Вознесіння: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 13:
* незважаючи на фізичну відсутність, Ісус як і раніше духовно присутній у Своїй церкві. Інші автори Нового завіту згодні з цим. [[Павло (апостол)|Апостол Павло]] пише, що Бог воскресив Христа з мертвих, «посадивши на небі праворуч Себе» (Еф 1:20), а автор Послання до євреїв говорить про це так: Ісус « засів на правиці величности на висоті»(Євр 1: 3).
Однак вознесіння - це не тільки подія минулого. Воно має в Новому завіті й інше значення: для [[Ісус Христос|Христа]] і для [[Християни|християн]]. Для Христа вознесіння було необхідно, щоб Він вступив в небесну «славу», в якій Він буде сидіти по праву руку [[Бог-Отець|Отця]], поки всі Його вороги не будуть переможені (Пс. 109: 1 - старозавітний текст, який найчастіше цитується в Новому завіті). Вознесіння - доказ прославлення і переваги Христа над такими героями старого завіту, як [[Давид]] ({{Біблія|Дії |2: 33-36}}). Завдяки вознесінню, Він піднявся над усіма, щоб наповнити все (Еф 4:10), прийняв «Ім'я, що вище над всяке ім'я» (Флп. 2: 9-11).
Для автора Послання до євреїв вознесіння Ісуса є також доказом Його переваги над ангелами; Він сидить на престолі, а вони служать Йому (Євр. 1: 13-14). [[Янгол|Ангели]], влади і сили - всі підпорядковані вознесенному Христу (1 Тим 3:16; 1 Пет 3:22).
Рядок 25:
* По-четверте, вознесіння означає, що на небесах присутня [[людина]], яка співчуває людству і здатна бути заступником за нього (1 Ів. 2: 1).
Ісус пройшов через всі стадії людського досвіду - [[Різдво Христове|народження]], зростання, [[Спокуси Христа|спокуси]], [[Страсті Христові|страждання]] і смерть, - тому Він може бути ефективним посередником між людьми і Богом на небесах ({{Біблія|Євр.| 2:17; 5: 7-10}}).
Вознесіння Христа переконує церкву в тому, що Бог розуміє становище людей, тому християни можуть сміливо приходити до Нього зі своїми молитвами (Євр 4: 14-16). Таким чином, вознесіння Христа є невід'ємною частиною навчання нового завіту. Воно є основою для визнання небесного статусу Христа, а також для впевненості і вірувань християн.
== Шлях між небом і землею ==
За природно виниклим уявленням, поширеним по всьому світу і використаних у Біблії, небо є житлом Божества і служить навіть метафоричним позначенням Бога. 3емля, Його підніжжям (Іс 66: 1), - житлом для людей (Пс 113: 24; Екк 5: 1). Щоб їх відвідувати, Бог «сходить» з неба ({{Біблія|Бут.| 11: 5;}} {{Біблія|Вих.| 19:11}}; Мих 1: 3; Пс. 143: 5) і потім знову «сходить» на нього (Бут 17:22). Хмара служить Йому колісницею (Числ 11:25; Пс 17:10; Іс 19: 1). Дух що посилається Богом також повинен сходити ({{Біблія|Іс.| 32:15}}; {{Біблія|Мт.| 3:16}}; 1Петр 1:12), так само як і [[Логос|Слово]], повертається до Нього кожен раз по звершенні своєї справи (Іс. 55:10; Прем 18:15). І ангели, що живуть на небі з Богом (3Цар 22:19; Іов 1: 6; Тов 12:15; Мт 18:10) сходять для виконання Божественних повелінь (Дан 4:10; Мф 28: 2; Лк 22:43 ) і потім знову сходять (Суд 13:20; Тов 12:20); таким сходженням і вознесінням встановлюється зв'язок між небом і землею (Бут 28:12; Ін 1:51).
Людям цей шлях сам по собі недоступний, і говорити про сходження на небо значить виражати прагнення до недосяжного (Втор 30:12; Пс 138: 8; Притч 30: 4; Вар. 3:29), але іноді і зазіха́ння божевільної гордині (Бут 11 : 4; Іс 14:14; Єр 51:53; Іов 20: 6; Мф 11:23). Треба задовольнятися вже і тим, що молитви сягають неба (Тов 12:12; Сір 35:16 сл; Деян 10: 4) і що Бог призначає людям зустріч в горах, куди Він сходить, а вони піднімаються, напр., на горі [[Синай (гора)|Синай]] (Вих 19:20) або на [[Сіон|Сіонску]] гору (Іс 2: 3 і 4: 5). Тільки обраним, як [[Енох]] (Бут 5:24; 44:16; 49:14) або [[Ілля (пророк)|Ілія]] (4Цар 2:11; Сір 48: 9-12; 1Макк 2:58), дана особлива милість бути піднятим на небо божественною силою. В Дан. 7:13, Син людський йде до Старого днями; це можна уявляти собі теж як сходження, хоча місце його сходження таємниче, а хмари небесні можуть бути тут не колісницею, а тільки прикрасою Божої обителі.
| |||