Вікіпедія

Кава: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 26:
== Історія ==
[[Файл:Coffee bubbles.jpg|200px|right|thumb|Кавова пінка]]
=== Винайдення кави ===
 
Існує багато [[легенда|легенд]] і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави [[Ефіопія|Ефіопію]].
Тонізуючі властивості плодів кавового дерева були відомі принаймні з VI сторіччя. Першими на них звернули увагу племена [[галла]] ([[оромо]]). Вони робили з кавових ягід та тваринного жиру кульки, які брали з собою, щоб підтримувати сили в далеких переходах. Досить рано — під назвою бун — кавові ягоди стали відомі й арабам, які жили в [[Ємен]]і.
 
З науковців першим їх описав перський лікар та алхімік [[Ар-Разі|Мухаммад ар-Разі]], в Європі відомий під іменем [[Разес]]. [[Ібн Сіна|Хусейн ібн Сіна]], більше знайомий нам як [[Авіценна]], розповідав про властивості напою з кавових ягід, який він називав ''[[бунхум]]''. Проте напій з кавових зерен - власне кава - не був відомий аж до XV сторіччя.
 
Збереглося кілька легенд про походження кави. Однією з найпоширеніших є розповідь про прокмітливого пастуха [[Калді]], чиї кози поїли листя кавового дерева і стрибали після цього немов навіжені. Більш реалістична версія називає винахідником кави [[суфій|суфія]] [[Омар з Мохи|Омара]] з єменського міста [[Моха]]. Змушений ховатися від заздрісників, він залишився без їжі з самими лише кавовими зернами і вирішив зварити з них напій, смак якого йому настільки сподобався, що він вирішив пригостити їм перехожих прочан, а вже ті рознесли рецепт до інших міст і країн.
Рядок 36:
[[Файл:FruitColors.jpg|thumb|left|200px|[[Кавове дерево]]]]
 
=== Поширення напою ===
Споживання кави швидко поширилося [[араб]]ським світом. У [[Мекка|Мецці]] в [[1511]] його намагалися заборонити, проте наказ швидко скасували. Так само безуспішними і недовгими були спроби заборонити вживання кави османськими султанами [[Сулейман I Пишний|Сулейманом Пишним]], [[Мурад IV|Мурадом IV]] та [[Мегмед IV|Мехмедом IV]].
 
Рядок 57 ⟶ 58:
Проти «турецького напою» висловлювалися й численні лікарі, які називали пиття кави «жахливою пристрастю й тиранічною звичкою». Деякі стверджували, що кава скорочує життя, і наводили приклади, що французький міністр Коблер нібито спалив собі шлунок, вживаючи каву при нічній роботі, що одна принцеса померла від кави, яка викликала у шлунку сто наривів, що у фламандського губернатора від кави утворився рак на руці тощо<ref name="Верзилин"/>
 
=== Кава в Україні ===▼
На території сучасної України каву пили з XVI сторіччя. Саме тоді на напою призвичаїлися мешканці [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та залежних від Османської імперії причорноморських територій. У [[1672]] році [[Мехмед IV]] захопив Поділля. В [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]], який зробили столицею приєднаних османцями земель, життя облаштували на турецький лад, зокрема започаткували вживання кави. ▼
 
ВНа Українітериторії зналисучасної іУкраїни каву пили кавуз принаймніXVI усторіччя. Саме тоді на напою призвичаїлися мешканці [[XVII]]—[[XVIII століттяКримське ханство|сторіччяхКримського ханства]] та залежних від Османської імперії причорноморських територій. Знайома кава була й козаціькій старшині.Так, Ізіз записок генерального підскарбія [[Маркевич Андрій Маркович|Андрія Марковича]] пізнаємоми можемо довідатися кухнюпро козацькоїїї старшинистіл: «На столі в час бенкету не знати, чого було більше&nbsp;— свого чи чужостороннього. Домашнє господарство доставляло м'ясо, ковбаси, гусей, качок і всяку дробину, сир, сметану, рибу, дичину, сушені яблука, дулі та сливки, повидло, горіхи приливані й смажені, варення всяке й напої. Все те приготовляли вдома. Але не менше смаковинок привозили купці з різних сторін: цукор у головах, цукор льодовий, помаранчову шкірку, цитрини, мигдаль, родзинки, імбир, гвоздику, чай, каву, кав'яр, лососі, осетрину, сьомгу й усяку іншу рибу, вина, чужосторонні горілки та наливки».<ref>[http://litopys.org.ua/krypcult/krcult10.htm]</ref>▼
 
