Леґія українських націоналістів: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Ле́ґія Украї́нських Націоналі́стів (ЛУН)'''  — перша українська націоналістична організація, що діяла у [[1925]]—[[1929]] і стала однією з організацій-засновниць Організації Українських Націоналістів ([[ОУН]]).
 
== Заснування ==
Рядок 9:
Більшість особового складу Леґії становили наддніпрянські українці, здебільшого колишні полуботківці (вихідці з кіл [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка|Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка]]) та прихильники новітніх західноєвопейських державницьких ідей, що робило ЛУН на початку свого існування ідеологічно неоднорідною. Так, у ЛУН виникло дві фракції:
* українські монархісти, прихильники гетьмана [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] (речником їх був інженер Леонід Костарів)
* прихильники емігрантського уряду УНР (гуртувалися довкола полковника Архипа Кмети).
Але авторитет лідера ЛУН полковника [[Микола Сціборський|Миколи Сціборського]] і запроваджений ним обов'язковий ідеологічний вишкіл членства, поступово перетворили Леґію на ідеологічно однорідну організацію, членство якої повністю перейшо на ідеологічну базу українського націоналізму.
 
Рядок 15:
У [[1927]] Центральний Комітет ЛУН ініціював творення «Національно-Військового Союзу в Чехо-Словацькій Республіці», основним завданням якого мало бути об'єднання з іншими подібними військовими організаціями українських вояків в єдину українську національну військову організацію на засаді самостійності та соборності української держави.
 
Того ж року ЛУН почала видати свій пресовий орган  — місячник «Державна Нація». Редагувала його колегія в складі Миколи Сціборського, Петра Кожевнікова і Дмитра Демчука.
 
== Керівні органи ==
Рядок 30:
 
== Секції і відпоручники ==
На місцях члени ЛУН гуртувалися в секції, а коли не вистачало членів для формування секції  — призначався відпоручник Легії.
 
Протягом своєї діяльності ЛУН сформувала достатньо розгалужену секційну мережу. Так, постійні секції ЛУН діяли в Празі, Берліні, Відні. Були спроби створення секцій у Єгипті та Канаді (Вінніпеґ). Відпоручники ЛУН постійно діяли в Константинополі та на Балканах, займаючись пошуком і гуртуванням українських політичних емігрантів.
 
[[22 липня]] 1928 було створено секцію ЛУН в Парижі (голова  — інженер Г.Калюжний, заступник  — сотник М.Антоненко, секретар  — сотник П.Василів).
 
[[17 жовтня]] 1928 створено секцію ЛУН у Люксембурзі (голова  — [[Твердовський Осип|О.Твердовський]], секретар  — сотник Олекса Чуб).
 
== Членство ==
Рядок 46:
 
Інтенсивна діяльність ЛУН згодом призвела до входження до її складу:
* групи волинських студентів на чолі з Миколою Ницкевичем (згодом  — відпоручник ОУН у Болгарії) та Євгеном Омельчуком (згодом  — вояк УПА)
* групи «хліборобів-демократів» на чолі професором Леонідом Фроловим і студентами Панасом Заворицьким і Олексою Мартиновим.
 
Рядок 52:
ЛУН започаткувала традицію української націоналістичної символіки, яку згодом використовували ОУН, УПА та українські націоналістичні кола на еміграції.
 
Емблемою (відзнакою) ЛУН було зображення державного тризуба на щиті українських національних кольорів, який охоплює колом ланцюг (як символ соборності). З-під щита виглядає руків'я і кінець меча, що перехрещує щит. Щит також містить девіз Леґії  — «Думка  — думкою, меч  — мечем».
 
Крім того, членством ЛУН також вперше було запроваджене націоналістичне вітання «[[Слава Україні!]]», запозичене з військового вітання [[Чорні запорожці|Чорних Запорожців]].