Чепіль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Доповнення відомостей про село |
||
Рядок 1:
Село Чепіль Балаклійського району Харківської області розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Межі села проходять рівниною і тільки на південному заході – відрогами Донецького кряжу. Село перетинає річка Чепілька, що впадає в Сіверський Дінець. Віддалене від районного центру на 25 км. Порівняно далеко розташоване від залізниці, тому шляхи сполучення розвинуті слабко. Між селом та райцентром існує автомобільне сполучення. Село має 49 ̊ 19 ΄ пн. ш. та 36 ̊ 56 ΄ сх. д. Площа села – 264,9 га. Населення на 1 січня 2014 року становить 750 жителів.
Зі слів старожилів, село виникло близько 300 років тому як сторожовий пост на півдні Росії. В давні часи на місці села було кілька хатинок, де розміщувався полк. Офіційною датою створення села вважається друга половина XVII ст. (від 1686 до 1707 рр.). Першими переселенцями були українці на прізвище Марченко та Коваленко.
На південному заході та заході знаходяться відроги Донецького кряжу, де був вал для захисту від набігів татар і турок. На місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир’ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль» .
За іншою версією назва села – угорського походження, і утворилась від назви річки – Чепільки, назва якої має спільні корені з угорським Чепілем. Племена угрів у VІІІ ст. переселилися наших країв до берегів Дунаю, заснували свої поселення, такі як Буда і Пешт, що обєдналися в сучасну столицю Угорщини, в якій є район Чепіль.
Також існує версія походження назви тюркське, і перекладається як ніж для нарізки кормів худобі.
Чепіль був селом власницьким, отже мешканці його були мирними людьми, зайнятими виключно сільським господарством. Ізюмський історик – краєзнавець Н. Богданович вважає, що в складі Ізюмського слобідського полку була також і Чепільська сотня. Він наводить опис її прапора: «В темно – лазоревом знамённом поле – белый крест, обрамленный дубовыми листьями. Лазоревый цвет – знак чести, белый крест – символ веры». Про існування Чепільської сотні документальних підтверджень не знайдено, однак старожили стверджують, що між Чепілем та Байдаками, в урочищі під Майданом колись була криниця, рештки якихось будівель і те місце й досі називається «двадцять перша сотня». {{Село
| назва = Чепіль
| область = [[Харківська область]]
| |||