Нунчаку: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Amakuha (обговорення | внесок) м →Історія: система Палладія |
||
Рядок 3:
== Історія ==
Нунчаку в тому виді, в якому ми їх знаємо, прийшли з [[Окінава|Окінави]] ([[Рюкюська держава|Рюкю]]) — [[архіпелаг]]у, що є сьогодні частиною [[Японія|Японії]], проте заселеного іншим народом, що говорить іншою мовою. В японській мові навіть немає слова для позначення нунчаку — коли потрібно написати слово «нунчаку», використовується або запис «ну-н-ча-ку» [[катакана|катаканою]] — складовому алфавіті, яким японці записують іноземні слова, або китайське сполучення ієрогліфів 雙節棍 «двочленна палиця» («дволанковий [[ціп]]»), яке китайською мовою читається як «шуан-
Їх виникнення пов'язують із [[Указ про заборону мечів|забороною на носіння мечів]] в Японії, внаслідок якої стало популярним використовувати як зброю різноманітні речі. Прототипом нунчаку, скоріш за все, були окінавські [[вудила]], що також складалися із двох дерев'яних палиць, зв'язаних за краї мотузкою. За іншою версією нунчаки походять від ціпа для обмолоту рису.
Рядок 9:
Нунчаку не були особливо популярною зброєю — про це можна судити хоч би з того, що не збереглося жодного традиційного [[ката]] з нунчаку. Причина такої невисокої популярності нунчаку швидше за все в тому, що вони малоефективні при зіткненні з супротивником, що використовує жердину-[[бо (зброя)|бо]] або іншу довгу зброю чи [[меч]]. З іншого боку, людина, що уміло застосовує нунчаку, могла з легкістю спонукати до втечі декількох беззбройних або озброєних ножами і [[кастет]]ами супротивників. Тому в ті роки, як і в наші дні, нунчаку використовувалися головним чином як засіб вуличної самооборони, що дозволяє відбитися від [[хуліган]]ів або грабіжників. Втім варто звернути увагу й на те, що техніка нунчаку складніша, аніж, наприклад, техніка бою жердиною і невмілий боєць може легко травмувати сам себе. Тому їх невелика популярність в ті часи могла бути спричинена також і великою тратою часу на оволодіння цим знаряддям, що забирало пріоритет нунчаку перед іншими, конструктивно простішими та легшими в опануванні видами зброї.
Подібна нунчаку зброя існує практично в усіх розвинених бойових мистецтвах. Зокрема: китайський ердзегун{{джерело}} (''ерцзєґунь'' 二节棍), філіппінський табак-тойок, корейський ссанджольбон, європейські [[бойовий ціп|бойові ціпи]] — усі ці види зброї конструктивно схожі з нунчаку. Деякі з цих систем просто запозичили нунчаку з [[кобудо]], як це сталося з філіппінськими бойовими мистецтва — їх чако табак-тойок і драй боло є все ті ж нунчаку, але тільки зроблені з місцевих порід дерева. Інші бойові мистецтва використовують свою власну палично-ланцюжкову зброю, що здавна застосовувалася в цьому регіоні, — такі, приміром, [[шаолінь]]ский
== Див. також ==
| |||