Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 9 місяців тому
м
 
=== Польові дослідження ===
За даними [[Пассек Тетяна Сергіївна|Тетяни Пассек]], найдавніший час знахідки трипільської культури з Подніпров'я з колекцій [[Державний історичний музей (Москва)|Державного історичного музею у Москві]]&nbsp;— [[1854]] рік<ref>Пассек Т.&nbsp;С.&nbsp;Периодизация трипольских поселений // МИА -М.&nbsp;— Л.&nbsp;— Вып. 10.&nbsp;— 1949.&nbsp;— стор. 7</ref>. Однак є дані, що в [[Галичина|Галичині]] перші розкопки для поповнення приватної колекції відбулись 1750, а знаменита [[Вертеба|печера Вертеба]] з трипільськими старожитностями була випадково відкрита [[1822]]<ref>Rook Е., Trela Е. Stanowiska kultury trypolskiej w Bilczu Zlotym w dawmym powiecie Borszcow, w swietlie zbiorow krakowskich // Z archeologij Ukrainy і Jury Ojcowskiej.&nbsp;— Ojcow, 2001.&nbsp;— S.183-206</ref>. Дослідження трипільської культури наприкінці XIX століття на землях України, які входили до складу Австро-Угорської імперії, здійснювали [[Антоній Шнайдер|А. Шнайдер]] ([[Борщівський район|Борщівщина]], [[1870-ті]]; с. [[Кошилівці]], [[1878]]), [[Адам Кіркор|А. Кіркор]] ([[Більче-Золоте]], [[1876]]; с. [[Козаччина (Борщівський районсело)|Козаччина]], [[1877]]), [[Оссовський Готфрид Йосипович|Г. Оссовський]], В. Деметрикевич (Вертеба, Більче-Золоте), [[Ізидор Коперницький|І. Коперницький]] та В. Пшебиславський (с. Городниця, [[1877]]), [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Р. Кайндль]] та Й. Сомбаті ([[Шипинці]]) та інші. У працях зазначених археологів знайдені старожитності культури мальованої кераміки було визначено як «домікенські», тим самим вказувалося на їхнє певне місце серед європейських старожитностей. Було зроблено перші [[Стратиграфія|стратиграфічні]] та хронологічні спостереження. Виникла дискусія про інтерпретацію скупчень обпаленої глини як поховальних споруд (Г. Оссовський) або жител (В. Деметрикевич, Р.&nbsp;Кайндль, [[Карел Гадачек|К. Гадачек]]). Накопичені під час перших розкопок джерела стали базою для подальших розкопок і досліджень культури мальованої кераміки.
 
Археологічні дослідження на [[Поділля|Поділлі]] наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX&nbsp;століття пов'язані з розвідувальними працями [[Сіцінський Юхим Йосипович |Ю.&nbsp;Й.&nbsp;Сіцінського]] та створенням археологічної карти Поділля. На мапі, виданій у 1920-х роках, було позначено 30 трипільських пам'яток (усього мапа налічувала близько 2000 пам'яток). 1891-го року відомий історик [[Антонович Володимир Боніфатійович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Антонович]] разом з Ч. Зборовським розкопали трипільське поселення біля села Кринички на Поділлі. Було досліджено залишки жител, серед яких виявлено мальовану кераміку, антропоморфні [[статуетка|статуетки]]. 1925—1929 дослідження проводили В. Козловська, М. Макаренко, П. Курінний, М. Рудинський, С. Гамченко, М. Болтенко у складі Трипільської експедиції, організованої Трипільською комісією [[ВУАК]]. 1924—1940 дослідження проводила Трипільська експедиція [[Інститут археології НАН України|Інституту археології АН УРСР]] (начальник експедиції&nbsp;— С. Магура, співробітники В. Петров, Н.Кордиш, В. Козловська, К. Коршак, М. Макаревич), до роботи в якій було запрошено Т. Пассек та Ю. Кричевського. Після 1945&nbsp;р. значні дослідження вели експедиції Інституту археології АН УРСР (Ю. Захарук, М. Макаревич, А. Добровольський, О. Лагодовська, В. Даниленко) та Інституту археології АН СРСР (Т. Пассек, К. Черниш). З 60-х років ХХ ст. працювали дослідники з Інституту археології АН УРСР&nbsp;— С. Бібіков, В. Збенович, В. Круц, Е. Патокова, Т. Мовша, М. Шмаглій, О. Цвек та ін. Після 1971&nbsp;р. розпочато вивчення поселень-протоміст трипільської культури&nbsp;— Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Веселий Кут та ін. З кінця 60-х років В. Дудкін проводив магнітну зйомку планів поселень, всього близько 40, в тому числі найбільших&nbsp;— Майданецького (1971—1974) і Тальянок. У ХХІ ст. над дослідженням трипільської культури працюють співробітники Інституту археології НАН України, багатьох музеїв, університетів: О. Бузян, Н. Бурдо, М. Відейко, О.&nbsp;Дяченко, О. Корвін-Піотровський, Е.&nbsp;Овчинников, В. Петренко, С. Рижов, В. Рудь, Н. Скакун, М. Сохацький, Т.&nbsp;Ткачук, О. Якубенко та ін. Проводяться міжнародні експедиції за участю археологів з Великої Британії (Дж. Чапман, Б. Гейдарська), Німеччини (Й. Мюллєр, К. Рассманн, Р. Улрау, Р. Хофманн та ін.). Отримано нові геомагнітні плани поселень (2011-2016), відкрито невідомі раніше рештки укріплень, громадських споруд, гончарних горнил.