Вікіпедія

Азія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.[1]
{{Otheruses|Азія (значення)}}
{{Картка:Континент|
| назва =Азія
| Знімок з космосу =
| Розташування на карті =Asia_(orthographic_projection).svg
| Площа (включаючи острови) =43 475 000
| Площа островів =2 700 000
| Довжина берегової лінії =69 900
| Середня висота над рівнем моря =950
| Найбільша висота над рівнем моря =(г. [[Джомолунгма]]) 8 848
| Найменша висота над рівнем моря =-392 м (рівень [[Мертве море|Мертвого моря]])
| Найпівнічніша точка материка = [[Челюскін (мис)|мис Челюскін]] <br /> {{Координати ГМ|77|43|N|104|18|E|scale:100000}}
| Найпівденніша точка материка = [[Піай (мис)|мис Піай]] <br /> {{Координати ГМ|1|16|N|103|30|E|scale:100000}}
| Найсхідніша точка материка = [[Дежньова (мис)|мис Дежньова]] <br /> {{Координати ГМ|66|05|N|169|40|E|scale:100000}}
| Найзахідніша точка материка =[[Баба (мис)|мис Баба]] <br /> {{Координати ГМ|39|29|N|26|04|E|scale:100000}}
| Населення =4 117
| Густота =87
}}
 
Азія, за даними Британської енциклопедії[2] та Національного географічного товариства[3], займає 4/5 суші Євразії (західну частину займає Європа) і розташована на схід від Суецького каналу, Егейського, Чорного і Каспійського морів, річки Урал (за іншою версією, річки Емби) та Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.
'''А́зія'''&nbsp;— найбільша за [[площа|площею]] (близько 43,4 мільйонів км²) і за [[населення]]м [[частина світу]], розташована у [[Східна півкуля|Східній півкулі]] (за невеликими винятками). Разом з [[Європа|Європою]] утворює [[материк]] [[Євразія]]. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від [[Суходіл (географія)|суходолу]]), кількість населенням близько 4,1&nbsp;млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від [[населення Землі]]. У [[20 століття|20 столітті]] населення Азії зросло майже в чотири рази.<ref>
{{cite journal
| url=http://www.economist.com/diversions/millennium/displayStory.cfm?Story_ID=346605
| title=Like herrings in a barrel
| journal=The Economist | date=23 December 1999
| issue=Millennium issue: Population | publisher=The ''Economist'' online, The Economist Group}}.
</ref>
 
Азія, за даними [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]]<ref name=Britannica>{{cite encyclopedia
| title=Asia
| url=http://www.britannica.com/eb/article-9110518/Asia
| encyclopedia=eb.com, [[Encyclopædia Britannica]] | year=2006 | location=Chicago
| publisher=Encyclopædia Britannica, Inc.}}
</ref> та [[Національне географічне товариство|Національного географічного товариства]]<ref name="NatlGeoAtlas">
{{cite book
|title=National Geographic Atlas of the World|edition=7th|year=1999|location=Washington, DC
|publisher=[[National Geographic Society|National Geographic]]
|isbn=978-0-7922-7528-2}} «Europe» (pp. 68-9); «Asia» (pp. 90-1): «A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
</ref>, займає 4/5 суші Євразії&nbsp;(західну частину займає Європа) і розташована на схід від [[Суецький канал|Суецького каналу]], [[Егейське море|Егейського]], Чорного і Каспійського морів, річки [[Урал (річка)|Урал]] (за іншою версією, річки [[Емба (річка)|Емби]]) та [[Уральські гори|Уральських гір]] і на південь від [[Кавказькі гори|Кавказьких гір]] (або [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницької западини]]), а також [[Каспійське море|Каспійського]] і [[Чорне море|Чорного морів]].
 
Зміст
== Етимологія ==
1 Етимологія
{{main|Походження Азії}}
2 Географія
2.1 Рельєф
2.2 Клімат
2.3 Корисні копалини
3 Економіка
3.1 ВВП за країнами
4 Населення
5 Регіони
6 Мови
7 Релігія
8 Див. також
9 Примітки
10 Література
Етимологія[ред. | ред. код]
Докладніше: Походження Азії
Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід. Можна порівняти: Оз (міфічна країна), ост, Ассирія, Ашшур, айсор.
 
З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в античну епоху, коли суцільні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. Впродовж середньовіччя східну межу Європи все більше посували на схід — спершу межею був Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас наприкінці XVIII століття запропонував проводити межу по Уральських горах, Загальному Сирту та Ергенях. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по Кумо-Маницькій западині або по гірському хребту Великого Кавказу.
Найімовірніше назва континенту походить від [[Ассирія|давньоассирійського]] слова ''асу''&nbsp;— [[схід]]. Можна порівняти: [[Оз]] (міфічна країна), [[ост]], [[Ассирія]], [[Ашшур]], [[айсор]].
 
