Вестмінстерська асамблея: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: категоризація
Немає опису редагування
Рядок 7:
* «''епископалісти''» — прихильники збереження [[Єпископ|єпископальної]] організації англіканської церкви і лояльні королю (майже не брали участі в засіданнях Асамблеї, оскільки не було санкції короля на її роботу);
* «''[[Пресвітеріанство|пресвітеріани]]''» — прихильники ліквідації єпископату і введення [[Пресвітеріанська система церковного управління|пресвітеріанської системи церковного управління]] (найбільша група, підтримувана парламентською більшістю);
* «''індепенденти''» — прихильники повної децентралізації церковного управління та ліквідації священицького сану як такого (невелика, але дуже активна група, що маємала підтримку англійської армії на чолі з [[Олівер Кромвель|Олівером Кромвелем]]);
* «е''растіані''» — прихильники підпорядкування церкви державної влади.
Перше засідання Вестмінстерської асамблеї відбулося [[1 липня]] [[1643]] р. Всього за час роботи асамблеї з 1643 по 1649 рр. було проведено 1163 засідання. Асамблея була фактично підпорядкована англійському парламенту, який визначав її персональний склад, висував питання для обговорення і фінансував її роботу. Після страти короля [[Карл I (король Англії)|Карла I]] робота асамблеї звелася до атестації священиків і рекомендацій про заміщення вакантних церковних кафедр.
 
ПершоїПершим завданням, поставленим перед Вестмінстерської асамблеєю, був перегляд «Тридцяти дев'яти статей» англіканського [[Символ Віри|символу віри]]. Однак ситуація в країні ускладнилася: парламентські армії почали терпіти поразки від роялістів у [[Громадянська війна в Англії|громадянській війні]]. Лідери Довгого парламенту звернулися за допомогою до [[Шотландія|Шотландії]]. За ініціативою шотландців у вересні 1643&nbsp;р. між двома британськими державами було укладено військово-релігійний союз '''«<nowiki/>[[Національний ковенант|Урочиста ліга і Ковенант]]<nowiki/>»''', який передбачав реформування англіканської церкви на основі шотландського [[Пресвітеріанство|пресвітеріанства]] взамін на військову інтервенцію Шотландії на стороні англійського парламенту. Відповідно, основним завданням Вестмінстерської асамблеї стало вироблення спільних для обох держав основ віросповідання. Для участі в асамблеї у Вестмінстер прибуткуприбули шість шотландських делегатів (у тому числі Олександр Хендерсон, найбільш авторитентныйавторитетный шотландський теолог).
 
Протягом чотирьох років в Вестмінстерської асамблеї йшла робота над розробкою основоположних документів реформованої церкви. В результаті на схвалення парламенту Англії були винесені '''«<nowiki/>[[Вестмінстерське сповідання віри|Вестмінстерське сповідання]]<nowiki/>»''', «Великий» і «Малий катехізми», «Форма церковного управління» і «Керівництво для богослужіння». В процесі роботи над цими документами розгорнулися запеклі богословські суперечки на засіданнях асамблеї між пресвітеріанами, індепендентами і ерастіанами. Особливо різкі заперечення викликала [[пресвітеріанська система церковного управління]], що передбачаєпередбачала передачу влади парафіяльним згромадженням і регіональним [[Пресвітерій|пресвітеріям]].
 
Тим не менше, завдяки тому, що пресвітеріани у Довгому парламенті складали більшість, розроблені Вестмінстерської асамблеєю документи були схвалені англійським парламентом. Проте в цілому громадська думка Англії залишалося негативно налаштованим по відношенню до пресвітеріанським реформ, реалізація яких призвела б до посилення впливу священиків і падіння значення парламенту. Після приходу до влади у [[1648]]&nbsp;р. Олівера Кромвеля і індепендентів пресвітеріанські перетворення в англійській церкви були заморожені, а [[Реставраціяреставрація Стюартів]] в [[1660]]&nbsp;р. поховала надії пресвітеріан на реформування англіканської церкви.
 
У Шотландії, однак, документи, вироблені Вестмінстерської асамблеєю, ввійшли в церковну практику і стали основоположними актами пресвітеріанської доктрини, системи обрядів і церковного управління. З поширенням пресвітеріанства в інших країнах Європи, а також в Америці, «Вестмінстерське сповідання» та інші документи асамблеї були прийняті як доктринальні джерела в багатьох реформатських церквах.