Білковий домен: відмінності між версіями

'''Білковий домен'''&nbsp;— елемент [[третинна структура|третинної]] [[структура білків|структури]] [[білок|білків]] (або «[[вторинна структура|надвторинної]]», бо є проміжним станом між вторинною структурою та повною структурою білка), що є достатньо стабільною і незалежною підструктурою, тобто може самостійно функціонувати, [[еволюція|еволюціонувати]] і чиє [[згортання білків|згортання]] часто проходить незалежно від решти частин білка.<ref name=Chothia1992>{{cite journal | journal=Nature | volume=357 | issue=6379 | pages=543–4 | year=1992 | author=Chothia C. |authorlink = Cyrus Chothia | title=Proteins. One thousand families for the molecular biologist | pmid=1608464 | doi = 10.1038/357543a0 |bibcode = 1992Natur.357..543C }}</ref> Багато доменів зустрічаються в дуже великій різноманітності еволюційно пов'язаних білків, що можуть належати до різних функціональних родин білків. Достатньо часто їм надають окремі назви, оскільки їхня присутність безпосередньо впливає на біологічні функції, що виконує білок. Домени мають довжину від приблизно 25-40 амінокислот до 500 амінокислот. Найкоротші домени, такі як «цинкові пальці» стабілізуються [[іон]]ами [[метал]]у або [[дисульфідний зв'язок|дисульфідними містками]]. Домени часто мають окрему функціональність, наприклад, Ca²⁺-зв'язуючий домен [[кальмодулін]]у або чотири домени глобіну, з яких складений [[гемоглобін]]. Оскільки домени бувають достатньо консервативні і стабільні, з допомогою [[генна інженерія|генної інженерії]] можна «пришити» до одного з білків домен, що належав іншому (створивши таким чином [[химерні білки|хімернийхимерний білок]]). До складу домену зазвичай входить кілька основних елементів [[вторинна структура|вторинної структури]].