Вікіпедія

Друга світова війна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Кочерга (обговорення | внесок)
972 редагування
Це було в 32 році.
м стиль, совкові пропагандистські формулювання
Рядок 73:
Основними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою [[Версальська система|Версальською системою]] та агресивна експансіоністська політика [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], [[Японська імперія|Японської імперії]] та [[Італія в Другій світовій війні|Італії]], керівники яких виношували плани світового панування. 1 вересня 1939 року війська Третього Рейху [[Польська кампанія (1939)|напали на Польщу]], [[Велика Британія]] та [[Франція]], виконуючи свої зобов'язання, оголосили Німеччині війну. Упродовж 1939-41 років завдяки серії військових кампаній та частково [[Троїстий пакт|дипломатичних заходів]] нацисти спромоглись захопити більшу частину [[Європа|континентальної Європи]]. Зі свого боку [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] також анексував території сусідніх європейських держав, зокрема Східну Польщу, Бессарабію та [[Балтійські країни|країни Балтії]], що відійшли до його сфери впливу на підставі [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пакту Молотова-Рібентропа]]. До липня 1940 року не капітулювала лише Велика Британія, її [[Повітряні сили Великої Британії|ВПС]] зуміли відбити німецькі повітряні атаки. У цей же час бойові дії поширилися на [[Північно-Африканська кампанія|Північну Африку]] і [[Балканська кампанія (Друга світова війна)|Балканський півострів]]. Японія окупувала частину [[Китай|Китаю]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], взявши під контроль важливі джерела сировини.
 
[[22 червня]] [[1941]] року війська країн Осі чисельністю 3.5 мільйонів чоловік [[Операція «Барбаросса»|вторглись в Радянський Союз]], захопивши великі території та понад мільйон військовополонених. У грудні 1941 [[Червона армія]], одержавшиодержала підкріплення, та зупинила просування німецьких військ [[Битва за Москву|під Москвою]]. В цей же час Японія [[Напад на Перл-Гарбор|віроломно напала]] на США та підкорила західну частину [[Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни|Тихого океану]]. Тим не менш, до кінця третього року війни країни антигітлерівської коаліції зуміли збільшити чисельність та поліпшити оснащеність своїх армій. У лютому 1943 радянські солдати розгромили 6-у німецьку армію [[Сталінградська битва|під Сталінградом]]. У Північній Африці німецькі та італійські війська зазнали [[Битва під Ель-Аламейном|поразки під Ель-Аламейном]]. Просування Японії було зупинено силами американців та австралійців у [[Битва за Мідвей|битві за Мідвей]] неподалік Гаваїв. У 1943 році після військових невдач Німеччини на Східному фронті, [[Висадка союзників в Італії|висадки союзників в Італії]], що призвело до її капітуляції, і перемог США на Тихому океані, країни Осі втратили ініціативу та перейшли до стратегічного відступу на всіх фронтах. У 1944 році армії західних альянтів [[Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|визволили Західну Європу]], у той час як радянські війська вигнализахоплювали нацистів з країнкраїни [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Південно-Східної]] та [[Центрально-Європейська операція|Центальної Європи]].
 
Протягом 1944 іта 1945 років Японія зазнала великих втрат ву материковій Азії, ву Південному Китаї та Бірмі, союзники знищили японський флот і оволоділи ключовими островами в західній частині Тихого океану. Війна в Європі також наближалась до завершення: Німеччина опинилася в щільному кільці. До кінця квітня 1945 року радянські війська оволоділи більшою частиною її території, зокрема ій [[Битва за Берлін|Берліном]], [[Адольф Гітлер]] здійснив самогубство. [[8 травня]] керівництво Вермахту підписало [[Акт про капітуляцію Німеччини|Акт про беззастережну капітуляцію]]. Дана дата вважається [[День Перемоги в Європі|Днем перемоги в Європі]]. ВУ серпні 1945 Радянський Союз розпочав [[Радянсько-японська війна|бойові дії проти Японії]]. Після опублікування [[26 липня]] [[1945]] [[Потсдамська декларація|Постдамської декларації]] та відмови Японії капітулювати на її умовах США скинули [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі|атомні бомби на міста Хіросіму і Нагасакі]] 6 і 9 серпня відповідно. Неминуче вторгнення американців на японський архіпелаг, а також можливість інших атомних бомбардувань змусили керівництво даної острівної країни здатися. [[Акт про капітуляцію Японії]] було підписано [[2 вересня]] [[1945]] року на борту лінкора «Міссурі». Таким чином, війна в Азії закінчилась, закріпивши загальну перемогу антигітлерівської коаліції.
 
