Вікіпедія

Миколаївський трамвай: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Зміна ціни
мНемає опису редагування
Рядок 3:
| країна = [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|25px]] [[Україна]]
| місто = {{ПрапорТекст|Миколаїв}}
|дата відкриття = [[25 липня]] [[1897]]&nbsp;— кінний трамвай<br />[[3 січня]] [[1915]]&nbsp;— електричний трамвай
|маршрутів = 6
|пасажиропотік = {{зменшення}} 25 987,7 тис. чол. (2016)<ref name="transport-stat-1995-2016">{{cite web 2
Рядок 27:
|довжина маршрутів = 48,2&nbsp;км{{Джерело?}}
|кіл-ть депо = 1
|кількість маршрутів = 6
| кіл-ть трамваїв = {{зменшення}} 55&nbsp;пасажирських, 5&nbsp;службових (01.01.2017)<ref name="cars-2016">{{cite web 2
| url = https://docs.google.com/viewer?url=http://korpmet.org.ua/wordpress/wp-content/uploads/2011/12/Інвентар-трамвайних-вагонів-в-містах-України-на-01.01.2017.xls
Рядок 32 ⟶ 33:
| work = Корпорація «Укрелектротранс»
}}</ref>
|типи = [[71-605]], [[71-608|71-608К]]<br />[[К-1 (трамвай)|К1]], [[Tatra&nbsp;T6B5]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3M]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3A]]
|вартість проїзду = 3,00&nbsp;{{₴}}
|експлуатуюча організація = «[[Миколаївелектротранс|«Миколаївелектротранс»]]»
}}
'''Миколаївський трамвай'''&nbsp;— трамвайна система в місті [[Миколаїв|Миколаєва]].
 
== Історія ==
[[Файл:Visiting-card-of-Mykolaiv.png|міні|праворуч|270пкс250пкс|Будівля колишньої Першої трамвайної підстанції]]
[[Файл:Миолаїв старе депо.jpg|міні|праворуч|270пкс|Трамвайне депо № 1]]
 
Питання про будівництво в Миколаєві міської залізниці на кінській тязі в 80-х&nbsp;рр. ХІХ&nbsp;ст. стає предметом палких дискусій на засіданнях міської думи. Стрімке зростання Миколаєва&nbsp;— «третього в країні порту з вивезення хліба»&nbsp;— вимагало розвитку нових сполучень. Миколаївський міський архітектор [[Штукенберг Євген Антонович|Є.&nbsp;А.&nbsp;Штукенберг]] в січні 1892 року склав «Проект кошторису витрат на облаштування та експлуатацію кінно-залізної дороги в Миколаєві» протяжністю в 10,7 [[Верста|версти]].
 
У листопаді[[листопад]]і [[1895]] року з кацелярії Миколаївського військового губернатора в техніко-будівельний комітет МВС (м.&nbsp;Санкт-Петербург) пішов документ такого змісту «...пристрій і експлуатація кінно-залізних доріг в Миколаєві представлені М.&nbsp;Н.&nbsp;Романовичу і відставному ротмістру В.&nbsp;В.&nbsp;Ліхарєву за Контрактом, укладеним містом 1 лютого&nbsp;ц.&nbsp;р. з дозволу МВС від 9 грудня 1894&nbsp;р. за №&nbsp;10435 ... ». Всі 34 параграфа цього Контракту незабаром стають основним документом в діяльності Бельгійського анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, утвореного 9 березня 1896 року в Л'єжі (Бельгія). З цього часу бельгійські акціонери є організаторами і господарями конки в місті. Першим уповноваженим представником товариства в Миколаєві був пан Гооссенс Адальтер (Адольф) Генріхович, а його агентство тимчасово розміщувалося в готелі «Барбе» на [[Соборна вулиця (Миколаїв)|вул.&nbsp;Соборній]],&nbsp;3.
 
