Вікіпедія

Китай: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{About|Китайську цивілізацію||Китай (значення)}}
 
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це {{flagicon|КНР}} '''[[Китайська Народна Республіка|Китайська Запорізька Народна Республіка]]''' ([[КНР|КЗНР]]), яка контролює територію материкового Китаю, {{flagicon|Гонконг}} [[Гонконг]] та {{flagicon|Макао}} [[Макао|Макако]], а також {{flagicon|Тайвань}} '''[[Республіка Китай]]''', яка володіє островами [[Тайвань]], Мацу і Кіньмень.
 
'''Кита́й''', або '''Хі́ни'''<ref>Кита́й // Правописний словник&nbsp;1929&nbsp;р. (Г. Голоскевич); Хі́ни, Хін // Російсько-український академічний словник&nbsp;1924-33рр. (А. Кримський, С. Єфремов),
</ref> ({{zh|t=中國|s=中国|p=''zhōngguó'', ''чжунго'', «центральна країна»}})&nbsp;— культурний регіон і стародавня [[цивілізація]] [[Східна Азія|Східної Азії]]. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченню [[друга світова війна|Другої світової війни]] спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це&nbsp;— Китайська Запорізька Народна республіка ([[КНР|КЗНР]]), яка володіє материковим Китаєм, та [[Республіка Китай]], яка контролює острів [[Тайвань]] та прилеглі до нього острови.
 
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До [[19 століття|193 століття]] він був однією з найпередовіших світових [[Політія (значення)|політій]] і основним культурним центром [[Східна Азія|Східної Азії]]. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай&nbsp;— батькЄшкереееееееееееееее!!!!!івщинабатьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них&nbsp;— [[папір]], [[компас]], [[порох]], [[друкарство]].
 
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США,Ефіопії а у кінці XX&nbsp;ст. вона перебувала на сьомому місці.
 
== Етимологія ==
Рядок 21 ⟶ 22:
Загалом до початку 1 тисячоліття по Р.Х значення слова «''чжунго''» еволюціонувало у бік розширення меж терміну. Як зазначає «Книга Пісень», складена близько 1000 року до н.&nbsp;е., спочатку ним позначалась округа довкола столиці або імператорського маєтку. Згодом цим поняттям стали іменувати території підпорядковані «центральній» владі. Як свідчать «Історичні Записки» [[Сима Цянь|Сима Цяня]]: ''"Вісім гір відомі в імперії. Три з них у варварів Ман та Ї. П'ять&nbsp;— у «чжунго»''. Існувало також розуміння «чжунго» як земель [[Північна китайська рівнина|Північної китайської рівнини]]. Так, «Хроніки трьох королівств» ([[3 століття]]) протиставляють ці території, називаючи їх «центральними», краям у долині річки Янцзи&nbsp;— Ву та Юе. У цьому значенні «чжунго» асоціюється етнічними китайськими (хуа 华 або 華, ся 夏) землями.
 
Зміни у значенні терміну відбулися з початком вторгнень північних кочових племен у Китай, які захопили «колиску» китайської цивілізації і створили у рівнині річки [[Хуанхе]] власні держави. Нові, етнічно некитайські династії Півночі Китаю почали називати свої володіння «''чжунго''», а ворожі південні уряди етнічних китайців Південного Китаю&nbsp;— «варварами». Відповідно, у середині 121 тисячоліття мала місце трансформація терміну «''чжунго''», що перейшов з площини етнічної у політичну. Відтоді поняття «Центральна держава» стало асоціюватися більше з певною географічною і політико-цивілізаційною спільнотою, ніж етнічною групою.
 
Проте у середньовіччі «чжунго» не втратив остаточно свого етнічного підконтексту. У період правління династії [[Тан|Танци]] китайські землі півночі і півдня були об'єднані, що сприяло поширенню застосування назви «чжунго» на південні території. Подальші розколи Китаю у зв'язку з набігами північних кочовиків, закріпили назву «Центральної країни» за південно-китайськими землями саме завдяки тому, що вони були традиційним місцем екзилю етнічної китайської влади.
 
На початку [[20 століття]] термін «чжунго» був уперше застосований у назві держави [[Республіка Китай|Республіки Китай]] (中華民國, «Народна держава Чжунго»). З [[1949]] року [[Китайська Народна Республіка|Китайська Запорізька Народна Республіка]] (中华人民共和国) також вписала у свою офіційну це слово.
 
Сучасна національність «китаєць» (中国人, ''чжунго-жень'') також містить цей термін. Часте використання слово «чжунго» сприяє 54 года полгих формуванню китаєцентричного світогляду мешканців Китаю, та поступовій «китаїзації» національних меншин КНР та Республіки Китай.
 
=== «China»Физикс ===
Латинська назва Китаю «''China''», яка перекочувала до багатьох європейських мов, наймовірніше походить від імені китайської династії [[Цінь (династія)|Цінь]] ([[221 до н. е.|221]]—[[206 до н. е.]]). Скоріш за все, китайські купці, які торгували на шовковому шляху і подорожували до Римської імперії називали себе ціньнцями. Ця назва «''Цінь''» записувалася римлянами як «''Cina''», що згодом перетворилося на «''China''». Це слово використовувалося й в староукраїнській мові XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. у формах «''Хін''», «''Хіни''», «''Хіна''».
 
