Вікіпедія

Південна Корея: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 101.235.9.29 (обговорення) до зробленого Shynkar
Мітка: Відкіт
Рядок 171:
 
=== Релігії Південної Кореї ===
Корея — світська держава, в якій Релігія відділена від держави й школи. Конституція Корея гарантує свободу совісті та свободу віросповідання. У країні панує повна релігійна свобода.
 
ОсновніВлада релігієюприхильна корейці єдо [[християнство|християнства]] (католицизм, протестантизм, православ'я) та [[буддизм]].
Перша протестантська громада була створена у 1884 р. У 1984 р. в країні було близько 30 тис. церков. Сеул (11 млн нас.) на 40 % християнське місто. Тут понад 7 тисяч церков і знаходяться 10 з 20 найбільших християнських спільнот у світі, в тому числі найбільша — Головна церква Повного Євангелія.
 
У Пд. Кореї відбулося найбільше після дня П'ятидесятниці хрещення у світі (в армії, яка на 65 % християнська).
Початок проникнення християнства до Кореї відноситься до [[XVIII ст.]] Корейці познайомилися з ним у 18 столітті, завдяки діяльності католицьких місіонерів [[Паризьке товариство закордонних місій]]. Перша католицька громада була створена у 1784 р. На території Кореї Римо-католицька церква нараховує 17 дієцезій, що опікуються 1734 парафіями. [[Папа Римський|Римскьий папа]] [[Іван Павло II|Йоанн Павло II]] відвідав Корея у 1984 і 1989 роках.
 
Тут найбільші богословські заклади світу.
 
Особливою рисою християнства є щоденні ранкові молитовні служіння. Понад 20 церков утворюються щодня.
 
[[Релігія|Релігійний]] склад населення:
 
* християн — 35,3 %. Таких, що практикують — 34,4 %. Приріст — 5,7 %. (Протестантів — 27,1 % нас. (євангельських християн — 21,1 % нас., п'ятидес./харизм. — 4,5 % нас.), приріст — 6 %; [[Католицтво|римо-католиків]] — 6 %, приріст — 4,8 %; [[Свідки Єгови|свідків Єгови]] — 0,5 %, приріст 13,6 %; [[Церква об'єднання|муністи]] — 1,6 %, приріст — 0,4 %).
* християн — 29,3 %. ([[протестанти]], 17,8 % — [[католики]], 10,9 %)
 
* [[Буддизм|буддисти]] — 27,7 %.
 
* [[Атеїзм|нерелігійні люди]] — 20 %.
 
* [[Шаманізм|шаманісти]] — 10 %.
 
* [[Конфуціанство|конфуціани]] — 1,2 %. Конфуціанство було офіційною релігією до 1910 р.
 
* [[Буддизм|буддисти]]новітні релігії — 225,97 %.
 
* [[АтеїзмІслам|нерелігійні людимусульмани]] — 560,06 %.
 
* бахаїсти — 0,05 %.
[[Православні]] християни також утворюють близько 0,005 % населення. Історично місія Православної церкви почала своє існування в початку XIX століття. В даний час Православна церква в Кореї знаходиться в юрисдикції [[Константинопольський патріархат|Константинопольського Патріархату]]. У державних органах церква зареєстрована як «[[Корейська православна церква]]».
 
=== Урбанізація ===
[[Файл:Gangam-001.jpg|міні|Сеул]]
[[Файл:MarineJagalchi CityFish at Busan in 2018Market.jpg|міні|[[Пусан]]]]
Як і в інших нових індустріальних країнах, в Південній Кореї спостерігається швидке зростання міських районів, викликане міграцією великого числа людей з сільської місцевості. Ще у вісімнадцятому та дев'ятнадцятому століттях лише кілька поселень вважалися містами, а найбільшим був [[Сеул]], що нараховував близько 190 тис. мешканців разом з околицями (в 2000 роках — більше 10 мільйонів). В останні роки [[Династія Чосон|династії Чосон]] і в перші роки японського колоніального правління міське населення Кореї складало не більше 3 % від загальної кількості корейців, що свідчило про глибоку сільську культуру в корейському суспільстві. Але першим поштовхом до урбаністичних процесів стали зовнішні фактори — після [[1930]] року Японія (за браком власних природних ресурсів) розпочала промисловий розвиток своєї [[колонія|колонії]] на Корейському півострові, особливо в північних провінціях, що прилягали до [[Маньчжурія|Маньчжурії]]. Від тоді, частина міського населення Кореї почала зростати і досягла 11,6 % в [[1940]] році. З [[1945]] по [[1985]] рік чисельність міського населення Південної Кореї збільшилося з 14,5 % до 65,4 % від загальної чисельності населення. А в 2000 році частина міського населення становить понад 78 %. Однак [[ступінь урбанізації]] в Південній Кореї, за цими цифрами не повністю проглядається, оскільки частка міського населення була визначена національним переписом населення і обмежується лише тими [[муніципалітет]]ами, які чисельно досягли 50 000 мешканців і більше. Тоді як багато міст з населенням менше 50000, міста-супутники Сеула і інших великих міст або гірських громад в північно-східній провінції [[Канвондо]], які за світовими нормами та й з точки зору умов життя і заняття жителів вважаються міськими, але в корейських статистичних відомостях їх все ще офіційно класифікують як сільські райони.
[[Файл:Songdo's central park and the NEATT, Incheon, South Korea.jpg|міні|[[Інчхон]]]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Південна_Корея