Флейт: відмінності між версіями

Перший вантажний вітрильник мав відношення довжини корпуса до поперечника 5:1, тобто був надзвичайно довгим і вузьким — як подовженийподовжена фужерсклянка для вина — [[флейтафужер]] (фужер«флейта»)|флейта]], від якої й походить його назва.

Вітрильне озброєння [[Фок (вітрило)|фок]] і [[Грот (вітрило)|грот]] — щогл складалося з фока, грота і відповідних марселів, а пізніше на великих флейтах і брамселів. На бізань-щоглі вище звичайного косого вітрила піднімали пряме вітрило крюйсель. На бушприті ставили прямокутне вітрило [[блінд]], іноді бом-блінд. На флейтах уперше з'явився [[штурвал]], що полегшило перекладку рулястерна. Флейти початку XVII століття мали довжину близько 40 м, ширину близько 6,5 м, осадуосадку 3 — 3,5 м, вантажопідйомність 350–400350—400 т. Для самооборони на них установлювали 10 — 20 гармат. Екіпаж складався з 60 — 65 чоловік. Судна цього типу відрізнялися гарними морехідними якостями, високою швидкістю, великою місткістю і використовувалися, головним чином, як військово-транспортні. Протягом [[XVI]]–[[XVIII]] століть флейти займалипосідали пануючепанівне положення на всіх морях.