Грецька торговельна діаспора: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shmurak (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 32:
Ще в середині століття поселення грецьких купців існували в містах Італії: [[Венеція|Венеції]], [[Анкона|Анконі]], [[Ліворно]]. У XVIII столітті багато греків-купців оселилися в [[Неаполітанське королівство|Неаполітанському королівстві]]. За свідченням [[Арш Григорій Львович|Г. Л. Арша]], загальна кількість греків, які проживали в XVIII столітті в італійських містах, становила майже 7 тисяч осіб. У другій половині XVIII століття Венеція втратила свою економічну й політичну могутність, проте не перестала бути великим освітнім центром греків, і в XIX столітті багаті торговці продовжували підтримувати грецьку громаду і сприяти культурному й національному відродженню греків.
Грецькі друкарні Глікіса, Саросу, Феодосіу й італійця Антонія Вортолі постачали головним чином релігійну, а також філософську, художню, історичну літературу й інші видання греків [[Османська імперія|Османської імперії]] і закордонних колоній. Ці видання, що значною мірою вплинули на [[самосвідомість]] греків, збагатили грецькі й іноземні бібліотеки, а також церкви і монастирі. У Венеції вперше були опубліковані [[грецька мова|грецькою мовою]] повне зібрання творів [[Платон]]а й [[
Кошти на видання книг Глікіса й інших друкарень надходили від грецьких громад. Громада грецьких купців [[Ліворно]] покрила видатки на друкування «Короткої історії Греції» (1807) Грігоріоса Паліурітіса. 90 видань Глікіса профінансували [[яніна|янінські]] купці-брати Анастасіос, Ніколаос, Зоіс та Михайло Зосімас.
| |||