Друга світова війна кардинальним чином змінила політичну карту і соціальну структуру світу. Для сприяння розвитку міжнародного співробітництва та запобігання майбутніх конфліктів було створено [[Організація Об'єднаних Націй|Організацію Об'єднаних Націй]]. Великі держави-переможниці — США, Велика Британія, Франція, СРСР і Китай — стали постійними членами [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]]. Сполучені Штати і Радянський Союз стали конкуруючими [[Наддержава|наддержавами]] і супротивниками в [[Холодна війна|Холодній війні]], яка тривала протягом наступних 46 років. Тим часом світовий вплив європейських держав значно ослаб, почалася деколонізація Азії та Африки. Перед країнами, чиї галузі економіки були знищені, гостро стояла проблема їх відновлення. У Європі поряд з цим постало питання [[Європейська інтеграція|європейської інтеграції]] як способу подолання ворожнечі й створення спільної ідентичності.
Рядок 82:
Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Більшість дослідників виділяють такі основні причини:
 
* [[Версальський договір 1919|Версальсько-Вашингтонська]] система, що встановила «несправедливі», зна поглядудумку деяких країндержав, кордони (серед іншого — недостатнє врахування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
* фашистські та мілітаристські держави, а також ті, що програли війну, на чолі з [[Третій Райх|Третім Рейхом]], [[Королівство Італія (1861-1946)|Королівством Італія]] іта [[Японська імперія|Японською імперією]] були невдоволені [[Версальська система|Версальською системою]] і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Третя французька республіка|Французької Республіки]], [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]];
* пропаганда [[СРСР]] «світової революції» та практична діяльність у напрямку її підготовки ([[Комуністичний інтернаціонал#VI Всесвітній конгрес 1928 року — Теза про соціал-фашизм|прийняття «Програми світової революції»]], [[Комуністичний інтернаціонал#Спроби експорту революції|спроби експорту революції]]);
* неефективність [[Ліга націй|Ліги націй]];
Рядок 93:
[[Версальський мирний договір]] значно обмежив можливості [[Веймарська республіка|Німецької держави]] у військовій сфері. У квітні-травні 1922 року у місті [[Рапалло]], що на півночі [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівства Італія]] відбулася [[Генуезька конференція]]. Основною темою конференції була спільна відмова від висунення вимог щодо компенсації за шкоду, завдану протягом бойових дій у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Одним із результатів конференції стало підписання 16 квітня 1922 року [[Рапалльський договір|Рапалльського договору]] між [[РРФСР]] і [[Веймарська республіка|Німецькою державою]]. Угода передбачала негайне відновлення у повному обсязі дипломатичних зв'язків між РРФСР і Німецькою державою. Для Радянської Росії це був перший в її історії міжнародний договір. Для Німецької держави, що до того у міжнародній політиці перебувала поза законом, ця угода мала принципове значення, оскільки тим самим Німеччина розпочала своє повернення до визнаних світовою спільнотою держав.
 
Не меншого значення для Німеччини мали ій секретні домовленості, підписані 11 серпня 1922 року, згідно з якими Радянська Росія гарантувала поставку до Німецької держави стратегічних матеріалів і, більш того, надавала свою територію для виробництва та випробування нових зразків бойової техніки<ref name="ReferenceA">Дьяков Ю. Л., Бушуева&nbsp;Т.&nbsp;С. Фашистский меч ковался в СССР. Красная Армия и Рейхсвер. Тайное сотрудничество. 1922—1933. Неизвестные документы.&nbsp;— М., 1992.</ref>, заборонених до розробки Версальським договором 1919 року.
 
27 липня 1928 в [[Париж]]і підписано [[пакт Бріана-Келлога]]&nbsp;— угоду про відмову від війни як знаряддя національної політики. Пакт мав набути чинності 24 липня 1929 року. 9 лютого 1929, до набуття пактом чинності, у [[Москва|Москві]] підписано так званий «протокол [[Литвинов Максим Максимович|Литвинова»]]&nbsp;— Московський протокол про дострокове запровадження зобов'язань пакту Бріана-Келлога між [[СРСР]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською Республікою]], [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]], [[Естонія|Естонією]] і [[Латвія|Латвією]]. 1 квітня 1929 до нього приєдналась [[Туреччина]] і 5 квітня&nbsp;— [[Литва]].
Рядок 209:
{{main|Польська кампанія (1939)|Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|Радянська анексія західноукраїнських земель|Радянська анексія західнобілоруських земель}}
[[Файл:Edward Rydz-Smigly.jpg|left|thumb|100px|[[Едвард Ридз-Смігли]], [[головнокомандувач]] польської армії 1939&nbsp;р.]]
[[Файл:Armia Czerwona,Wehrmacht 23.09.1939 wspólna parada.jpg|thumb|right|upright|[[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті|Спільний парад]] німецького [[Вермахт]]у та радянської [[Червона Арміяармія|Червоної Арміїармії]] 23 вересня 1939 року в [[Брест (Білорусь)|Бресті]]. ВУ центрі [[Гудеріан]] і [[Семен Кривошеїн|Кривошеїн]]]]
[[1 вересня]] [[1939]] року Третій Рейх та [[Перша Словацька республіка|Словацька республіка]] розпочали військову операцію проти Польської Республіки. У відповідь Велика Британія і Французька Республіка (а слідом за ними й залежні від них країни), згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, [[3 вересня]] [[1939]] року оголосили війну Третьому Рейху, з локального конфлікту між Німеччиною та Польською Республікою війна переросла у світову.
 
