Гламазди: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 38:
 
=== Історія ===
Перше поселення на території Гломазд з'явилося за 2 тис. років до Р. Х. В 1967 році ук­ра­їнсь­кий археолог С. С. Березанська виявила на західній околиці села на дюнах правобережної заплави р. Остер поселення племен мідногомідної вікудоби розміром біля, якому вона дала назву «Гломазди-II». Та­ку назву було дано через те, що того ж року, але трохи раніше за на південь від села на ми­сі правобережної заплави р. Остер нею ж відкрито поселення ранньслов'янських племен (III—V ст. після Р. Х.), назване «Гломазди-I». Це поселення розміром 80×180 м більш детально дос­лі­див в 1984 році чернігівськй археолог О. В. Шекун.
 
Сучасна історія села розпочалася на початку XVII ст. Його назва пішла від прізвища зас­нов­ни­ка — остерського боярина Івана Гломазди, який згаданий у польських документах під 1602 ро­ком. Прізвище Гломазда означає голомоза, тобто лиса людина. У ревізії 1630 та люстрації (пе­ре­пи­сі) 1636 років серед бояр Остерського замку записані Павло, Гордій, Остап, Влоко та Ясько Гло­маз­ди. А серед городових бояр Остра напередодні Хмельниччини був Семен Гломазда. У ко­заць­ких реєстрах 1649 року прізвище Гломазда відсутнє. Нема його і в «Ревизии для ведения» (пе­ре­пи­сі) 1666 р., куди були занесені дані про всіх жителів Гетьманщини, «опрочь казаков, шляхты и ду­хо­венства», оскільки ці категорії населення не платили податків. Тому можна припустити, що нез­ва­жаючи на україно-польсьські та україно-московські воєнні перепетії, Гломаздам вдалося ут­ри­ма­ти не лише шляхетське становище, але й землеволодіння у нашому краї, не записавшись, як біль­шість тогочасної дрібної та середньої шляхти, до козацьких реєстрів. Згодом у XVIII ст. це пріз­вище зазнало зросійщеня і нащадки бояр стали носити звичне для нас сьогодні прізвище — Гла­маз­да.