▲На території сучасної України каву пили з XVI сторіччя. Саме тоді на напою призвичаїлися мешканці [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та залежних від Османської імперії причорноморських територій. У [[1672]] році султан [[Мехмед IV]] захопив Поділля. В [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]], який зробили столицею приєднаних османцями земель, життя облаштували на турецький лад, зокрема започаткували вживання кави<ref>{{cite web|url=http://coffee-expert.com.ua/rus/blog/istoriya_kofe_v_ukraine.htm|title=История кофе в Украине}}{{ref-ru}}</ref>.
 
В [[Київ|Києві]] з кавою познайомилися не пізніше [[1679]] року, коли до міста для будівництва фортечних укріплень прибули шотландські військові на чолі з [[Патрік Гордон|Патріком Гордоном]], відомим своєю пристрастю до цього напою. Щоправда, гіркий смак кави не сприяв її популярності серед киян. А стараннями митрополита [[Гедеон (Святополк-Четвертинський)|Гедеона Святополка]] Гордона невдовзі перевели з Києва<ref>Цалик С. Кофейные тайны Киева. Журнал "Чистая прибыль", декабрь 2008</ref><ref>{{Cite web|url=https://bigkiev.com.ua/kogda-kiev-otkazyval-sebe-v-kofe/|title=Цалик С. Когда Киев отказывал себе в кофе|website=Большой Киев. 2016-11-25}}</ref>.
Рядок 63 ⟶ 68:
[[Файл:Coffee Bean Structure.svg|thumb|200px|left|Структура кавового зернятка: 1&nbsp;— центральна боріздка; 2&nbsp;— [[ендосперм]]; 3&nbsp;— [[епідерміс]] (срібляста плівка); 4&nbsp;— [[ендокарп]]; 5&nbsp;— пектиновий шар; 6&nbsp;— [[мезокарп]] (плодова м'якоть); 7&nbsp;— [[екзокарп]]]]
 
=== Юрий Кульчицькій і історія кави ===
Зміну ставлення до кави пов'язують з облогою Відня у 1683 році, героєм якої став вихідець із Самбірщини [[Кульчицький Юрій-Франц|Юрій Кульчицький]]<ref>[http://www.sagen.at/texte/sagen/oesterreich/wien/dietuerkenvorwien/erstekaffee.html DER ERSTE KAFFEE IN WIEN&nbsp;— Перша кав'ярня у Відні]{{ref-de}}</ref><ref>[http://www.vienna.cc/d/kaffeehaus_geschichte.htm Die Geschichte des Kaffeehauses in Wien&nbsp;— Історія кав'ярень Відня]{{ref-de}}</ref>. За дорученням віденського бургомістра Лібенберґа, Кульчицький вибрався з обложеного міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій обложеного міста і військ союзників. 17 серпня він повернувся до міста, а 12 вересня об'єднані сили союзників завдали поразки османській армії і тим врятували місто<ref>http://www.radiosvoboda.mobi/a/886582.html Український шляхтич, герой оборони Відня Юрія Кульчицький</ref>, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з османського обозу.▼
 
▲Зміну ставлення до кави пов'язують з облогою Відня у [[1683]] році, героєм якої став вихідець із Самбірщини [[Кульчицький Юрій-Франц|Юрій Кульчицький]]<ref>[http://www.sagen.at/texte/sagen/oesterreich/wien/dietuerkenvorwien/erstekaffee.html DER ERSTE KAFFEE IN WIEN&nbsp;— Перша кав'ярня у Відні]{{ref-de}}</ref><ref>[http://www.vienna.cc/d/kaffeehaus_geschichte.htm Die Geschichte des Kaffeehauses in Wien&nbsp;— Історія кав'ярень Відня]{{ref-de}}</ref>. За дорученням віденського бургомістра Лібенберґа, Кульчицький вибрався з обложеного міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій обложеного міста і військ союзників. 17 серпня він повернувся до міста, а 12 вересня об'єднані сили союзників завдали поразки османській армії і тим врятували місто<ref>http://www.radiosvoboda.mobi/a/886582.html Український шляхтич, герой оборони Відня Юрія Кульчицький</ref>, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з османського обозу.
 
Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав'ярню «[[Під синьою пляшкою]]», де продавав [[Чашка|філіжанку]] кави за [[Крейцер (монета)|крейцер]]. Чи була вона у місті першою, дослідники сперечаються і досі. Дехто вважає, що Кульчицького випередив інший підприємець, вірменин Ованес Діодат, який заснував свій заклад за рік до Кульчицького. Втім, якщо навіть Юрій був першим, його кава спочатку не надто приваблювала віденців. Не допомагали навіть незвичні рекламні витівки&nbsp;— господар кав'ярні вдягався в турецький одяг, пропонував напій на виніс, але все марно. Аж поки Кульчицький не здогадався додавати до кави молоко. Це відкриття не лише уславило винахідника, а й перетворило Відень на одну з «кавових столиць» Європи. Кульчицький змінив смак напою. І тим самим зробив його не лише модним, але й справді привабливим&nbsp;— зокрема й для тих, хто раніше просто змушував себе його пити.▼
 
Невдовзі вдалося вирішити й проблему з посудом. З відкриттям [[Йоганн Фрідріх Бетгер|Йоганном БеттгеромБетгером]] у [[1709]] році секрету порцеляни, її почали виготовляти в Європі. У Відні, за переказами, здогадалися робити філіжанки з вушками&nbsp;— за прикладом традиційних, хоча й більших за розмірами кухлів. Ще однією новинкою стало блюдце&nbsp;— маленька тарілочка, до якої виливали трохи кави, щоб вона швидше охолоджувалася. Згодом блюдце почали використовувати і як підставку для чашки<<ref>Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ. Х., 2018, с.52-56</ref>.▼
 
=== Поява кавових плантацій поза Аравією ===
▲Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав'ярню «Під синьою пляшкою», де продавав [[Чашка|філіжанку]] кави за [[Крейцер (монета)|крейцер]]. Чи була вона у місті першою, дослідники сперечаються і досі. Дехто вважає, що Кульчицького випередив інший підприємець, вірменин Ованес Діодат, який заснував свій заклад за рік до Кульчицького. Втім, якщо навіть Юрій був першим, його кава спочатку не надто приваблювала віденців. Не допомагали навіть незвичні рекламні витівки&nbsp;— господар кав'ярні вдягався в турецький одяг, пропонував напій на виніс, але все марно. Аж поки Кульчицький не здогадався додавати до кави молоко. Це відкриття не лише уславило винахідника, а й перетворило Відень на одну з «кавових столиць» Європи. Кульчицький змінив смак напою. І тим самим зробив його не лише модним, але й справді привабливим&nbsp;— зокрема й для тих, хто раніше просто змушував себе його пити.
 
Чим популярнішою ставала кава, тим наполегливішими були спроби вирощувати каву в інших країнах. В [[1658]] році голландці спробували вирощувати каву на [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]], але успіху не мали. Французи висадили кавове дерево в Бургундії - з тим самим результатом. В [[1670]] році індійський прочанин на ім'я [[Баба Будан]] з вкрадених в Аравії «живих» зерен, виростив деревця, які дали початок кавовим плантаціям у [[Майсур]]і на півдні Індії. Звідти їх викрали ті ж голландці. В [[1699]] році [[Генрік Звардекроон]] створив на Яві плантацію, що забезпечила саджанцями усю Яву, а згодом і інші острови Малайського архіпелагу.
▲Невдовзі вдалося вирішити й проблему з посудом. З відкриттям Йоганном Беттгером у 1709 році секрету порцеляни, її почали виготовляти в Європі. У Відні, за переказами, здогадалися робити філіжанки з вушками&nbsp;— за прикладом традиційних, хоча й більших за розмірами кухлів. Ще однією новинкою стало блюдце&nbsp;— маленька тарілочка, до якої виливали трохи кави, щоб вона швидше охолоджувалася. Згодом блюдце почали використовувати і як підставку для чашки<<ref>Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ. Х., 2018, с.52-56</ref>.
 