Рядок 216:
5 вересня [[США]] і Японська імперія оголошують про свій [[нейтралітет]] у європейській війні<ref>Chronik des Zweiten Weltkrieg. MOHN Media. Mohndruck GmbH. Gütersloch.2004, ISBN 3-577-14367-3</ref>.
 
[[17 вересня]] у конфлікт втрутився [[Радянський Союз]]. ЧервонаРадянська армія перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії.
{{text|В силу распоряжения Советского правительства войска Украинского и Белорусского фронтов, выполняя приказ Главного Командования, 17 сентября перешли границу бывшего польского государства, чтобы взять под свою защиту жизнь и имущество населения Западной Украины и Западной Белоруссии. Стремительным натиском части Красной Армии разгромили польские войска, выполнив в короткий срок свой долг перед Советской Родиной. <…> В боях с польскими войсками наши воинские части показали не только высокие темпы марша и маневренность, но они проявили также высокую доблесть, героизм, инициативу, беззаветную преданность своей Родине и великому делу Ленина — Сталина. Освободительный поход Красной Армии войдет в историю нашего народа как одна из замечательных страниц. <ref>Приказ НКО СССР от 7.11.1939 № 199.&nbsp;— РГВА Ф. 4. Оп. 15. Дело 25 Листы 636—638 Типографский экземпляр</ref> <ref>Русский архив: Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР. Т. 13 (2—1)/Институт военной истории Министерства обороны Российской Федерации; Российский государственный военный архив.&nbsp;— М.: ТЕРРА, 1994.&nbsp;— С. 123.</ref>}}
 
Рядок 225:
[[6 жовтня]] капітулювали останні підрозділи польської армії.
 
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до [[Пакт Молотова-Ріббентропа|секретного доповнення]] до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територію Польщі поділено між Третім Рейхом та СРСР, а також Словацькою Республікою і [[Литва|Литвою]]. Остання не воювала, але [[10 жовтня]] [[1939]] року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин [[Червона Арміяармія|Червоної Арміїармії]] та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель&nbsp;— Віленську область. [[Червона Арміяармія]] [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|окупувала]] східну частину Польщі (землі [[Західна Україна|Західної України]] та [[Західна Білорусь|Західної Білорусі]]). Пізніше Західна Україна ([[1 листопада]] [[1939]] року) і Західна Білорусь ([[2 листопада]] [[1939]] року) увійшли до складу СРСР (формально до УРСР та БРСР відповідно).
 
=== Битва за Атлантику ===
Рядок 357:
{{Main|Югославська операція|Грецька операція|Іракська операція|Іранська операція|Сирійсько-Ліванська кампанія}}
[[Файл:Balcans 1942.jpg|thumb|250px|Балканські держави (1942 рік)]]
[[6 квітня]] 1941 року, після масованого бомбардування великих міст, залізничних вузлів та аеродромів, Третій Рейх та Королівство Угорщина вторгаються в Королівство Югославія. Одночасно італійські війська за підтримки німців проводять черговий наступ в Королівстві Греція. До [[8 квітня]] збройні сили Королівства Югославія розділені на кілька частин і фактично перестають існувати як єдине ціле. [[9 квітня]] німецькі війська, пройшовши через югославську територію, виходять до Королівства Греція і захоплюють [[Салоніки]], змусивши капітулювати грецьку [[Східно-Македонська армія|Східно-Македонську армію]]. [[10 квітня]] німці захопили [[Загреб]]. [[11 квітня]] лідер [[Усташі|хорватських нацистів]] [[Анте Павелич|Павелич]] проголошує незалежність [[Незалежна Держава Хорватія|Хорватії]] і закликає хорватів покинути ряди югославської армії, що ще більше підриває її боєздатність. [[13 квітня]] німці захоплюють [[Белград]]. [[15 квітня]] югославський уряд тікає з країни. [[16 квітня]] німецькі війська входять ву [[Сараєво]]. [[16 квітня]] італійці займають [[Бар (Чорногорія)|Бар]] і острів [[Крк]], а [[17 квітня]]&nbsp;— [[Дубровник]]. Того ж дня югославська армія капітулює, а 344 тис. її солдатів і офіцерів потрапляють в полон.
 
