Людина: відмінності між версіями

Порівняння [[Поліморфізм (біологія)|поліморфізмів]] мітохондріальної ДНК і датування скам'янілостей дозволяють зробити висновок, що Homo sapiens з'явились бл. 200 000 років тому (це приблизний час, коли жила «Мітохондріальна Єва»&nbsp;— жінка, яка була останнім пращуром всіх нині живих людей по материнській лінії; спільний пращур всіх нині живих людей по батьківській лінії -«Y-хромосомний Адам»&nbsp;— жив дещо пізніше)<ref name="haplotype">Cavalli-Sforza L. L., Feldman M. W. The application of molecular genetic approaches to the study of human evolution. Nature genetics, 2003, v. 33, p. 266—275</ref>. В 2009 році група вчених під керівництвом [[Сара Тішкофф|Сари Тішкофф]] з [[Пенсильванський університет|університету ПенсільваніїПенсильванії]] опубліковалаопублікувала в журналі «Science» результати комплексного дослідження генетичного різноманіття народів Африки. Вони встановили, що найдавнішою гілкою, яка відчула найменшу кількість змішувань, як раніше і передбачалося, є генетичний кластер, до якого належать [[бушмени]] і інші народи, які говорять на койсанських мовах. Скоріш за все, вони і є тією гілкою, яка ближче всього до спільних предків всього сучасного людства<ref>[http://www.gazeta.ru/science/2009/05/04_a_2982147.shtml Африканское кроворазделение]</ref>.

Разом с тим, еволюцію специфічних людських здібностей, таких як розвиток свідомості, інтелектуальні здібності і мова, проблематично досліджувати, оскільки їх зміни неможливо прямо відстежити за залишками гомінід і слідам їх життєдіяльності, для вивчення еволюції даних здібностей вчені інтегрують дані різноманітних наук, в тому числі фізічноїфізичної і [[Культурна антропологія|культурної антропології]], [[Зоопсихологія|зоопсихології]], [[Етнологія|етнології]], [[Нейрофізіологія|нейрофізіології]], [[Генетика|генетики]].

Питання в тому, як саме еволюціонували згадані здібності (мова, релігія, мистецствомистецтво), і в чому складалася роль в появі складної соціальної організації і культури Homo sapiens, залишаються до сьогодні предметом наукових дискусій. Крім головних теорій антропогенезу, існує і багато менш відомих, неперевірених гіпотез походження людини (аж до відверто фантастичних). Наприклад, гіпотеза про південноамериканське походження людини. Більшість альтернативних гіпотез&nbsp;— це праця [[Паранаука|паранауки]], і академічна наука їх спростовує.

[[Неокантіанство|Неокантіанець]] [[Ернст Кассірер|Кассірер]] розглядає людину як «символічну тварину». В основі філософської антропологоіїантропології як самостійної дисципліни лежать праці М. Шелера, X. Плеснера, А. Гелена. Поняттю безсвідомого визначальне значення надають в психоаналізі [[Зигмунд Фрейд|З. Фрейда]], аналітична психологія [[Карл Густав Юнг|К.&nbsp;Г.&nbsp;Юнга]]. [[Екзистенціалізм]] розглядає питання сенсу життя, провини і відповідальності, проблеми вибору і прийняття рішення, відношення людини до свого призначення і до смерті. Персоналізм розглядає людину як фундаментальну [[Онтологія|онтологічну]] категорію, структуралізм&nbsp;— як відкладення в глибинних структурах свідомості минулого<ref name="фэ" />.

Перші люди були мисливцями і збирачами, що передбачало в основному кочове життя. Приблизно в 10 тисячолітті до н.&nbsp;е. (дати різняться в залежності від географічноогеографічного регіону) в способі життя людей відбувся ряд великих змін, пов'язаних з опануванням сільського господарства, які отримали назву «[[Неолітична революція]]». Перехід до [[Сільське господарство|сільського господарства]] був пов'язаний осілістю і створенням перших великих поселень, необхідних для великого будівництва. Зокрема перехід від збирання до [[Рільництво|землеробства]] простежується в археологічних розкопках храмового комплексу [[Гебеклі-Тепе]] і обумовлений великою концентрацією людей на невеликій території (збирання не могло прогодувати). Перехід до сільського господарства також породив торгівлю, яка в свою чергу сприяла розшаруванню суспільства. З розвитком технологій сільського господарства і зростанням чисельності населення пов'язано становлення перших цивілізацій [[Стародавній світ|Стародавнього світу]].

* [[Нова історія|Новий час]] (1492—1918&nbsp;— закінчення [[Перша світова війна|Першої світороїсвітової війни]])<ref name="Маныкин6">Маныкин А.&nbsp;С.&nbsp;Новая и Новейшая история стран Западной Европы и Америки.&nbsp;— М.:Филол. о-во «СЛОВО»; Эксмо, 2004.&nbsp;— Стр. 6.</ref>

По справжньому науковим в строгому розумінні вивчення людини починається з 2-ї половини 19 століття. Опублікована в 1859 році теорія природного відбору [[ЧарлзЧарльз Дарвін|Дарвіна]] мала значний вплив не тільки на розвиток вивчення безпосередньо антропогенезу, але і на розвиток багатьох інших розділів людинознавства, наприклад етнографії, археології, [[Психологія|психології]]. На сьогодні не залишилось характерної сторони людини, як біологічної істоти, соціальної істоти, не охопленої спеціальними науковими дослідженнями; зібрано і узагальнено велика кількість інформації. З'явилося багато наук, в назві яких є слово «антропологія»,&nbsp;— культурна антропологія, [[соціальна антропологія]], [[політична антропологія]], поетична антропологія тощо. Виявилось очевидним необхідність єдиної науки про людину, предметом вивчення якої буде людина, всі його природні і соціальні властивості і відносини. Для такої науки «людина&nbsp;— це суб'єкт суспільно-історичного процесу, розвитку матеріальної і духовної культури на Землі, біосоціальна істота, генетично пов'язана з іншими формами життя, але виділилася з них завдяки здатності виробляти знаряддя праці, має членороздільну мову і свідомість, моральні якості»<ref name="фэ" />.