З весни [[1897]] року розпочинається прокладка першої лінії кінно-залізної дороги «Базарна площа&nbsp;— Військовий ринок». У зв'язку з цим була упорядкована вулиця Одеська (частина [[Вулиця Потьомкінська (Миколаїв)|Потьомкінської]] від [[Вулиця Садова (Миколаїв)|Садової]] до сучасного [[Парк Народний сад (Миколаїв)|парку Народний сад]]), розширена і вимощена бруківка за рахунок 1/2 копійчаного збору. Колія була вузькою, шириною в 3,3 [[Фут|фути]] (1,05 м). Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз'їздами для пропуску зустрічних конок. Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20&nbsp;— в вагоні і 6 чоловік на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів{{sfn|Маргулис|2015}}. Виготовляли їх одеські фірми «Демерт» і «Гальвіч». Також робота конки була суворо регламентована кількома постановами Міської думи. Так, указом Думи від 7 липня 1898 року були передбачені наступні правила: швидкість руху повинна бути 7-12 верст на годину і тільки риссю; роз'їзди повинні знаходитися на відстані 235 саженів один від одного{{sfn|Говоруха|2001}}.
 
[[26 липня]] ([[7 серпня]]) [[1897]] року розпочався рух конки. Перший маршрут був коротким: від каплиці Олександра II, яка перебувала на перетині [[Радянська вулиця (Миколаїв)|вулиць Соборної]] та [[Центральний проспект (Миколаїв)|Херсонської]], до [[Парк Народний сад (Миколаїв)|Військового ринку]] на Слобідці. Біля каплиці був вузловий відправний пункт усіх ліній конки. У грудні того ж 1897 року було прокладено другу лінію конки, що з'єднала центр міста з [[Миколаїв-Вантажний|залізничним вокзалом]]. На початку лютого 1898 року ця лінія зливається з першою лінією в одну «Військовий ринок&nbsp;— Вокзал». Протяжність її склала 5 верст 50 саженів (близько 6,5&nbsp;км). Лінія мала 10 роз'їздів. У 1899 році вона була продовжена до міської лікарні та збільшилася на 640 метрів.
 
[[23 червня]] [[1898]] року відбулося офіційне відкриття 3-їої лінії кінно-залізної дороги в Спаське урочище (в даний час [[Миколаївський яхт-клуб|яхт-клуб]]), що пролягла по багатьом вулицям міста . Лінія «Базар&nbsp;— Спаськ» мала 8 роз'їздів, а також свої особливості у зв'язку з тим, що до яхт-клубу вели крутий спуск і ухил. На цій ділянці дороги були встановлені три стовпа зі щитами, на яких було написано «Їхати кроком».
 
[[17 серпня]] [[1898]] року було здано 4-уту лінію «Базар&nbsp;— Комерційний порт», маршрут якої пролягав від каплиці повз базар до 3-ї Піщаної вулиці (вул.&nbsp;Образцова), в провулок «А» до заводу «Наваль», по каботажного молу в порт до елеватора. Лінії «Базар&nbsp;— Спаський спуск» і «Базар&nbsp;— Комерційний порт» були об'єднані в одну загальною протяжністю 6 [[Верста|верст]] 480 [[Сажень|саженів]] (близько 8&nbsp;км). До 1900 року всі 4 лінії конки в Миколаєві склали єдину діючу систему протяжністю 14,5&nbsp;км, але загальним відправним пунктом була каплиця на базарі{{sfn|Маргулис|2015}}.
 
Оплата на конці залежала від відстані і коливалася від 3 до 8 копійок. Валовий дохід, згідно з доповідями анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, за 1900 рік склав 123&nbsp;144 рубля 25 копійок. У 1902 році було перевезено 2&nbsp;324&nbsp;845 пасажирів. Обслуговуючому персоналу конки належало бути в бездоганно чистому і міцному форменому одязі та мати на кашкеті{{sfn|Маргулис|2015}}.
 
