Стерно: відмінності між версіями

У часи [[Античність|Античності]] використовувались бортові стерна (ними, зокрема, обладнувались [[трирема|триреми]]). Вони являли особою весла з широкими плоскими лопатями, закріплені за допомогою виносних брусів на кормі по обох бортах корабля. На відміну від звичайного кермового весла, поворот здійснювався поворотом їхнього веретена (аналог пізнішого [[#Балер|балера]]) навколо повздовжньої осі (отже, за рахунок центрального положення осі лопаті таке стерно аналогічно сучасному балансирномунадбалансирному). На верхньому кінці веретена весел під прямим чи непрямим кутом кріпився поперечний важіль-румпель. Існували два типи розташування румпеля: перпендикулярно і паралельно площині лопаті. У першому випадку обидва румпелі сходилися разом і ними міг управляти один стерновий (за винятком особливо різких поворотів). При паралельному до лопатей розташуванні румпелів були потрібні додаткові важелі чи троси, за допомогою яких стерно повертали «усередину» чи «назовні». Довжина веретен стерна-весла визначалась міркцваннями ефективності, пристосовуваності і простоти. Античні бокові стерна залишалися майже без змін протягом раннього Середньовіччя<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f.">

Втім, єІснують свідчення, існуваннящо в Стародавньому Римі ібокові стерен,стерна були звичайним укріпленихелементом засуднового кормоюобладнання. Рельєф з надгробку часів Адріана показує портовий буксир в Остії з довгим кермовим веслом за кормою<ref name="Lionel Casson (1965) plate 1">Lionel Casson: ''Harbour and River Boats of Ancient Rome'', ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. 1/2, Parts 1 and 2 (1965), pp. 31-39 (plate 1)</ref>. Буксир також має носове вітрило-[[блінд]], яке підвищує маневреність портового судна<ref>Lionel Casson, Harbour and River Boats of Ancient Rome, ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. ½, Parts 1 and 2. (1965), pp. 35 (Pl. I); 36, Fn.43 (Pl.II,1)</ref>. Існують ібагато інші доказиприкладів використовування таких кермових весел давніми римлянами: на буксирних баржах, транспортах для перевезення барил з вином та інших типах суден<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f."/><ref name="Lionel Casson S.XXVIII, 336f.; Fig.193">Lionel Casson: «Ships and Seamanship in the Ancient World», {{ISBN|0-8018-5130-0}}, S.XXVIII, 336f.; Fig.193</ref><ref name="Tilmann Bechert p.183, 203 (Fig.266)">Tilmann Bechert: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior, Hirmer, München 1982, {{ISBN|3-7774-3440-X}}, p.183, 203 (Fig.266)</ref>. Добре відома річкова баржа з [[Зваммердам]]а, знайдена в гирлі Рейну, споряджена закріпленим зана кормоюкормі стерновим пристроєм<ref name="M. D. de Weerd 15ff.">M. D. de Weerd: Ships of the Roman Period at Zwammerdam / Nigrum Pullum, Germania Inferior, in: Roman Shipping and Trade: Britain and the Rhine Provinces. (The Council for) British Archaeology, Research Report 24, 1978, 15ff.</ref><ref name="M. D. de Weerd 187ff.">M. D. de Weerd: Römerzeitliche Transportschiffe und Einbäume aus Nigrum Pullum / Zwammerdam, in: Studien zu den Militärgrenzen Roms II (1977), 187ff.</ref>. Згідно з новітніми дослідженнями, [[кораблі озера Немі]]&nbsp;— палацові баржі імператора [[Калігула|Калігули]] (37-41 рр. н.&nbsp;е.) могли мати кермові весла до 14&nbsp;м довжиною<ref>[http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ Deutschlandfunk: Römische Schiffsversuchsanstalt in den Albaner Bergen]</ref>.