Стародавня Греція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Вікіфікація
Рядок 128:
Епохою успішного розвитку науки був [[еллінізм]]. Для цього етапу характерний успішний розвиток багатьох нових наукових центрів, особливо в елліністичних державах на Сході. Синтезом накопичених до того часу математичних знань можна вважати працю [[Евклід]]а, що жив в [[Александрія|Александрії]], «Елементи» (або «Початки»). Викладені в ньому [[постулат]]и і [[аксіома|аксіоми]], [[дедуктивний метод]] доказів служили впродовж віків основою [[геометрія|геометрії]]. З іменем [[Архімед]]а із [[Сиракузи|Сиракуз]] на острові [[Сицилія]] пов'язане відкриття одного з основних законів [[гідростатика|гідростатики]], початок числення нескінченно великих і малих величин, ряд важливих технічних винаходів. [[Пергам (місто)|Пергам]] став центром вивчення грецької філології, тут [[Діонісій Фракійський]] створив першу [[граматика|граматику]].
 
На основі трудів [[вавилон]]ських вчених отримала подальший розвиток [[астрономія]]. Так, наприклад, {{нп|Селевк Вавилонський||ru|СелевкSeleucus (астроном)of Seleucia}} намагався обґрунтувати положення, що Земля і планети обертаються навколо Сонця по кругових орбітах. Походи [[Александр Македонський|Александра Македонського]] значно розширили географічні уявлення. [[Дикеарх]] склав карту світу. [[Ератосфен]] з [[Кирена|Кирени]] обчислив довжину [[екватор]]а Землі, отримавши результат, близький до правильного (при цьому вчений виходив із гіпотези про кулясту форму Землі). Вивчалися [[вулкан]]ічні й метеорологічні явища, були відкриті [[мусон]]и та їх практичне значення. Помітно просунулося вивчення людини. [[Герофіл]] виявив [[нерв]]и і встановив їх зв'язок із [[Головний мозок|мозком]], він же висловив припущення, що з мозком пов'язані розумові здібності людини. [[Ерасистрат]] вивчав анатомію [[Серце|серця]], набуло розвиток дослідження ветеринарної медицини, зокрема [[Гієрокл (медик)|Гієроклом]], важлий внесок у фармакологію зробили [[Зопір (медик)|Зопір]] та [[Філон Тарсійський]].
 
Найбільшим науковим центром елліністичного світу були [[Александрійський мусейон]] та [[Александрійська бібліотека|бібліотека Александрії]], що нараховувала більш ніж півмільйона книг. Сюди приїжджали працювати видатні вчені, поети, художники з усього Середземномор'я.