На початку XX століття в Миколаєві відбулася важлива подія&nbsp;— введення в експлуатацію міської електричної станції. З'явилася можливість заміни кінної тяги електричною{{sfn|Маргулис|2015}}. ВУ [[1909]] році було розпочато проектування першого міського електротрамвая{{sfn|Говоруха|2001}}. Трамвай на електричній тязі з шириною колії 1000&nbsp;мм в Миколаєві будували протягомпвпродовж [[1913]]&nbsp;—[[1914]]&nbsp;р.р років. господарським способом, коли всі роботи з прокладання рейок, установки стовпів і підвішування проводів виконувалися власними силами без залучення сторонніх організацій. Перед тим як трамвайний рух було втілено, міська управа розглядала декілька проектів пуску трамвая. Найперший відноситься ще до [[1901]]&nbsp;р року.
[[Файл:Миолаїв старе депо.jpg|міні|праворуч|250пкс|Трамвайне депо №&nbsp;1]]
Спочатку відкриття трамвая мало статися ще [[6 грудня]] [[1914]] року (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І тільки у неділю, [[21 грудня]] [[1914]]&nbsp;р. ([[3 січня]] [[1915]]&nbsp;р. за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо №&nbsp;1{{sfn|Говоруха|2002}}.
 
У [[1917]] році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час [[Російська революція (1917)|революційних подій в Російській імперії]] Миколаїв залишився без електропостачання. [[Громадянська війна в Росії|Громадянська війна в Росії]], яка розпочалася після [[Російська революція (1917)|революції]], змусила надовго забути про трамваї. Тільки в 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено.
Спочатку відкриття трамвая мало статися ще 6 грудня 1914&nbsp;р. (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І тільки у неділю 21 грудня 1914&nbsp;р. ([[3 січня]] [[1915]]&nbsp;р. за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо №&nbsp;1{{sfn|Говоруха|2002}}.
 
У [[1933]] році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. Довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
У 1917 році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час [[Російська революція (1917)|революційних подій в Російській імперії]] Миколаїв залишився без електропостачання. [[Громадянська війна у Росії|Громадянська війна в Росії]], яка розпочалася після [[Російська революція (1917)|революції]], змусила надовго забути про трамваї. Тільки в 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено.
У 1933 році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. Довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
 
Миколаївський трамвай продовжував функціонувати навіть в період окупаціїї під час [[друга світова війна|Другої світової війни]].
 
Після війни продовжився розвиток електричного трамвая в Миколаєві. [[25 квітня]] [[1951]] року почало працювати нове депо, яке отримало номер&nbsp;2. Тільки в ньому містилися трамваї КТМ/КТП-1, які мали більш широку колію&nbsp;— 1524 мм. Найперший вагон темно-червоного кольору знизу і кремового зверху мав бортовий номер 201. Наступні машини фарбували в темно-синій колір. Відмінною особливістю трамваїв цієї моделі була розташована спереду маленька зірка, яка служила корпусом для фари. Трамваї, що мали номер по 206 включно, мали двері з прямокутними вікнами, а на наступних вікна вже мали овальну форму (як на вагонах КТМ-2). Таким чином, в місті існувало два трамвайних парка з різними типами вагонів (вузькоколійні і з сучасної колією), які були не з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій в місті на цей час склала 33,2 км. Вагонам, що належали депо №&nbsp;1, привласнювалися номери 401-459, а депо №&nbsp;2&nbsp;— номери, які починалися з 460. ЗВпродовж 1955—1958[[1955]]—[[1958]] років стали надходити вагони з [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] ([[Gotha T57|Т-57]] і [[Gotha T57|В-57]]). Вони, в порівнянні з вітчизняними, відрізнялися підвищеною комфортністю, мали утеплену кабіну водія, м'які сидіння в салоні і автоматичні двері. У той час будівництво нових ліній для вузькоколійної трамвая було припинено, управління міськелектротранспортом початок розвивати маршрути для вагонів другого трамвайного парку. По цих лініях стали ходити вагони [[МТВ-82]] (прозвані «Пульманом»), які експлуатувалися тривалий час в інших містах і потім пройшли ремонт в Києві на [[Київський завод електротранспорту|заводі ім.&nbsp;Дзержинського]]. Їх особливістю була наявність трьох задніх вікон. Деякі з цих машин працювали в парі з безмоторних причепом. Через часті поломки карданного валу (привід колісних пар здійснювався не безпосередньо від електродвигуна до коліс, а через карданні вали) ці трамваї значну частину часу простоювали в ремонті. У місті їх було близько десяти. В основному вони були жовто-синього кольору. Один з цих трамваїв через зелене забарвлення отримав прізвисько «зелений змій». Згодом від їх експлуатації відмовилися, і вони були відправлені з міста. У [[1976]] році на базі останнього [[МТВ-82]] був побудований кран для дорожньо-ремонтних робіт. Його списали лише в 1984 році і відразу ж порізали на металобрухт{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
 