Географія[ред. | ред. код]
З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в [[Античність|античну епоху]], коли суцільні природні кордони у вигляді [[Середземне море|Середземного]], [[Егейське море|Егейського]] та [[Мармурове море|Мармурового]] морів наштовхували [[фінікійці]]в та [[греки|греків]] на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на [[південь]]&nbsp;— на [[Аравійський півострів]] та на [[північ]]&nbsp;— на [[Кавказ]] та [[Скіфія|скіфські]] степи. Впродовж [[середньовіччя]] східну межу Європи все більше посували на схід&nbsp;— спершу межею був [[Дністер]], потім [[Дніпро (річка)|Дніпро]] та [[Дон]]. [[Петер-Сімон Паллас]] наприкінці [[XVIII століття]] запропонував проводити межу по [[Уральські гори|Уральських горах]], [[Общий Сирт|Загальному Сирту]] та [[Ергені|Ергенях]]. В [[XIX століття|XIX столітті]] почали вважати кордоном [[вододіл]] Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] або по гірському хребту [[Великий Кавказ|Великого Кавказу]].
Докладніше: Географія Азії
Азія відокремлена від Північної Америки Беринґовою протокою, від Африки — Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи — протокою Дарданелли, Мармуровим морем, протокою Босфор і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).
 
Кордон між Азією та Океанією проводять через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азії до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».[4]
== Географія ==
{{main|Географія Азії}}
Азія відокремлена від [[Північна Америка|Північної Америки]] [[Беринґова протока|Беринґовою протокою]], від [[Африка|Африки]] — [[Суецький канал|Суецьким каналом]] і [[Червоне море|Червоним морем]], від [[Європа|Європи]] — протокою [[Дарданелли]], [[Мармурове море|Мармуровим морем]], протокою [[Босфор]] і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом [[Каспійське море|Каспійського моря]], річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4&nbsp;млн км², або близько 30 % поверхні суходолу [[Земля (планета)|Землі]]; найбільша меридіанна протяжність 8400&nbsp;км, широтна — 8590&nbsp;км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови ([[Аравійський півострів|Аравійський]], [[Індостан]], [[Індокитай]], [[Мала Азія]], [[Таймир]]) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).
 
Рельєф[ред. | ред. код]
Кордон між Азією та [[Океанія|Океанією]] проводять через [[Малайський архіпелаг]]. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».<ref name="Myth">{{harvnb | Lewis | Wigen | 1997 | pp=170–173}}</ref>
 
Фізична карта Азії
=== Рельєф ===
Азія — найконтрастніша за відмітками абсолютних висот частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве море, рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані нагір'я (Тибет, Хентей), а також великі улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Велика китайська, Індо-Гангська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.
[[Файл:Asia-map.png|thumb|200px|Фізична карта Азії]]
 
Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний вулканізм, воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола.
Азія&nbsp;— найконтрастніша за відмітками [[Висота над рівнем моря|абсолютних висот]] частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі [[Джомолунґма]] (Еверест&nbsp;— 8848 м) і найглибша [[западина]]&nbsp;— [[Маріанська западина|Маріанська]] (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, [[Курило-Камчатський жолоб|Курило-Камчатська]] (9717 м) і [[Філіппінська западина|Філіппінська]] (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — [[Байкал]] (глибина до 1620 м) і озеро [[Мертве море]], рівень якого на 392&nbsp;м нижчий від рівня моря, а також [[Турфанська улоговина]] (-154 м). Середня висота Азії&nbsp;— 950&nbsp;м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між [[Середземне море|Середземним морем]] й узбережжям [[Тихий океан|Тихого океану]]; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори ([[Гімалаї]], [[Каракорум]], [[Гіндукуш]]), високо розташовані нагір'я ([[Тибетське плато|Тибет]], [[Хентей]]), а також великі улоговини ([[Кашгарська рівнина|Кашґарська]], [[Джунгарія|Джунґарська]]); розлогі низовини в північно-західній частині ([[Західносибірська рівнина|Західносибірська]], [[Туранська низовина|Туранська]]) і прибережній зоні ([[Сунляо|Маньчжурська]], [[Велика китайська рівнина|Велика китайська]], [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангська]]). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.
 
У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є коралові утворення.
Особливість Азії&nbsp;— вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний [[вулканізм]], воно входить до так званого [[Тихоокеанське вогняне коло|Тихоокеанського вогняного кола]].
 
Клімат[ред. | ред. код]
У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є [[Кораловий риф|коралові утворення]].
Докладніше: Клімат Азії
Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.
 
Корисні копалини[ред. | ред. код]
=== Клімат ===
Докладніше: Корисні копалини Азії, Геологія Азії та Металогенія Азії
{{main|Клімат Азії}}
Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50% загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан у оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.
Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі [[тундра]] і зона хвойних лісів [[тайга|тайги]] (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині [[степ]]и, що переходять в напівпустелі та [[пустеля|пустелі]], на південному сході мусонні та [[тропічний ліс|тропічні ліси]].
 
Економіка[ред. | ред. код]
=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Азії|Геологія Азії|Металогенія Азії}}
Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами [[нафта|нафти]], [[природний газ|природного газу]], руд [[олово|олова]] і самородної сірки, а також з видобутку [[нафта|нафти]] і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної [[інфраструктура|інфраструктури]] і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку [[нафта|нафти]] в країнах [[Перська затока|Перської затоки]] і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії&nbsp;— найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50% загального видобутку [[нафта|нафти]], який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан у оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і [[хром]]ові руди в Туреччині, [[вольфрам]]ові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, [[фосфорити]] і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю&nbsp;— Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.
 
Сінгапур має один з найбільш пожвавлених портів світу і четвертим за обсягами форексний ринок.
== Економіка ==
Азія має другий за величиною номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є Китай, Японія, Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.[5]
[[Файл:SingaporeCBD from Carlsberg Sky Tower.jpg|thumb|left|250px|[[Сінгапур]] має один з [[Найзавантаженіший порт світу|найбільш пожвавлених портів світу]] і четвертим за обсягами [[Форекс|форексний ринок]].]]
 
Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка КНР[6] та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8%. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться Малайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт , Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.
Азія має другий за величиною номінальний [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] серед усіх [[континент]]ів після [[Європа|Європи]], але найбільший за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]]. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є [[Китай]], [[Японія]], [[Індія]], [[Південна Корея]] та [[Індонезія]]. Згідно з ''Global Office Locations 2011'', Азія домінує як місце офісів компаній&nbsp;— 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: [[Гонконг]], [[Сінгапур]], [[Токіо]] і [[Шанхай]] (на четвертому місці [[Лондон]]). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.<ref>http://www.cfoinnovation.com/content/hong-kong-singapore-tokyo-worlds-top-office-destinations</ref>
 
У своїй книзі Світова економіка: Тисячолітня перспектива історик економіки Ангус Медісон пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.[7][8] Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,[9][10][11][12] до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і став другою за величиною економікою у світі.
Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка [[КНР]]<ref>
[http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=916768 Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism], Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263–304, 2006.
by [http://papers.ssrn.com/sol3/cf_dev/AbsByAuth.cfm?per_id=629289 Paolo Farah]
</ref> та [[Індія|Індії]] зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8%. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться [[Малайзія]], [[Індонезія]], [[Пакистан]], [[Таїланд]], [[В'єтнам]], [[Монголія]], [[Узбекистан]], [[Кіпр]] і [[Філіппіни]], а також багаті корисними копалинами країни, як [[Казахстан]], [[Туркменістан]], [[Іран]], [[Бруней]], [[Об'єднані Арабські Емірати]], [[Катар]], [[Кувейт]] , [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]] і [[Оман]].
 
В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[джерело?] У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнявся з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японська валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.[13]
У своїй книзі ''Світова економіка: Тисячолітня перспектива'' [[історія економіки|історик економіки]] [[Ангус Медісон]] пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.<ref>
The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
</ref><ref>
http://www.theworldeconomy.org/MaddisonTables/MaddisontableB-18.pdf
</ref> Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,<ref>
{{cite web
| url = http://www.bharat-rakshak.com/SRR/Volume14/nalapat.html
| title = Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise".
| publisher = Bharat-rakshak.com
| date = 2001-09-11
| accessdate = 2010-06-01
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZYzSVbB
| archivedate = 2013-06-22
}}
</ref><ref>
{{cite web
| url = http://www.eric.ed.gov/ERICWebPortal/custom/portlets/recordDetails/detailmini.jsp?_nfpb=true&_&ERICExtSearch_SearchValue_0=ED460052&ERICExtSearch_SearchType_0=no&accno=ED460052
| title = Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications.
| publisher = Eric.ed.gov
| accessdate = 2010-06-01
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZZ09PrE
| archivedate = 2013-06-22
}}
</ref><ref>
{{cite news
|url=http://www.economist.com/surveys/displaystory.cfm?story_id=E1_PNTJQTR
|title=The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004
|work=The Economist |date=2004-09-30 |accessdate=2010-06-01}}
</ref><ref>
[http://web.archive.org/web/20080305025204/http://search.ft.com/ftArticle?queryText=China+the+world%E2%80%99s+largest+economy+for+18+of+the+past+20+centuries&y=6&aje=false&x=14&id=050926000484&ct=0 Chris Patten. ''Financial Times''. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008.]
</ref> до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала [[Британська імперія]] (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була [[Японія]], яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як [[Європейський Союз]] (ЄС), [[Північноамериканська зона вільної торгівлі]] (НАФТА, NAFTA) або [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво]] (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і [[Список країн за ВВП (номінал)|став другою за величиною економікою]] у світі.
 
В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом [[Японська єна|єни]]), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.{{джерело}} У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнявся з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японська валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від [[Друга світова війна|Другої світової війни]] до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону&nbsp;— [[Південна Корея|Південній Кореї]], [[Тайвань|Тайвані]], [[Гонконг|Гонконзі]] і [[Сінгапур]]і&nbsp;— відомих як [[азійські тигри]], які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.<ref>
{{cite web
| url = http://www.emergingdragon.com/
| title = Rise of Japan and 4 Asian Tigers from
| publisher = emergingdragon.com
| accessdate = 2010-06-01
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZZ1PFy7
| archivedate = 2013-06-22
}}
</ref>
 
[[Файл:Mumbai 03-2016 27 skyline at Marine Drive.jpg|thumb|290px|[[Мумбаї]] є одним з найгустіше населених міст на континенті, центром туризму та інфраструктури, відіграє важливу роль в [[Економіка Індії|економіці Індії]]]]
Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.[14] За ВВП на душу населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши Німеччину, Велику Британію та Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник Фінляндії, Франції та Японії.[джерело?] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.
Прогнозується, що [[Індія]] обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.<ref>
{{cite web
|url=http://www.cbcglobal.org/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=507
|title=Commonwealth Business Council-Asia
|accessdate=12 April 2007
|archiveurl = http://web.archive.org/web/20070728122032/http%3A//www.cbcglobal.org/index.php%3Foption%3Dcom_content%26task%3Dview%26id%3D84%26Itemid%3D507
|archivedate = 28 July 2007|deadurl=yes}}
</ref>
За ВВП на душу населення, як номінальним, так і [[Паритет купівельної спроможності|ПКС]], [[Південна Корея]] стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши [[Німеччина|Німеччину]], [[Велика Британія|Велику Британію]] та [[Франція|Францію]]. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник [[Фінляндія|Фінляндії]], Франції та Японії.{{джерело}} На думку [[Goldman Sachs]], у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.
 
