Громадянство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
Albedo (обговорення | внесок)
Рядок 66:
Надання громадянства на підставі міжнародного договору, як правило, має місце у випадку територіальних змін: обміну територіями, переходу частини території однієї держави до іншої, об'єднанні та відділенні держав. У рамках цього виду натуралізації розрізняють; оптацію, трансферт.
 
'''Оптація''' — це вид натуралізації, при якому особа, котра проживає на території, що переходить до іншої держави, може вибрати або залишитися на певній території і набути нового громадянства чи переїхати на іншу територію своєї держави, зберігши попереднє громадянство. Як приклад оптації можна назвати [[Обмін територіями між СРСР та Польщею|обмін територією між СРСР та Польщею]] ([[Операція «Вісла»|«операція Вісла»]]) на підставі угоди, укладеної [[6 липня]] [[1945]] р.4, а також між [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та Чехословацькою Республікою відповідно до угоди від 29 червня 1945 р.49 Так, ст. 2 Протоколу до останнього договору передбачала, що громадяни Чехословацької Республіки, які проживають у прикордонній зоні, у разі переїзду в СРСР набувають його громадянства.
 
'''Трансферт''' дуже схожий на оптацію, однак у цьому випадку вибір громадянства відбувається примусово. Потрібно зазначити, що [[міжнародне право]] забороняє [[Автоматична зміна громадянства|автоматичну зміну громадянства]]. Про це, зокрема, згадується у ст. 4 Європейської конвенції про громадянство 1997 р. та в низці інших документів. Проте останнє не стосується правонаступництва, саме в цьому разі найчастіше має місце трансферт. Прикладом є надання громадянства ФРН усім громадянам НДР у 1990 р. під час [[об'єднання Німеччини]].