, перебуваючи в потойбічномуПотойбічному світі, може говорити, повідомляє Кораліні, що «інша» матір і цейта її світ — не більше, ніж набір пасток, щоб спокушати дітей, які думають про те, що ніби-тонібито батьки їх не люблять. Кораліна відмовляється вірити котячим словами до тих пір, поки «інша» мати не пропонує їй залишитися в потойбічномуПотойбічному світі, якщо воната дозволить їй пришити гудзикиґудзики замість очей. Перелякана дівчинка вимагає повернути її до своїх реальнимреальних батькамбатьків, тим самим обуривши «іншу» мати, яка перетворюється у високу,страшну страшно худорляву жахливого вигляду жінку і ввідьму покараннята замикає Кораліну в маленькій кімнатікомірчині позаду дзеркала. Там дівчинка знаходить трьох дітей-примар, які потрапили раніше в руки «інший»відьми матері іта віддали їй свої очі, йа разом з тим і душу.

За допомогою «іншого» Вайбо Кораліна тікає у свій світ, де виявляє, що її реальних батьків викрала «інша»відьма. матиСправжній Вайбо хоче забрати ляльку, згідно волі його бабусі, адже це лялька її зниклої в дитинстві сестри (чий привид Кораліна бачила в комірчині). Кораліна розуміє, що через цю ляльку відьма спостерігає за світом і знаходить своїх жертв, у яких не все гаразд в житті.

У період максимальної завантаженості фільм залучав до себе зусилля 450 чоловік, включаючи від 30 до 35 аніматорів і цифрових дизайнерів з «Групи Цифрового Дизайну» і більш ніж 250 чоловік технічного персоналу і проектувальників. Один член команди був найнятий спеціально, щоб в'язати мініатюрні светри іта інший одяг для лялькових героїв, використовуючи спиці, товщиною в людську волосину.

Зйомки були організовані в приміщенні площею близько 13 тисяч квадратних метрів. Знімальний павільйон був розділений на 50 епізоднаепізодних зон, які самі по собі складалися майже ззі 150 збірних композицій. Серед композицій було три вікторіанських особняка, 12-метровий яблуневий сад і модель міста Ашленді (штат Орегон, США).

У фільмі використовується мінімум комп'ютерної графіки. В основному вона використовуваласязастосовується для убиранияприбирания швів з облич персонажів і елементів підтримки ляльок з кадру. Для створення туману вироблялиздійснювали відеозйомку справжніх клубів білого диму, а вогонь був намальований вручну на папері одним з традиційних аніматорів (згодом на нього накладені комп'ютерні ефекти длязадля більшої реалістичності). Дві сцени зі значною кількістю комп'ютерної графіки — руйнування і матеріалізація Потойбічного світу і небо в сцені явищапояви дітей-примар після їх звільнення. Тим не менш, комп'ютерні технології активно використовувалися для створення всього фільму — ляльки спочатку створювалися у вигляді тривимірних моделей на комп'ютері і потім «друкувалися» вз пластиціпластику за допомогою технологій тривимірноїтривимірного печаткидруку. Для лицьової анімації використовувалася техніка заміни фрагментів ляльки. Всі вирази облич були «надруковані» у вигляді окремих елементів. Всього у фільмі було використано понад 15 тисяч різних виразів обличчя у всіх персонажів.

* У вітальні квартири сім'ї Джонс в «потойбічномуПотойбічному світі» на одній зі стін над комодом з вазою видно три портрета овальної форми з зображеними на них чорними профілями дітей, з примарами яких зустрілася Кораліна.

* «Чи не передчасно призначати цього фільму класичний статус класичного?». (газета «The Philadelphia Inquirer», США)

* "Витончено реалізована річ, з більш повільним темпом і більше умоглядна, ніж роман. Картина є захопливою і навіть чимось нагадує гонку через перешкоди на шляху до тривожного кульмінаційного моменту. Таким чином одночасно будучи мультфільмом націленим на дітей, «Кораліна» «ширяє» в атмосфері, яку можна назвати моторошною, але чудесно дивною і повноїповною почуттів. Фільм заснований на мужністьмужності іта здоровому глузді його героїні, яка розумна, винахідлива і чарівно реальна". (газета «The New York Times», США)

В інтерв'ю [[MTV]] з режисером фільму Генрі Селіком він заявляєзаявляв, що «завжди є можливість для продовження … Я хотів би зробити що-небудь ще за творами Ніла».