Вікіпедія

Гідроелектростанція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Redirect|ГЕС}}
'''Гідроелектроста́нція''' (''ГЕС'') — [[електростанція]], яка за допомогою [[гідротурбіна|гідротурбінигідротур]] перетворює [[кінетична енергія|кінетичну енергію]] води в [[електроенергія|електроенергію]].▼
[[Файл:Dnieper Hydroelectric Station in 2005.JPG|thumb|250px|[[Дніпрогес]]. м. [[Запоріжжя]].]]
▲'''Гідроелектроста́нція''' (''ГЕС'') — [[електростанція]], яка за допомогою [[гідротурбіна|гідротурбіни]] перетворює [[кінетична енергія|кінетичну енергію]] води в [[електроенергія|електроенергію]].
 
== Різновиди ГЕС ==
ГЕС, будівля якої є частиною [[гребля|греблі]], називається русловою (наприклад, [[Кременчуцька ГЕС|Кременчуцька]], [[Київська ГЕС]]).
 
Якщо будівля розташована окремо, біля основи греблі на протилежному від водосховища боці, то така ГЕС називається пригреблевою (наприклад, [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕС]]).
 
ГЕС, до якої вода подається трубами, називається дериваційною (наприклад, [[Інгурський каскад]] на [[Кавказ]]і).
 
[[Гідроакумулювальна електростанція|Гідроакумулювальні електростанції]] (ГАЕС) з оборотними [[гідроагрегат]]ами (що працюють як генератори струму або водяні помпи) в години малого споживання електроенергії перекачують воду з водосховища у верхній басейн, а в години пікових навантажень виробляють енергію як звичайні ГЕС (наприклад, Київська ГЕС, [[Дністровська ГАЕС]]).
 
ГЕС з використанням енергії [[приплив]]ів називають припливними (наприклад, ГЕС у [[Франція|Франції]] на річці Ранс).
 
== Принцип роботи ==
[[Файл:Water turbine.svg|right|230px|[[Water turbine|Hydraulic turbine]] and [[electrical generator]].]]
[[Файл:Hydroelectric dam.svg|right|230px|Hydroelectric dam in cross section]]
 
Принцип роботи ГЕС досить простий. Ланцюг [[гідротехнічна споруда|гідротехнічних споруд]] забезпечує необхідний [[напір води]], що надходить на лопаті [[гідротурбіна|гідротурбіни]], яка приводить в дію [[Електричний генератор|генератори]], що виробляють [[електроенергія|електроенергію]].
 
Необхідний напір води утворюється за допомогою будівництва [[гребля|греблі]], і як наслідок концентрації річки в певному місці, або [[деривація (гідротехніка)|деривації]] — природним струмом води. У деяких випадках для отримання необхідного напору води використовують спільно і греблю, і деривації.
 
Безпосередньо в самій будівлі гідроелектростанції розташовується все енергетичне обладнання. Залежно від призначення, воно має свій певний поділ. У машинному залі розташовані гідроагрегати, які безпосередньо перетворюють енергію струму води в електричну енергію. Є ще всіляке додаткове обладнання, пристрої керування й контролю над роботою ГЕС, трансформаторна станція, розподільні пристрої та багато іншого.
 
Гідроелектричні станції залежно від потужності поділяють на такі:
* потужні — виробляють від 25 МВт до 250 МВт і вище;
* середні — до 25 МВт;
* малі гідроелектростанції — до 5 МВт (в деяких країнах (в тому числі й Україні) малими визнаються гідроелектростанції із потужністю до 10 МВт. (примітка: встановлено Законом України «Про електроенергетику»))
 
Залежно від натиску води, в гідроелектростанціях застосовуються різні види [[турбіна|турбін]]. Для високонапірних — ковшові і радіально-осьові турбіни з металевими спіральними камерами. На середньонапірнихПотужність ГЕС встановлюютьсябезпосередньо поворотнолопатнізалежить івід радіально-осьові турбіни, на низьконапірних — поворотнолопастні турбіни в залізобетонних камерах. Принцип роботи всіх видів турбін схожий — вода, що подаєтьсянатиску підвпід тиском (напір води), надходить на лопаті турбіни, які починають обертатися. Механічна енергія, таким чином, передається на [[гідрогенератор]], який і виробляє електроенергію. Турбіни розрізняються деякими технічними характеристиками, а також камерами — залізними або залізобетонними, і розраховані на різний тиск води.▼
Потужність ГЕС безпосередньо залежить від натиску води, а також від [[ККД]] використовуваного генератора. Через те, що за природними законами рівень води постійно змінюється, залежно від сезону, а також ще від низки причин, як вираження потужності гідроелектричної станції прийнято брати циклічну потужність. Наприклад, розрізняють річний, місячний, тижневий або добовий цикли роботи гідроелектростанції.
[[Файл:VM 5202 Xingshan County Houzibao south hydroelectric plant.jpg|thumb|Типова для гірських районів Китаю мала ГЕС (ГЕС Хоуцзибао, повіт Сіншань округу Ічан, пров. [[Хубей]]). Вода надходить з гори по чорному трубопроводу]]
 
Гідроелектростанції також діляться залежно від максимального використання напору води:
* високонапірні — понад 60 м;
* середньонапірні — від 25 м;
* низьконапірні — від 3 до 25 м.
 
▲Залежно від натиску води, в гідроелектростанціях застосовуються різні види [[турбіна|турбін]]. Для високонапірних — ковшові і радіально-осьові турбіни з металевими спіральними камерами. На середньонапірних ГЕС встановлюються поворотнолопатні і радіально-осьові турбіни, на низьконапірних — поворотнолопастні турбіни в залізобетонних камерах. Принцип роботи всіх видів турбін схожий — вода, що подається під тиском (напір води), надходить на лопаті турбіни, які починають обертатися. Механічна енергія, таким чином, передається на [[гідрогенератор]], який і виробляє електроенергію. Турбіни розрізняються деякими технічними характеристиками, а також камерами — залізними або залізобетонними, і розраховані на різний тиск води.
 
Гідроелектричні станції також розділяються в залежності від принципу використання природних ресурсів, і відповідно створення концентрації води. Тут можна виділити такі ГЕС:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гідроелектростанція