Протяжність трамвайних міських магістралей ву [[1958]] році складала 46 км, а через два роки&nbsp;— вже 64 км. У [[1960]] році в місті з'являються перші КТМ/КТП-2. З [[1961 року]] по [[1972]] рікроки в Миколаєві здійснюється остаточний перехід на [[Російська колія|широку колію]], за цей час 33,5 км колій були приведені у відповідність із загальним стандартом (1435&nbsp;мм). Вітчизняні вагони, ще довоєнного зразка, пустили на металобрухт, а 7 штук німецьких в 1969 році були відправлені в [[ЄвпаторіяЄвпаторійський трамвай|Євпаторію]], де функціонують і донині{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
 
НаСтаном на [[1970]] рік протяжність всіх трамвайних ліній в Миколаєві склаласкладала 70 км, на яких працював 191 вагон. На початку [[1970-ті|1970-х]] років в місто прибуланадійшла перша партія&nbsp;— 12 вагонів нового покоління&nbsp;— КТМ-5. В середині [[1980-ті|1980-х]] років всі підприємства міськелектротранспорту об'єдналися, і відповідно змінилася нумерація вагонів. Тепер номер трамвая складався з чотиризначного числа, де перша цифра говорила про приналежність до депо (1&nbsp;— перше депо, 2&nbsp;— друге депо, 3&nbsp;— тролейбусне депо). АСтаном на [[1985]] рік довжина трамвайних магістралей міста досягала вже 74&nbsp;км. На лініях в ці роки працювали трамвайні поїзди з двох вагонів{{sfn|Говоруха, ч. IV|2002}}.
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Трамвай 2007 Миколаїв.jpeg
Файл:Трамвай 2061 Миколаїв.jpeg
Файл:Трамвай 2061 Миколаїв (2).jpeg
Файл:Трамвай 2127 Миколаїв.jpeg
Файл:Трамвай 1083 Миколаїв.jpeg
Файл:Трамвай 2002 Миколаїв.jpeg
</gallery>
У [[1994]] році поступила партія з 6 вагонів КТМ-8.
 
У [[2000]]—[[2001]] роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони [[Tatra T6B5|Татра-Юг Т6Б5]] вітчизняного виробництва.
В 1994 році поступила партія з 6 вагонів КТМ-8.
[[Файл:Трамвай 1108 Миколаїв.jpeg|міні|праворуч|250пкс|[[К-1 (трамвай)|К-1]] №&nbsp;1108]]
Впродовж [[2006]]—[[2010]] років до міста надійшли 7 вагонів [[К-1 (трамвай)|К-1]].
 
У лютому [[2011]] року керівництвом «Миколаївелектротранс» було прийнято рішення про закриття депо №&nbsp;2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо №&nbsp;1<ref>[http://novosti-n.org/news/read/28372.html Новый директор КП «Николаевэлектротранс» закрыл трамвайное депо № 2] // Новости N</ref>.
У 2000—2001 роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони [[Tatra T6B5|Татра-Юг Т6Б5]] вітчизняного виробництва.
 
У 2006—2010[[2015]]—[[2016]] роках донадійшли міста12 прибули 7вживаних вагонів [[К-1Tatra (трамвай)|К-1T3]] з Чехії та Латвії.
 
У лютому 2011 року керівництвом [[Миколаївелектротранс|«Миколаївелектротранс»]] було прийнято рішення про закриття депо №&nbsp;2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо №&nbsp;1<ref>[http://novosti-n.org/news/read/28372.html Новый директор КП «Николаевэлектротранс» закрыл трамвайное депо № 2] // Новости N.</ref>.
 
У 2015—2016 роках прибуло 12 вживаних вагонів [[Tatra T3]] з Чехії та Латвії.
 