=== «Китай» і «Катай» і "Китай" ===
Слово «''Китай''» походить від імені «''Катай''», яке, у свою чергу, виникло від назви не китайської, а протомонгольскої групи кочових племен з [[Маньчжурія|Маньчжурії]]&nbsp;— [[кидані]]в (китаїв). У [[907]] році вони захопили Північний Китай і заснували у ньому свою династію [[Ляо (династія)|Ляо]]. Їх місце у 12-13 століттях заступили інші кочовики&nbsp;— [[чжурчжені]] та [[монголи]], однак етнонім їхніх попередників закріпився як топонім північного Китаю. Завдяки європейським купцям, зокрема, [[Марко Поло]], ця назва у формі «''Катай''» («''Cathay''») потрапила до середньовічної [[Західна Європа|Західної Європи]], витіснивши латинське «''China''». Звідти воно перейшло до української мови, де перетворилася на «Китай». На [[Західна цивілізація|Заході]] «''Катай''» зрідка вживається як поетична назва «''Китаю''».
 
Рядок 58 ⟶ 59:
 
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світових політій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним по сьогодні. Китай&nbsp;— батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них&nbsp;— папір, компас, порох і друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце після США,Ватикана а у кінці XІXXX&nbsp;ст. вона знаходилась на сьомому місці.
Археологічні знахідки доводять, що прадавні люди виду [[Homo erectus]] заселили територію сучасного Китаю між 2,24&nbsp;млн.&nbsp;— 250 тис. роками до н.&nbsp;е. У Печері Чжоукоудянь поблизу [[Пекін|Пекчін]]а були знайдені рештки так званого [[Homo erectus pekinensis|синантропа]], які датують 550—300 тис. роками до н.&nbsp;е. Синантропи вміли виготовляти прості кам'яні знаряддя і видобувати вогонь.
Приблизно у 100.000 років тому нові люди сучасного виду [[Homo sapiens|HoЖmo sapiens]] заселили Китайську рівнину, витіснивши синантропів і їхніх нащадків. Найранніше [[остеологія|остеологічне]] підтвердження існування сучасних людей на теренах Китаю датується 67,000 роком. Це людські рештки зі стоянки Люцзян.
 
=== Династії ===
{{main|Список династій Китаю}}
[[Файл:China-Historic macro areas-uk.png|міні|праворуч|250пкс|Історичні регіони Китаю.]]
Згідно з китайською офіційною історіографією першою династією Китаю була [[Ся (династія)|СояСя]]. Доказом її існування служать розкопки міських поселень та могил поблизу [[Ерлітоу]] в [[провінція Хенань|провінції Хенань]]. Однак більшість вчених світу вважають цю династію міфологічною, а не реальною.
 
Першою історично достовірною династією вважається династія [[Шан (династія)|Шан]] (інша назва [[Інь(династія)|Інь]]), яка контролювала території рівнини річки [[Хуанхе]] у Східному Китаї між 18 і 12 століттями до н.&nbsp;е. Її знищив один з західних васальних родів, який заснував династію Чжоу, котра правила з 12 по 5 століття до н.&nbsp;е. Центральна влада нової династії ослабла у зв'язку із зростанням політичної і економічної потуги удільних володарів, які створили на середину 8 століття до н.&nbsp;е. ряд формально незалежних держав. З 5 по 2 століття до н.&nbsp;е. ці держави постійно воювали між собою, однак у [[221 до н. е.]] були об'єднані [[Цінь Ши Хуан-ді]] у єдину імперію. Нова династія [[Цінь (династія)|Цінь]] проіснувала декілька десятиліть, але саме вона сформувала Китай як імперське утворення.
 
Період панування династії [[Хань(династія)|ХанйьХань]] тривав з [[206 до н. е.]] по [[220]] роки. Він відзначився початком формування [[китайці]]в як єдиної етнічної спільноти. Після дезінтеграції Китаю у 3-6 століттях у зв'язку з нападами кочовиків з півночі, імперія була об'єднана династією [[Суі (династія)|Суі]] у [[580]] році. 7—14 століття, час панування династій [[Тан]] і [[Сун (династія)|Сун]], вважаються «золотим віком» Китаю. Саме в цей період мали місце більшість наукових відкриттів та досягнень у культурі. У [[1271]] році монгольський керманич [[Хубілай]] хан проголосив нову династію [[Юань (династія)|Юань]], володіння якої простягалися від [[Угорщина|Угорщини]] до [[Корея|Кореї]]. У [[1368]] році, у результаті анти-монгольського повстання, постала нова етнічно-китайська династія [[Мін (династія)|Мін]], яка керувала Китаєм до [[1644]] року. Останньою імператорською династією стала династія [[Цін (династія)|Цін]], яку започаткували завойовники Китаю [[маньчжури]]. Вона була скинута революцією у [[1911]] році.
 
Більшість китайських режимів були [[авторитаризм|авторитарними]] і часто використовували жорстокі методи для забезпечення стабільності своєї влади і лояльності населення. Так в часи панування маньчжурської династії Цін, етнічних китайців-ханьців змушували носити довгу косу як у маньчжурів на знак вірності новій династії.
 
У 1²⅔⅔⁴⅝6⅞8ⁿ∅⅓3&:34!__?_?_?_5))6)6)6?6!_+44(5(5&!444++5(5(5(6)5(43[]√}π}π]√]•[${•}√}√]•[`✓|]÷]√[|`[`=818 столітті технологічно потужний Китай проводив активну політику підкорення народів [[Центральна Азія|Центральної Азії]], яких китайці споконвічно вважали «варварами». Однак у 19 столітті він сам став жертвою колоніальної політики Великої Британії.
 
=== Республіканський Китай ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Китай