Сессю: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) уточнення |
Batsv (обговорення | внесок) →Короткі відомості: доповнення |
||
Рядок 23:
У [[1469]] році Сессю повернувся до Японії, де вповні проявив знання і навички, отримані під час перебування Китаї. Через [[Смута Онін|смуту Онін]] він не зміг повернутися до Ямагуті, а оселився біля міста [[Ойта]] в [[провінція Бунґо|провінції Бунґо]] (сучасна [[префектура Ойта]] на острові [[Кюсю]]), де він збудував студію Тенкай Зуга-р («Павільйон для створення неба»). Тут художник написав деякі зі своїх найвидатніших робіт, тут же до нього приходило багато відвідувачів, деякі з них хотіли почути про його поїздку в Китай, інші хотіли навчитися малювати під його керівництвом.
З 1470-х років Сессю подорожував про різних краях [[Японський архіпелаг|Японського архіпелагу]], роблячи замальовки місцевих пейзажів. У [[1476]] році він перебував у місті [[Ойта, Ойта|Ойта]] на [[Кюсю]], де відкрив студію Тенкайто-гаро<ref>Японською: 天開図画楼.</ref> і написав картину «Водоспад Тінда»<ref>Японською: 鎮田瀑図. Зберіглась лише копія.</ref>. Згодом Сессю побував у провінціях [[провінція Міно|Міно]] та [[провінція Дева|Дева]], в яких намалював роботу «Гірський храм»<ref>Японською: 山寺図. Зберіглась лише копія.</ref>. 1486 року Сессю знову повернувся в Ямагуті і перебудував свою майстерню. У деяких джерелах припускають, що художник жив в [[Івамі]], але достовірних відомостей про це немає. Кілька храмів претендують на честь бути місцем його поховання.
На схилі життя Сессю створив багато картин, які вважаються шедеврами японського середньовіного образотворчого мистецтва. У [[1486]] році, у віці 67 років, художник намалював «Пейзажі пір року», так званий «Довгий сувій пейзажів»<ref>Японською: 四季山水図（山水長巻）.</ref>, що зберігається у місті [[Хофу, Ямаґуті|Хофу]] [[префектура Ямаґуті|префектури Ямаґуті]] і вважається [[Національні скарби Японії|Національним скарбом Японії]]. Згодом, у [[1495]] році Сессю написав «Пейзажі розбитої туші»<ref>Японською: 破墨山水図.</ref>, яку подарував своєму учневі [[Соен]]у як випускне посвідчення власної школи. У [[1496]] році він створив монументальний твір «Хуей Ке відрізає коліно»<ref>Японською: 慧可断臂図. Сюжет картини пов'язаний з китайським дзенівським ченцем [[Хуейке|Хуей Ке]], який прохав наставника [[Бодхідхарма|Бодхідхарму]] зробити його своїм учнем. Коли наставник відмовив, чернець відрізав собі коліно в знак своєї рішучості. Врешті-решт зворушений Бодхідхарма дозволив Хуеєю бути його учнем. Вираз «Хуей Ке відрізає коліно» є виразом рішучості в китайській і японській мові.</ref>, а у [[1501]] — картину «[[Аманохасідате]]»<ref>Японською: 天橋立図.</ref>. Обидва шедеври зберігаються у [[Кіотський національний музей|Кіотському національному музеї]].
| |||