== Маршрути ==
На сьогодні у місті функціонує 6 маршрутів.
=== Діючі маршрути ===
[[Файл:Tram-ua-mykolaiv.jpg|right|thumb|250пкс|Схема маршрутів ([[2015]])]]
На сьогодні у місті функціонує 6 маршрутів:
{{Legend|#B4EEB4|size=10x10|Діючі маршрути}}
 
{{Legend|#EEB4B4|size=10x10|Скасовані маршрути}}
{| class="wikitable"
{| class="wikitable collapsible"
|-
!bgcolor="32CD32" colspan="7"| {{color|green|'''Діючі трамвайні маршрути'''}}
|-
! rowspan=2| № !! rowspan=2| Початковий пункт !! rowspan=2| Кінцевий пункт !! rowspan=2| Протяжність, км !! colspan=3 | Періодичність руху, хв
|-
! 06:00 — 0900—09:00 || 09:00 — 1600—16:00 || 16:00 — 2000—20:00
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!1
!style="font-size:150%"|1
| [[Яхт-клуб]] || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]] || <center>11,8</center> || <center>10—15</center> || <center>10—17</center> || <center>10—21</center>
| [[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клуб]] || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
|align=center|11,8
|align=center|10—15
|align=center|10—17
|align=center|10—21
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!3
!style="font-size:150%"|3
| Вулиця 10-та Військова || [[Чорноморський суднобудівний завод|ЧСЗ]] || <center>6,8</center> || <center>10—15</center> || <center>15</center> || <center>15—23</center>
| Вулиця 10-та Військова || [[Чорноморський суднобудівний завод|ЧСЗ]]
|align=center|6,8
|align=center|10—15
|align=center|15
|align=center|15—23
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!6
!style="font-size:150%"|6
| [[Центральний ринок Миколаєва|Центральний ринок]] || Промзона || <center>11,1</center> || <center>9—15</center> || <center>11—17</center> || <center>9—20</center>
| Центральний ринок || Промзон
|align=center|11,1
|align=center|9—15
|align=center|11—17
|align=center|9—20
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!7
!style="font-size:150%"|7
| [[Центральний ринок Миколаєва|Центральний ринок]] || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]] || <center>9,8</center> || <center>30—31</center> || <center>46</center> || <center>30—31</center>
| Центральний ринок || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
|align=center|9,8
|align=center|30—31
|align=center|46
|align=center|30—31
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!10
!style="font-size:150%"|10
| Промзона || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]] || <center>8,8</center> || <center> 45 </center> || <center> 45 </center> || <center> 45 (до 19:00) </center>
| Промзона || [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
|align=center|8,8
|align=center|45
|align=center|45
|align=center|45<br/>(до 19:00)
|-
|- style="background:#B4EEB4;"
!11
!style="font-size:150%"|11
| [[Центральний ринок Миколаєва|Центральний ринок]] || Вулиця 10-та Військова || <center>8,7</center> || <center> 45—92 </center> || <center> 45—92 </center> || <center> 45—92 (до 19:00) </center>
| Центральний ринок || Вулиця 10-та Військова
|align=center|8,7
|align=center|45—92
|align=center|45—92
|align=center|45—92<br/>(до 19:00)
|}
[[Файл:Tram-ua-mykolaiv.jpg|right|thumb|270пкс|Схема маршрутів (2015)]]
 