В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є [[Асоціація держав Південно-Східної Азії]] (ASEAN), до якої входять 10 краïн регіону.
 
Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата [[природні ресурси|природними ресурсами]], такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у [[Східна Азія|Східній]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японіі, Індіі, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю [[Транснаціональна корпорація|транснаціональних корпорацій]] продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої [[робоча сила|робочої сили]] і відносно розвиненої [[інфраструктура|інфраструктури]].
 
За даними [[Citigroup]] 9 з 11 [[Глобальний генератор зростання|Глобальних генераторів зростання]] (т.зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це [[Бангладеш]], [[Китайська Народна Республіка]], [[Індія]], [[Індонезія]], [[Ірак]], [[Монголія]], [[Філіппіни]], [[Шрі-Ланка]] і [[В'єтнам[15] Азія має чотири основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.[джерело?]<ref>
{{cite web
| url = http://www.sme.com.ph/sme-news/news.php?newsid=2324
| title = Philippine potential cited
| publisher = sme.com.ph
| date = 2011-02-24
| accessdate = 2011-03-01
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZZ28yrA
| archivedate = 2013-06-22
}}
</ref>
Азія має чотири основні фінансові центри: [[Токіо]], [[Гонконг]], [[Сінгапур]] та [[Шанхай]]. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають [[Call center|Центри обробки викликів]] ({{lang-en|Call center}}) і [[аутсорсинг|аутсорсингові бізнес-центри]] у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та [[англійська мова|англомовних]] співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як [[фінансовий центер|фінансових центрів]]. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.{{джерело}}
 
У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1&nbsp; млн дол США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в [[Північна Америка|Північній Америці]] (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без [[Близький Схід|Близького Сходу]]) вперше обігнала за цим показниом Європу.<ref name="WorldWealthReport2010">[16]
[http://www.capgemini.com/insights-and-resources/by-publication/world-wealth-report-2010/ World Wealth Report 2010]. capgemini.com (необхідна реєстрація)
</ref>
 
=== ВВП за країнами[ред. | ред. ===код]
Нижче наведено список азійських країн з поданим валовим внутрішнім продуктом за 2010 рік за офіційним урядовим курсом обміну (номінальний ВВП) і за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2010 році. Дані Міжнародного валютного фонду[17] (щоб розгорнути натисніть [показати]).
 
Нижче наведено список азійських країн з поданим [[валовий внутрішній продукт|валовим внутрішнім продуктом]] за 2010 рік за офіційним урядовим [[Валютний курс|курсом обміну]] (номінальний ВВП) і за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] (ПКС) у 2010 році. Дані [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного валютного фонду]]<ref>[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=%2C&br=1&c=941%2C914%2C946%2C911%2C137%2C962%2C122%2C912%2C181%2C913%2C124%2C921%2C943%2C963%2C918%2C138%2C142%2C964%2C182%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C128%2C942%2C936%2C939%2C961%2C172%2C184%2C132%2C915%2C134%2C174%2C144%2C146%2C944%2C176%2C186%2C178%2C926%2C136%2C112%2C916%2C967&s=NGDPD&grp=0&a=&pr1.x=62&pr1.y=12 International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries.]</ref> (щоб розгорнути натисніть <nowiki>[показати]</nowiki>).
 