ЗаСіянці кількакави роківу Людовикголландців XIVодразу отримавж вспробували подарунокпоцупити зфранцузи, [[Амстердам]]уале в горщику одне квітуче деревце кавиневдало. Воно було переданоЛише в Паризький[[1714]] ботанічнийроці сад,мер деАмстердама вподарував теплиціодне черезкавове дев'ятьдерево роківЛюдовику зXIV. важкістюВже ічерез зтри великимидні пересторогамирослина виростилиопинилася зв насінняпаризькому відботанічному єдиногосаду деревцяі тільки один сіянець (рослинанад потрапиланею тудипочали теж«чаклувати» зфранцузькі пригодами)вчені<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref>. НаЗа островахкілька [[Батавія|Батавії]]років іперші кавові плантації були засновані на [[ЯваМаскаренські (острів)острови|ЯвіМаскаренських островах]] рослив ціліІндійському плантаціїокеані. цихВ дерев,1720 якіроці пильносаджанці охоронялисякавового голландцями.дерева Згодом,висадив вна 1723 році,[[Мартиника|Мартиниці]] капітан [[Габріель де Кліє]]. А звідти привізвони зпотрапили до [[ПарижГваделупа|Гваделупи]]у цю ж рослину на острів, [[МартинікаГвіана|Гвіани]] та інших французьких колоній<ref name="Верзилин"/>.<ref>Jochen ЧерезMeissner два/ рокиUlrich деревоMücke зацвіло/ білими,Klaus такимиWeber: ж,Schwarzes якAmerika. уEine [[жасмин]]у,Geschichte алеder більшими квітками й дало ягодиSklaverei, спочаткуMünchen зелені2008, потімS. врни213; почервоніли,ISBN а потім стали ліловими978-3-406-56225-9. З куща було отримано з кілограм кавових зерен</ref name="Верзилин"/>. У кожній ягідці, завбільшки з вишню, було два зернятка кави.
 
[[Файл:Rohkaffee.jpg|thumb|200px|Сирі кавові зерна]]
Через кілька років від цього дерева розвинулися цілі плантації не тільки на Мартиніці, а й на [[Гваделупа|Гваделупі]] і [[Сан-Домінго]]<ref name="Верзилин"/><ref>Jochen Meissner / Ulrich Mücke / Klaus Weber: Schwarzes Amerika. Eine Geschichte der Sklaverei, München 2008, S. 213; ISBN 978-3-406-56225-9.</ref>.
 
В [[1727]] році, під час перемовин щодо кордону між колоніями, які відбувалися в столиці Гвіани, португальский посланець (і, як тепер зрозуміло, шпигун) лейтенант [[Франсіску ді Мела Пальєта]] зблизився з дружиною французького губернатора. На знак подяки закохана дама під час прощання подарувала йому розкішний букет, в якому були заховані насіння та один саджанець кавового дерева.
В Південну Африку на плантації кавові дерева були привезені з Ефіопії<ref name="Верзилин"/>.
 
У [[1730]] перші кавові плантації з'явилися в британських володіннях — на [[Ямайка|Ямайці]]. З [[1740]] року каву почали вирощувати іспанці. Спочатку на Філіппінах - з паростків, вивезених з Яви. А потім на Кубі - з сіянців, позичених з Гаїті<ref>Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ. Х., 2018, с.32, 68-72</ref>.
Капітана де Кліє призначили губернатором Гваделупи, а після смерті поставили йому пам'ятник у подяку за розведення кави, яка збагатила французькі острови<ref name="Верзилин"/>.
 
З капітана де Кліє взяли приклад інші французи. Їм вдалося, незважаючи на загрозу смертної кари, вивезти потай від голландців із [[Суринам]]у зерна кави і посіяти їх у [[Каєнна|Каєнні]], а одне дерево перевезти в [[Гвіана|Гвіану]]<ref name="Верзилин"/>.
 
