Жорж Шарль Дантес: відмінності між версіями

'''Жорж Шарль Данте́с''' (точніше&nbsp;— '''д'Анте́с'''), після того, як його взяли за сина, отримав прізвище '''Ге́ккерн'''; ({{lang-fr|Georges Charles de Heeckeren d'Anthès}}, у російськихмосковських документах&nbsp;— '''Гео́рг'''<ref>У деяких російських документах його ім'я вказувалося як «Єгор» (див.: ''Дуэль Пушкина с Дантесом-Геккереном. Подлинное военно-судное дело 1837&nbsp;г. [[Санкт-Петербург|СПб]]., 1900'').</ref> '''Карл де Геккере́н'''; {{н}} [[5 лютого]] [[1812]], [[Кольмар (Верхній Рейн)|Кольмар]], [[Верхній Рейн]], [[Франція]]&nbsp;— {{†}} [[2 листопада]] [[1895]], [[Сульц-О-Рен]], [[Ельзас-Лотарингія]], [[Німецька імперія]])&nbsp;— французький монархіст, офіцер-кавалергард, за віросповіданням [[Католицтво|католик]]<ref name="ОД">''Ободовская И.'', ''Дементьев М.'' Наталья Николаевна Пушкина.&nbsp;— {{М.}}: Советская Россия, 1985.&nbsp;— C. 193.</ref>. У [[1830-ті|1830-х роках]] мешкав у [[Російська імперія|РосіїМосковщині]]. Згодом займавсязахопився політикою, був сенатором Франції. Відомий насамперед як людина, що смертельно поранила на дуелі [[Олександр Пушкін|ОлександраАлександра Пушкіна]] (хоча за останньою версією дуель була задумана навмисне аби зробити виглядат, що Пушкін офіційно помер - це було потрібне для заслання його до Франції під іменем Александер Дюма).

=== Початок служби та приїзд до РосіїМосковщини ===

Жорж Дантес, приїхавши до РосіїМосковщини, придумав про себе легенду, ніби після [[Липнева революція|повалення]] [[Бурбони|династії Бурбонів]] у Франції [[1830|1830 року]] він брав участь у повстанні у Вандеї (1832), яке було підняте герцогинею Марією Беррійською. Про хибність цієї версії розповідав [[Тургенєв Олександр Іванович|ОлександрАлександр Тургенєв]] у листі до князя [[В'яземський Петро Андрійович|Петра В'яземського]] від [[14 серпня|14]]/[[26 серпня]] [[1837|1837 року]]<ref>{{cite web|url=http://feb-web.ru/feb/litnas/texts/l58/l58-1482.htm|title=ФЭБ: Тургенев — Вяземскому П. А., 4/16 августа 1837. — 1952 (текст)|accessdate=2013-02-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6EiSvWomP|archivedate=2013-02-26}}</ref>.

Поступив на військову службу до Пруссії, користувавсявикористував заступництвомзаступництво принца [[Вільгельм I Гогенцоллерн|Вільгельма Пруського]], однак отримав всього лиш звання унтер-офіцера. За порадою принца та з його рекомендаційним листом, який був адресований генерал-лейтенанту ВолодимируВладіміру Адлерберґу, поїхав удо РосіюМосковщини. За іншими даними, він мав рекомендацію герцогині Беррійської російськомумосковському імператору [[Микола I (російський імператор)|Миколі І]]<ref name="NES"/>. Поступив у гвардію після полегшеного офіцерського іспиту (без іспитів з російськоїмосковської словесності, уставівстатутів та військового судочинства). Був зарахований [[Корнет (військове звання)|корнетом]] найвищим наказом від [[8 лютого]] [[1834|1834 року]] до кавалергардського полку.

Дантес був введений до складу бомонду бароном Луї Геккерном, з яким найімовірніше познайомився у подорожі до РосіїМосковщинв; тоді Луї Геккерн перебував в Санкт-Петербурзі як міністр (посланець) від нідерландського двору.

[[1836|1836 року]] отримав звання [[поручик]]а кавалергардського полку. Невдовзі, того ж року барон Геккерн всиновиввзяв Дантеса за сина. Рішенням короля Нідерландів і Вищої ради аристократії у травні 1836 року Дантесу було надано голландське підданство, він був зарахований до голландського дворянства і отримав можливість носитимати прізвище Геккерна. Щоправда згодом виявилось, що за формальними підставами голландського підданства він не отримав, хоча голландським дворянином залишився.<ref name="БаакГрюис">''Baak J.''; ''Gruyis P.'' Les deux barons de Heeckeren // Revue des études siaves. 1937. XVII</ref>.

Подейкують, що між Дантесом та Геккерном мали місце [[Гомосексуалізм|гомосексуальні]] зв'язки, зокрема про це стверджували друзі Дантеса. Князь ОлександрАлександр ТрубецькийТрубецькой про це згадував так:

''За Дантесом водилися пустощі, але цілком невинні та властиві молоді, окрім однієї, про яку, зрештою, ми дізналисьдізнали значно пізніше. Не знаю, як сказати: чи то він жив з Геккерном, чи то Геккерн жив з ним. Судячи з усього, у зносинах з Геккерном він відігравав тільки пасивну роль.<ref name="Др">{{cite web|url=http://www.druzhnikov.com/text/rass/usnik/11.html|author=Дружников Ю. И.|title=Узник Росии: По следам неизвестного Пушкина|publisher=www.druzhnikov.com|accessdate=2011-11-02|archiveurl=http://www.webcitation.org/65Jh9v9xJ|archivedate=2012-02-09}}</ref>''

|3=|4=}}