{| class="wikitable sortable " border="1"
|- style="background:#ececec;"
! Країна
! [[Список країн за ВВП (номінал)|ВВП (номінал)]]<br/>млн. дол. США
! [[Список країн за ВВП (ПКС)|ВВП (ПКС)]]<br/>млн. USD
! [[Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення|ВВП (ПКС) на особу]]<br/>USD
! Регіон
|-
| style="text-align:left;" | '''Asia'''
| align="center" | 18 515
| align="center" | 24,077
| align="center" |
|
|-
| style="text-align:left;" | {{AFG}}
| align="center" | 16 631
| align="center" | 29,616
| align="center" | 1,000
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{ARM}}
| align="center" | 8 830
| align="center" | 17,086
| align="center" | 6,400
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{AZE}}
| align="center" | 52 166
| align="center" | 90,074
| align="center" | 8,634
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{BHR}}
| align="center" | 21 733
| align="center" | 29,663
| align="center" | 37,200
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{BAN}}
| align="center" | 105 402
| align="center" | 257,545
| align="center" | 1,600
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{BTN}}
| align="center" | 1 397
| align="center" | 3,785
| align="center" | 5,600
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{BRN}}
| align="center" | 11 963
| align="center" | 19,925
| align="center" | 51,800
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{BIR}}
| align="center" | 35 646
| align="center" | 76,240
| align="center" | 1,197
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{CAM}}
| align="center" | 11 360
| align="center" | 29,811
| align="center" | 2,000
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{CHN}}
| align="center" | 6 998 257
| align="center" | 11,711,708
| align="center" | 7,518
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{CYP}}
| align="center" | 22 752
| align="center" | 23,017
| align="center" | 28,381
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{ETM}}
| align="center" | 616
| align="center" | 3,062
| align="center" | 2,600
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{GEO}}
| align="center" | 11 234
| align="center" | 22,194
| align="center" | 4,500
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | ''{{HKG}}''
| align="center" | 226 485
| align="center" | 322,486
| align="center" | 45,736
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{IND}}
| align="center" | 1 847 966
| align="center" | 4,679,392
| align="center" | 3,417
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{IDN}}
| align="center" | 706 735
| align="center" | 1,029,884
| align="center" | 3,900
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{IRN}}
| align="center" | 337 901
| align="center" | 818,653
| align="center" | 11,200
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{IRQ}}
| align="center" | 84 136
| align="center" | 115,330
| align="center" | 3,600
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{ISR}}
| align="center" | 201 254
| align="center" | 218,490
| align="center" | 29,500
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{JPN}}
| align="center" | 5 885 872
| align="center" | 4,319,432
| align="center" | 32,817
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{JOR}}
| align="center" | 27 129
| align="center" | 34,617
| align="center" | 5,000
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{KAZ}}
| align="center" | 129 757
| align="center" | 193,261
| align="center" | 11,434
| Центральна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{PRK}}
| align="center" | 28 000
| align="center" | 40,000
| align="center" | 1,900
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{KOR}}
| align="center" | 1 007 084
| align="center" | 1,459,246
| align="center" | 30,200
| Східна Азія]
|-
| style="text-align:left;" | {{KUW}}
| align="center" | 117 316
| align="center" | 138,099
| align="center" | 38,293
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{KGZ}}
| align="center" | 4 444
| align="center" | 11,772
| align="center" | 2,162
| Центральна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{LAO}}
| align="center" | 6 341
| align="center" | 15,689
| align="center" | 2,435
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{LBN}}
| align="center" | 39 149
| align="center" | 59,906
| align="center" | 15,331
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | ''{{MAC}}''
| align="center" | 22 100
| align="center" | 18,470
| align="center" | 59,451
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{MAS}}
| align="center" | 218 950
| align="center" | 412,302
| align="center" | 14,603
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{MDV}}
| align="center" | 1 433
| align="center" | 1,755
| align="center" | 5,483
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{MGL}}
| align="center" | 5 807
| align="center" | 10,252
| align="center" | 3,727
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{NEP}}
| align="center" | 15 108
| align="center" | 35,231
| align="center" | 1,250
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{OMN}}
| align="center" | 53 782
| align="center" | 78,100
| align="center" | 26,197
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{PAK}}
| align="center" | 164 792
| align="center" | 464,711
| align="center" | 2,789
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" |
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |
|
|-
| style="text-align:left;" | {{PHI}}
| align="center" | 199 591
| align="center" | 351,370
| align="center" | 3,725
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{QAT}}
| align="center" | 126 518
| align="center" | 149,995
| align="center" | 88,232
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{RUS}}
| align="center" | 1 884 079
| align="center" | 2,222,957
| align="center" | 15,807
| Північна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{SAU}}
| align="center" | 434 440
| align="center" | 619,826
| align="center" | 23,742
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{SIN}}
| align="center" | 217 377
| align="center" | 291,712
| align="center" | 57,238
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{SRI}}
| align="center" | 48 241
| align="center" | 104,124
| align="center" | 5,103
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{SYR}}
| align="center" | 59 633
| align="center" | 105,324
| align="center" | 5,108
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{TWN}} <small>(ROC)</small>
| align="center" | 426 984
| align="center" | 810,487
| align="center" | 34,743
| Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{TJK}}
| align="center" | 5 578
| align="center" | 14,529
| align="center" | 1,907
| Центральна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{THA}}
| align="center" | 312 605
| align="center" | 584,768
| align="center" | 8,643
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{TUR}}
| align="center" | 729 051
| align="center" | 960,511
| align="center" | 13,392
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{TKM}}
| align="center" | 27 960
| align="center" | 35,883
| align="center" | 6,597
| Центральна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{UAE}}
| align="center" | 239 650
| align="center" | 186,908
| align="center" | 36,973
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{UZB}}
| align="center" | 37 724
| align="center" | 85,363
| align="center" | 3,022
| Центральна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{VIE}}
| align="center" | 101 987
| align="center" | 275,639
| align="center" | 2,793
| Південно-Східна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{YEM}}
| align="center" | 30 023
| align="center" | 63,329
| align="center" | 2,595
| Західна Азія
|}
 
== Населення ==
{{main|Населення Азії}}
{{Historical populations
|title = Зміни населення
|type = Азія
|align = right
|footnote = Джерело: [http://www.un.org/esa/population/publications/sixbillion/sixbilpart1.pdf "UN report 2004 data" (PDF).]
|1500 |243000000
|1700 |436000000
|1900 |947000000
|1950 |1402000000
|1999 |3634000000
}}
Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30&nbsp;% суходолу планети мешкає 60&nbsp;% людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21&nbsp;млрд і зростало на понад 1&nbsp;% (46 млн) на рік<ref>
[http://esa.un.org/unpd/wpp/Excel-Data/DB02_Stock_Indicators/WPP2010_DB2_F01_TOTAL_POPULATION_BOTH_SEXES.XLS ''United Nations, Department of Economic and Social Affairs&nbsp;— Population Division, Population Estimates and Projections Section&nbsp;— World Population Prospects, the 2010 Revision'']
</ref>. Темпи зростання населення коливаються від −0,05&nbsp;% в Японії до понад 3&nbsp;% в [[Катар]]і, [[Афганістан]]і, [[Ірак]]у і [[Ємен]]і. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).
 