{| class="wikitable collapsible"
=== Закриті маршрути ===
|-
* №&nbsp;2 «Яхт-клуб&nbsp;— вул. 4-а Слобідська» (ліквідований 1992 року);
!bgcolor="#FF0000" colspan="4"| {{color|red|'''Скасовані маршрути'''}}
* №&nbsp;4 «Центральний ринок&nbsp;— Міська лікарня» (кільцевий вузькоколійний, проти годинникової стрілки; ліквідований 1965 року);
|-
* №&nbsp;5 «Центральний ринок&nbsp;— Міська лікарня» (кільцевий вузькоколійний, за годинниковою стрілкою; ліквідований 1965 року);
!№
* №&nbsp;8 «Яхт клуб&nbsp;— Міська лікарня» (вузькоколійний; ліквідований у 1960-ті);
!Початковий пункт
* №&nbsp;9 «Центральний ринок&nbsp;— вул. Космонавтів»;
!Кінцевий пункт
* «вул. 10-та Військова&nbsp;— Широка Балка» (спецрейс, два вагони вранці і ввечері, введений був для перевезення робітників заводу «Зоря&nbsp;— Машпроект»)
!Примітки
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|2
|[[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клуб]]
|Вулиця 4-та Слобідська
|Ліквідований [[1992]] року
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|4
|Центральний ринок
|Міська лікарня
|Кільцевий вузькоколійний, проти годинникової стрілки. Ліквідований [[1965]] року.
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|5
|Центральний ринок
|Міська лікарня
|Кільцевий вузькоколійний, за годинниковою стрілкою. Ліквідований [[1965]] року.
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|8
|[[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клуб]]
|Міська лікарня
|Вузькоколійний, ліквідований у [[1960-ті]] роки.
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|9
|Центральний ринок
|Вулиця Космонавтів
|
|-
|- style="background:#EEB4B4;"
!style="font-size:150%"|
|Вулиця 10-та Військова
|[[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
|Спецрейс, два вагони вранці і ввечері, введений був для перевезення робітників заводу «Зоря&nbsp;— Машпроект».
|}
 
== Трамвайні депо ==
Система обслуговується одним депо, яке розташоване у центральній частині міста за адресою: вул.вулиця Андреєва,&nbsp;17.
 
== Вартість проїзду ==
[[Файл:Проїзний.JPG|thumb|right|270px170px|Місячний проїзний квиток (студентський), березень 2011 року]]
 
{| class="wikitable" style="text-align:center"
! colspan=100% | Динаміка зростання вартості проїзду в трамваях і тролейбусах
|-
! rowspan=3 | ПеріодДата<br/>встановлення тарифу
! rowspan=3 width=1% | Вартість разового квитка, грн.
! colspan=6 | Вартість місячних проїзних квитків, грн.
! rowspan=3 |
|-
Рядок 144 ⟶ 221:
! {{Comment|Т|Трамвай}} та {{Comment|Тр|тролейбус}}
|-
| з [[25 серпня]] [[2008]]
| 0,75
| 18,0
| 22,550
| 36,00
| 45,00
| 54,00
| 90,00
| <ref>Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2008 №&nbsp;1457</ref><ref>[http://news.pn/ru/money/2913 Проезд в городском транспорте подорожал до 75 копеек] // Преступности.НЕТ</ref><ref>[http://news.pn/ru/public/3070 Повышенные тарифы на проезд николаевским электротранспортом начнут действовать с 25 августа] // Преступности.НЕТ</ref>{{sfn|Шинкаренко|2010}}
|-
| з [[4 квітня]] [[2011]]
| 1,00
| 20,00
| 25,00
| 40,00
| 50,00
| ?
| ?
| <ref>Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.03.2011 №&nbsp;276 «Про встановлення тарифів на перевезення населення і багажу КП ММР «Миколаївелектротранс» у м. Миколаєві»</ref><ref>[http://novosti-n.org/news/read/29645.html С 4 апреля в Николаеве подорожает проезд в трамваях и троллейбусах] // Новости N</ref>
|-
| з [[3 грудня]] [[2014]]
| 1,550
| 30,00
| 38,00
| 60,00
| 75,00
| 80,00
| 135,00
| <ref>Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.12.2014 №&nbsp;1119 «[https://mkrada.gov.ua/documents/20139.html Про встановлення тарифів на перевезення населення і багажу КП ММР «Миколаївелектротранс» у м. Миколаєві]»</ref>
|-
| з [[1 серпня]] [[2016]]
| 2,00
| 55,00
| 70,00
| 100,00
| 125,00
| 140,00
| 220,00
| <ref>Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.07.2016 №&nbsp;679 «[https://mkrada.gov.ua/news/3104.html Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу міським електротранспортом у м. Миколаєві]»</ref>
|-
|з [[11 червня]] [[2018]]
| 3,00
| 85,00
| 105,00
| 150,00
| 190,00
| 210,00
| 330,00
|
|}
 
== Цікаві факти ==
* У [[1930-ті|1930-х]] роках при заміні рейок, старі рейки почали використовувати як електричні стовпи. Їх можна зустріти в Миколаєві і донині.
 
