Клоун: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історичне коріння клоунів: Перед «або» ставиться кома, якщо йдеться про одне й те саме поняття. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 4:
== Історичне коріння клоунів ==
Дурощі, або клоунада, розвинулися від спільної традиції і це дуже важливо, аби зрозуміти, що це скристалізувалося, як єдина традиція з багатьох джерел. [[Пантоміма|Міми]] в Древній Греції, а в часи середньовіччя [[блазень]] — спільна придворна риса в усіх країнах Європи. На довершення цього є багато не європейських клоунських традицій (у тому числі подібні до клоуна фігури в японському театрі [[кабукі]]). Таким чином коріння клоунади присутні в усі часи та в кожній культурі.
Саме слово «клоун» виникло на початку [[16 століття]]; спочатку так називався комічній персонаж [[Англія|англійського]] середньовічного театру, родинний [[Арлекін]]у, [[полішинель|Полішинелю]], [[Гансвурст]]у і т. д. Це був грубуватий та невмілий сільський парубок, що служив об'єктом кепкувань міських жителів. Роль Клоуна була насичена грубуватими жартами; у її виконанні традиційно був сильний момент імпровізації. Дуже скоро Клоун проник за кордони комедії; наприклад, [[Шекспір Вільям|Вільям Шекспір]] часто вводить цей персонаж у свої трагедії (у українських перекладах Блазень; один з найвідоміших шекспірівських героїв Блазень в трагедії ''[[Король Лір]]''). До [[17 століття]] Клоун практично зник з драматургії, зберігаючись переважно в [[епілог]]ах. Його ім'я стало прозивним, і закріпилося за виконавцями ролей буффонів в [[пантоміма]]х і балаганах.
| |||