Демографічний центр континенту розташований у районі [[Індостан|Індостанського субконтиненту]], це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), [[Дельта Гангу|дельти Гангу з Брахмапутрою]], [[Іраваді]]. В [[Індонезія|Індонезії]] більшість населення концентрується на острові [[Ява (острів)|Ява]] з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Сільське населення [[Південно-Західна Азія|Південно-Західної Азії]] зосереджене вздовж передгір'їв [[Левант]]у, [[Ельбурс]]у, у [[Месопотамія|межиріччі]] [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Євфрат]]у. Досить висока густота населення на узбережжі [[Перська затока|Перської затоки]], що пов'язано з [[Видобуток нафти|видобутком нафти]]. У [[Східна Азія|Східній Азії]] на берегах [[Японське море|Японського моря]] густота населення від 300 осіб/км² ([[Японські острови]]) до 500 осіб/км² ([[Південна Корея]]){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо [[Сибір]] і [[Далекий Схід Росії]], середня густота населення [[Росія|Росії]]&nbsp;— 8,7 особи/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.
 
Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.
 
[[Файл:Shibuya night.jpg|міні|праворуч|[[Токіо]]&nbsp;— найбільша агломерація Японії та світу]]
Рівень [[урбанізація|урбанізації]] від понад 90&nbsp;% ([[Сінгапур|Синґапур]], [[Кувейт]], [[Ізраїль]]) до 10&nbsp;% ([[Непал]], [[Оман]], [[Камбоджа]], [[Бутан]]);{{джерело}} найбільші міські агломерації: [[Токіо]], [[Ґуанчжоу]], [[Сеул]], [[Шанхай]], [[Делі]], [[Мумбаї]] (Бомбей), [[Маніла]].<ref name="CityPopulation">[http://citypopulation.de/world/Agglomerations.html] Citypopulation</ref>
 
Східна Азія має найвищі темпи зростання [[Індекс розвитку людського потенціалу|Індексу розвитку людського потенціалу]]<ref>[http://hdr.undp.org/en/ Індекс розвитку людського потенціалу] {{ref-en}}{{ref-es}}{{ref-fr}}</ref> (ІРЛП), досягши майже в два рази вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. [[КНР]], друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.<ref name="UNDP">
{{cite web
| url = http://hdr.undp.org/en/media/PR6-HDR10-RegRBAP-E-rev5-sm.pdf
| title = 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years
| publisher = UNDP
| accessdate = 2010-12-22
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HZZ30ibV
| archivedate = 2013-06-22
}}
</ref>
 
[[Непал]], інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) [[очікувана тривалість життя]] є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.<ref name="UNDP"/> [[Японія]] і [[Південна Корея]] займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть [[Гонконг]] (21) і [[Сінгапур]] (27) . [[Афганістан]] (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.<ref name="UNDP"/>
 
== Регіони ==
[[Файл:Location-Asia-UNsubregions.png|thumb|225px|Регіони Азії:
{{legend|#0000E0|[[Північна Азія]]}}
{{legend|#E000E0|[[Центральна Азія]]}}
{{legend|#00E000|[[Південно-Західна Азія|Західна Азія]]}}
{{legend|#E00000|[[Південна Азія]]}}
{{legend|#FFFF20|[[Східна Азія]]}}
{{legend|#FFC000|[[Південно-Східна Азія]]}}]]
{{main|Список держав та залежних територій Азії ‎}}
Можна виділити такі великі частини Азії:
 
* '''Північно-східну Азію''' ([[Росія]]).
* '''[[Західна Азія]]''' (країни '''''[[Близький Схід|Близького Сходу]]:''''' [[Кіпр]], [[Туреччина]], [[Сирія]], [[Ліван]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Ірак]], [[Кувейт]], [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]], [[Катар]], [[Об'єднані Арабські Емірати]] (ОАЕ), [[Оман]], [[Ємен]]; країни '''''[[Закавказзя]]:''''' [[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Грузія]]; країни '''''[[Середній Схід|Середнього Сходу]]:''''' [[Іран]], [[Афганістан]], [[Пакистан]]).
* '''[[Південна Азія]]''' ([[Пакистан]], [[Індія]], [[Бангладеш]], [[Шрі-Ланка]], [[Бутан]], [[Непал]], [[Мальдіви]]).
* '''[[Південно-Східна Азія]]''' ([[М'янма]], [[Таїланд]], [[Малайзія]], [[Сінгапур]], [[Лаос]], [[Камбоджа]], [[В'єтнам]], [[Філіппіни]], [[Індонезія]], [[Бруней]], [[Східний Тимор]]).
* '''[[Центральна Азія]]''' ([[Узбекистан]], [[Туркменістан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]], [[Казахстан]], також Західний Китай, Монголія, Афганістан, [[Тибет]]).
* '''[[Східна Азія]]''' ([[Китайська Народна Республіка]], [[Корея]], [[Японія]], острови ''[[Хайнань]]'' і ''[[Тайвань]]'').
 
== Мови ==
{{main|Мови Азії}}
Азія є батьківщиною кількох [[Генеалогічна класифікація мов|мовних сімей]] і багатьох [[Ізольована мова|мовних ізолятів]]. Більшість азійських країн більш ніж на одну мову, яка є рідною для населення. Наприклад, відповідно до [[Ethnologue]], в [[Індонезія|Індонезії]] говорять більш ніж 600 мовами, в Індії понад 800-ами, на Філіппінах більше сотнею. Багато мов і діалектів використовується в різних провінціях [[Китай|Китаю]].
 