* У [[1930-ті|тридцятих роках XX століття]] при заміні рейок, старі рейки почали використовувати як електричні стовпи. Їх можна зустріти в Миколаєві і донині.
* Тільки в Миколаєві{{Джерело?}} існувала особливість іменувати номер трамвая «маркою». Ще можна почути від старожилів питання: «Яка марка в цього трамвая?». Виникла ця назва через те, що дореволюційні квитки виглядали як марки з рамкою із зубчиків. В кінцевому підсумку і номер трамвая став називатися «маркою».
 
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights=130px>
ЗображенняФайл:Трамвай 20071061 Миколаїв.jpeg
ЗображенняФайл:Трамвай 20611915 Миколаїв.jpeg
ЗображенняФайл:Трамвай 20611073 Миколаїв (2).jpeg
Файл:2009-07-22 199.JPG
Зображення:Трамвай 2127 Миколаїв.jpeg
Файл:2009-07-22 247.JPG
Зображення:Трамвай 1083 Миколаїв.jpeg
</gallery>
Зображення:Трамвай 2002 Миколаїв.jpeg
 
Зображення:Трамвай 2122 Миколаїв.jpeg
<gallery mode="packed" heights=130px>
Зображення:Трамвай 1108 Миколаїв.jpeg
Файл:Ktm-5 on Nikolskaya.JPG
Зображення:Трамвай 1061 Миколаїв.jpeg
Файл:71-605 in Nikolayev.JPG
Зображення:Трамвай 1915 Миколаїв.jpeg
ЗображенняФайл:Трамвай 10731058 Миколаїв.jpegJPG
Файл:Трамвай 2122 Миколаїв.jpeg
Зображення:2009-07-22 199.JPG
Файл:Трамвай 2123 Миколаїв.jpg
Зображення:2009-07-22 247.JPG
Зображення:Ktm-5 on Nikolskaya.JPG
Зображення:71-605 in Nikolayev.JPG
Зображення:Трамвай 1058 Миколаїв.JPG
Зображення:Трамвай 2123 Миколаїв.jpg
</gallery>
 
== Експлуатуюче підприємство ==
«Миколаївелектротранс», адреса: 54020, Миколаїв, вулиця Андреєва, 17<ref>[https://svidok.info/uk/news/22426 У Миколаєві мешканці міста побували на екскурсії в депо електротранспорту і прокотилися на чеських вагонах (фоторепортаж, відео)] // Свідок.info, 10 листопада 2018 {{ref-ru}}</ref>.
«Миколаївелектротранс»,
 
адреса: 54020, Миколаїв, вулиця Андреєва, 17.
{{coord|46.963444|N|31.975244|E|format=dms}}
 
== Примітки ==
{{reflist|3}}
 
== Посилання ==
{{commonscat}}
* [http://transphoto.ru/city/99/ МиколаївМиколаївський транспорт на сайті «Міський електротранспорт»] //{{ref-ru}} Трансфото.{{ref-uk}}
* [http://alltransua.com/gallery/navigation.php#company,95,city,31 КП&nbsp;ММР&nbsp;«Миколаївелектротранс»] // AllTransUA.
* [http://urban-trans.net/ua/city/27 Миколаїв] // Urban Transport Networks.
* [https://www.eway.in.ua/ua/cities/mykolaiv/routes Карта маршрутів тролейбусів, трамваїв, автобусів і маршруток Миколаєва] // [[EasyWay (сайт)|EasyWay]].
* ''Александр Говоруха''. [http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевский-трамвай-накануне-векового-юбилея Николаевский трамвай накануне векового юбилея] // Николаевский Базар.
* ''Таня Грачева''. [http://niklife.com.ua/citylook/24588 Николаевский трамвай&nbsp;— без стеклянных окон, без исправных дверей, но все же, полна горница пожилых людей].
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_трамвай