У [[XVIII]]&nbsp;ст. прусський король [[Фрідріх II (прусський король)|Фрідріх II]], прагнучи збільшити казну на нові війни, обклав споживання модного кавового напою високим [[мито]]м. Але кава надходила з-за кордону в невеликих кількостях і давала надто малий дохід. Тоді Фрідріх найсуворіше наказав вченим віднайти натуральній каві замінник ([[ерзац]]). [[1790]] року з'явилась кава з [[цикорій|цикорію]], а перед тим&nbsp;— напої з [[жолудь|жолудів]], [[ячмінь|ячменю]], [[Жито|жита]] та інших рослин (з смажених коренів [[Кульбаба лікарська|кульбаби]]). Спершу ці [[рослина|рослини]] застосовували для фальсифікації напою з натуральної кави, потім їх почали рекомендувати особам, котрим «натуральна кава протипоказана за станом здоров'я».
 
Кращу каву з усієї [[Аравія|Аравії]] звозили в порт Мокка, звідки її розвозили на кораблях по всьому світу<ref name="Верзилин"/>.
 
Згодом, відомий композитор [[Йоганн Себастьян Бах]] (1685—1750) написав «Кавову кантату».
Рядок 216 ⟶ 222:
* кількості сторонніх домішок,
* вологості.
 
▲== Кава в Україні ==
 
▲В Україні знали і пили каву принаймні у [[XVII]]—[[XVIII століття|сторіччях]]. Із записок генерального підскарбія [[Маркевич Андрій Маркович|Андрія Марковича]] пізнаємо кухню козацької старшини: «На столі в час бенкету не знати, чого було більше&nbsp;— свого чи чужостороннього. Домашнє господарство доставляло м'ясо, ковбаси, гусей, качок і всяку дробину, сир, сметану, рибу, дичину, сушені яблука, дулі та сливки, повидло, горіхи приливані й смажені, варення всяке й напої. Все те приготовляли вдома. Але не менше смаковинок привозили купці з різних сторін: цукор у головах, цукор льодовий, помаранчову шкірку, цитрини, мигдаль, родзинки, імбир, гвоздику, чай, каву, кав'яр, лососі, осетрину, сьомгу й усяку іншу рибу, вина, чужосторонні горілки та наливки».<ref>[http://litopys.org.ua/krypcult/krcult10.htm]</ref>
 
Є однак всі підстави вважати, що з огляду на давні стосунки України і Османської імперії, козаки мали куштувати каву майже одночасно з османами. За деякими даними, перші кав'ярні на території сучасної України з'явилися ще в 1676 році в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], коли османи захопили місто. В місті розмістився перший османській гарнізон, і для їхніх потреб було відкрито першу кав'ярню. Стверджують, що протягом перебування османів в Кам'янці було відкрито до 10 кав'ярень. І вже після того вживання кави стало поширюватися і по Європі, коли османи пішли туди далі війною.<ref>{{cite web|url=http://coffee-expert.com.ua/rus/blog/istoriya_kofe_v_ukraine.htm|title=История кофе в Украине}}{{ref-ru}}</ref>
 
Однак вважається, що перша кав'ярня в Україні відкрилася у [[Львів|Львові]] [[1871]] року. У цьому ж місті відбувається щорічне свято&nbsp;— «[[На каву до Львова]]». Окрім великого кавового ярмарку відбувається нагородження кав'ярень у різних номінаціях та визначення «Найкращої кав'ярні Львова».<ref>{{cite news|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?svit_kavi_vkotre_viznali_naykrashhoyu_kavyarneyu_lvova&objectId=1294490|title=«Світ кави» вкотре визнали найкращою кав'ярнею Львова|author=Наталія Зубрицька|year=2013|accessdate=02-10-2014|publisher=ZAXID.NET}}</ref> У 2012 році свято «На каву до Львова» відвідало понад 100 тисяч осіб і подія потрапила у ТОП-100 найкращих подій України 2012 року.
 
=== Ринок кави ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кава