'''Офіційні мови:'''
 
* [[Азербайджан]]&nbsp;— [[азербайджанська]]
*
* [[Вірменія]]&nbsp;— [[вірменська]]
*
* [[Афганістан]]&nbsp;— [[пушту]] , [[дарі]]
*
* [[Бангладеш]]&nbsp;— [[бенгальська]]
*
* [[Бахрейн]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Бруней]]&nbsp;— [[малайська]], [[англійська]]
*
* [[Бутан]]&nbsp;— Тибетський діалект [[донг-ке]]
*
* [[Східний Тимор]]&nbsp;— [[Тетум (мова)|тетум]] . [[португальська]]
*
* [[В'єтнам]]&nbsp;— [[в'єтнамська]]
*
* [[Грузія]]&nbsp;— [[грузинська]]
*
* [[Ізраїль]]&nbsp;— [[іврит]]
*
* [[Індія]]&nbsp;— [[хінді]] та інші (див. [[мови Індії]])
*
* [[Індонезія]]&nbsp;— [[індонезійська]]
*
* [[Йорданія]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Ірак]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Іран]]&nbsp;— [[фарсі]]
*
* [[Ємен]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Казахстан]]&nbsp;— [[казахська]] , [[російська]]
*
* [[Камбоджа]]&nbsp;— [[Кхмерська мова|кхмерська]]
*
* [[Катар]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Кіпр]]&nbsp;— [[грецька]], [[турецька]]
*
* [[Китай]]&nbsp;— [[китайська]]
*
* [[Корейська Народно-Демократична Республіка|Корея Північна]]&nbsp;— [[корейська]]
*
* [[Південна Корея|Корея Південна]]&nbsp;— [[корейська]]
*
* [[Кувейт]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Киргизстан]]&nbsp;— [[Киргизька мова|киргизька]] , [[російська]]
*
* [[Лаос]]&nbsp;— [[Лаоська мова|лаоська]]
*
* [[Ліван]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Малайзія]]&nbsp;— [[малайська]]
*
* [[Мальдіви]]&nbsp;— [[Мальдівська мова|мальдівська]]
*
* [[Монголія]]&nbsp;— [[монгольська]]
*
* [[М'янма]]&nbsp;— [[бірманська]]
*
* [[Непал]]&nbsp;— [[Непальська мова|непальська]]
*
* [[Об'єднані Арабські Емірати]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Оман]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Пакистан]]&nbsp;— [[урду]]
*
* [[Саудівська Аравія]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Сінгапур]]&nbsp;— [[англійська]], [[китайська]] [[малайська]] [[тамільська]]
*
* [[Сирія]]&nbsp;— [[арабська]]
*
* [[Таджикистан]]&nbsp;— [[Таджицька мова|таджицька]]
*
* [[Таїланд]]&nbsp;— [[тайська]]
*
* [[Тайвань]]&nbsp;— [[китайська]]
*
* [[Туркменістан]]&nbsp;— [[туркменська]]
*
* [[Туреччина]]&nbsp;— [[турецька]]
*
* [[Узбекистан]]&nbsp;— [[Узбецька мова|узбецька]]
*
* [[Філіппіни]]&nbsp;— [[Філіппінська мова|філіппінська]], [[англійська]]
*
* [[Шрі-Ланка]]&nbsp;— [[Сингальська мова|сингальська]] , [[тамільська]]
*
* [[Японія]]&nbsp;— [[японська]]
*
 
== Релігія ==
 
Азія є колискою сучасних великих релігій: [[християнство|християнства]], [[юдаїзм]]у, [[буддизм]]у, [[індуїзм]]у та [[іслам]]у.
 
* '''Релігійний склад населення:'''
*
* [[Азербайджан]]&nbsp;— 93,4% [[мусульмани-шиїти]]
*
* [[Афганістан]]&nbsp;— 85% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 15% [[мусульмани-шиїти]]
*
* [[Бангладеш]]&nbsp;— 83% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 16% [[Індуїзм|індуїсти]]
*
* [[Бахрейн]]&nbsp;— 85% [[мусульмани]], 15% [[християни]], прихільники [[індуїзм]]у і [[парсизм]]у
*
* [[Бруней]]&nbsp;— 67% [[мусульмани]], 14% [[буддисти]], 8% [[християни]]
*
* [[Бутан]]&nbsp;— 70% [[буддисти]], 25% [[Індуїзм|індуїсти]]
*
* [[Вірменія]]&nbsp;— приблизно 99% [[християни]] (94% відносять себе до [[Вірменська апостольська церква|ВАЦ]], 4% до [[Російська православна церква|РПЦ]], також є [[Вірменська католицька церква|вірмено-католики]])
*
* [[В'єтнам]]- 55% [[буддисти]], 12% сповідують [[даосизм]], 10%&nbsp;— [[католицизм]]. 23%&nbsp;— [[іслам]], [[протестантизм]], [[язичництво]]
*
* [[Грузія]]&nbsp;— 65% прихильники [[Грузинська православна церква|грузинської православної церкви]], 10%&nbsp;— [[Російська православна церква|російської православної церкви]], 11%&nbsp;— [[іслам]]у, 8%&nbsp;— [[Вірменська апостольська церква|вірменської апостольської церкви]]
*
* [[Ємен]]&nbsp;— 53% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 46% [[мусульмани-шиїти]]
*
* [[Ізраїль]]&nbsp;— 83% [[юдеї]], 13% [[мусульмани]], 2,4%&nbsp;— [[християни]], 1,6%&nbsp;— [[друзи]]
*
* [[Індія]]&nbsp;— 83% [[індуїзм]], інші&nbsp;— [[іслам]], [[християнство]], [[сикхізм]]
*
* [[Індонезія]]&nbsp;— 87% [[іслам]], 6% [[протестантизм]], 3% [[католицизм]], 1% [[індуїзм]], 1% [[буддизм]]
*
* [[Ірак]]&nbsp;— 60% [[мусульмани-шиїти]], 37% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 3% [[християни]]
*
* [[Іран]]&nbsp;— 94% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Йорданія]]&nbsp;— 96% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Казахстан]]&nbsp;— 47% [[мусульмани]], 44% [[православні]], 2% [[протестанти]]
*
* [[Камбоджа]]&nbsp;— 95% [[буддисти]], 5% [[мусульмани]], [[католики]]
*
* [[Катар]]&nbsp;— 95% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Кіпр]]&nbsp;— 80% [[православні]], 20% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Китай]]&nbsp;— поширені [[даосизм]], [[християнство]], [[буддизм]], [[конфуціанство]], [[іслам]]
*
* [[Корейська Народно-Демократична Республіка|Корея Північна]]&nbsp;— 68% [[атеїсти]], 32% сповідують [[чхондоїзм]]
*
* [[Республіка Корея|Корея Південна]]&nbsp;— 47% [[буддисти]], 48% [[християни]], 3% [[конфуціанство]]
*
* [[Кувейт]]&nbsp;— 85% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Киргизстан]]&nbsp;— 70% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 6%[[православні]]
*
* [[Лаос]]&nbsp;— 60% [[буддисти]], 40% [[язичники]]
*
* [[Ліван]]&nbsp;— 58% [[мусульмани]], 27% [[християни]]
*
* [[Малайзія]]&nbsp;— 55% [[мусульмани]], 30% [[буддисти]]
*
* [[Мальдіви]]&nbsp;— [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Монголія]]&nbsp;— [[атеїзм]], [[ламаїзм]]
*
* [[М'янма]]&nbsp;— 89% [[буддисти]], 4% [[християни]], 4% [[мусульмани]]
*
* [[Непал]]&nbsp;— 90% [[індуїзм]], 5% [[буддизм]], 3% [[іслам]]
*
* [[Об'єднані Арабські Емірати]]&nbsp;— [[іслам]]
*
* [[Оман]]&nbsp;— 75% [[Ібадити|мусульмани-ібадити]], а також [[Сунізм|суніти]]
*
* [[Пакистан]]&nbsp;— 97% [[мусульмани]], а також [[християни]], [[буддисти]], [[сикхи]], [[парси]]
*
* [[Саудівська Аравія]]&nbsp;— [[мусульмани]] ([[Ваххабізм|ваххабіти]], [[Сунізм|суніти]], [[шиїти]])
*
* [[Сінгапур]]&nbsp;— 30% [[буддисти]], 20% [[християни]], 18% [[мусульмани]], 15% [[конфуціанство]], [[даосизм]]
*
* [[Сирія]]&nbsp;— 90% [[мусульмани]], 10% [[християни]]
*
* [[Східний Тимор]]&nbsp;— [[католики]], прихильники місцевих вірувань
*
* [[Таджикистан]]&nbsp;— [[мусульмани]]
*
* [[Таїланд]]&nbsp;— 94% [[буддисти]], 4% [[мусульмани]] [[християнство]]
*
* [[Тайвань]]&nbsp;— 93% [[конфуціанство]], [[буддизм]], [[даосизм]], 4,5% [[християнство]], менше 1% [[іслам]]
*
* [[Туркменістан]]&nbsp;— 87% [[мусульмани]], 11% [[християни]]
*
* [[Туреччина]]&nbsp;— [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
* [[Узбекистан]]&nbsp;— 88% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 9% [[православні]]
*
* [[Філіппіни]]&nbsp;— 83% [[католики]], 9% [[протестанти]], 5% [[мусульмани]], 3% [[буддисти]], [[язичники]]
*
* [[Шрі-Ланка]]&nbsp;— 69% [[буддисти]], 15% [[індуїзм]]
*
* [[Японія]]&nbsp;— [[синтоїзм]], [[буддизм]], [[християнство]]
*
 
== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Вікіцитати= Азія}}
{{2|
* [[Кордон між Європою та Азією]]
* [[Адміністративний поділ країн Азії]]
* [[Прапори Азії]]
* [[Азіати]]
* [[Східна культура]]
* [[Азійські ігри]]
* [[Близький Схід]]
|
* [[Природа Азії]]
* [[Корисні копалини Азії]]
* [[Геологія Азії]]
* [[Металогенія Азії]]
}}
 
== Примітки ==
{{reflist|3}}
 
== Література ==
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
* {{ГЕС3}}
* {{РП}}
* {{Cite book
| ref=harv
| title=The myth of continents: a critique of metageography
|first=Martin W. |last= Lewis
|first2= Kären |last2= Wigen
|publisher=University of California Press |year= 1997
|isbn= 0-520-20743-2 | location=Berkeley and Los Angeles
}}
* {{cite book
| ref=harv
| first=Michael | last=Ventris
| first2=John | last2=Chadwick
| title=Documents in Mycenaean Greek | edition=2nd | year=1973 | location=Cambridge
| publisher=University Press
}}
* Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./&nbsp;Сост. С. Романцова&nbsp;— Харьков, 2005.&nbsp;— 159 с.
 
{{Земля}}
{{Регіони світу}}
{{Континенти}}
{{ВП-портали|Азія|Географія}}
 
{{DEFAULTSORT:Азія}}
 
[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Азія]]
[[Категорія:Континенти]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Азія