Після розгрому Королівства Югославія німці та італійці перекидають всі сили до Королівства Греція. [[20 квітня]] капітулює Епірська армія. Спроба британсько-австралійського командування створити оборонний рубіж у [[Фермопіли|Фермопілах]], щоб закрити вермахту шлях до середньої Греції, не увінчалася успіхом, і [[20 квітня]] командування союзних військ ухвалює рішення про евакуацію своїх сил. [[21 квітня]] здобуто [[Яніна|Яніну]]. [[23 квітня]] [[Георгіос Цолакоглу|Цолакоглу]] підписує акт про загальну капітуляцію грецьких збройних сил. [[24 квітня]] король [[Георг II (король Греції)|Георг II]] разом з урядом тікає на [[Крит]]. Того ж дня німці захопили острови [[Лемнос]], [[Фарос]] та [[Самотракі]]. [[27 квітня]] захоплено [[Афіни]].
Рядок 549:
Питання остаточних легальних форм [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]] та правового статусу його мешканців Гітлер залишив неясними. Національні почування українців у Райхкомісаріаті Україна мали підтримувати настільки, наскільки така політика ділила українців та росіян, усуваючи небезпеку спільного протинімецького фронту. Це були головні мотиви, наприклад, для введення в Райхкомісаріаті Україна, поряд з німецькою урядовою мовою, української з виключенням російської; карбованця замість рубля тощо. Поза тим нацистська політика ослаблювала та сповільнювала ті потенційні чинники [[Національна свідомість|національної свідомості]], які могли стати важливою складовою у змаганнях до незалежності взагалі. Ослаблення населення з біологічного погляду вели виморенням голодом, обмеженням санітарно-медичної обслуги, нелюдською поведінкою з вивезеними до Третього Рейху українськими робітниками (приблизно 1,5&nbsp;млн) і радянськими військовополоненими та масовими екзекуціями різних груп населення за фактичну чи уявну підтримку руху опору.
 
Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антинімецьких настроїв в Україні. Одним із безпосередніх наслідків стало розгортання на території райхскомісаріату радянського партизанського та українського націоналістичного повстанського рухів. Повстанські і партизанські загони контролювали значну частину території райхскомісаріату і перешкоджали постачанню техніки і продовольства для німецьких військ. Окремі керівники нацистської партії мали намір віддати Коха під партійний суд за розладнання надійного тилу, відсутність якого стала однією з головних причин поразки німецьких військ на Східному фронті. Після вигнаннязахоплення німців Радянськоюрадянською армією з українських територій «Райхскомісаріат Україна» офіційно ліквідовано 10 листопада 1944.
 
=== Тихоокеанський фронт: Перелом ===
Рядок 598:
Впродовж зимового наступу Червоної армії і наступного [[контрнаступ]]у [[вермахт]]у у Східній Україні в центрі радянсько-німецького фронту утворився виступ завглибшки до 150 і шириною до 200 кілометрів, обернений на захід (так звана «Курська дуга»). Німецьке командування вирішило здійснити стратегічну операцію на Курському виступі. Для цього розроблено і в квітні 1943 року затверджено військову операцію під кодовою назвою [[Операція «Цитадель»|«Цитадель»]]. Маючи дані про підготовку німецьких військ до наступу, [[Ставка Верховного Головнокомандування]] вирішила тимчасово перейти до оборони на Курській дузі і в ході оборонної битви знекровити ударні угрупування ворога і цим створити сприятливі умови для переходу радянських військ у контрнаступ, а потім у загальний стратегічний наступ.
 
5 липня розпочалася, а 23 серпня завершилася [[Курська битва]]. Було знищено 30 німецьких дивізій, зокрема 7 танкових (серед яких елітні дивізії військ СС «[[1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»|Лейбштандарт СС Адольф Гітлер]]», «[[3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»|Мертва Голова]]», «[[2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»|Рейх]]», «[[5-та танкова дивізія СС «Вікінг»|Вікінг]]»). Почався відступ німецьких військ по всій лінії фронту&nbsp;— їм доводиться залишити [[Орел (місто)|Орел]], [[Бєлгород]], [[Новоросійськ]]. Почалися бої за [[Білоруська РСР|Білоруську РСР]] і [[Українська РСР|Українську РСР]]. У [[Битва за Дніпро|битві за Дніпро]] Червонаціною Арміявеличезних завдалавійськових Третьомута Рейху[[Чорнопіджачники|щойно черговоїмобілізованих поразки,цивільних]] звільнившивтрат радянська армія зайняла[[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]] і [[Кримський півострів]].
 
Наприкінці 1943&nbsp;— у першій половині 1944 року основні бойові дії проходили на південній ділянці фронту. Німці залишиливідступили територіюз території Української РСР. Червона Арміяармія зайнялазахопила землі Правобережної України, Крим, вийшла до [[Карпати|Карпат]], вступила на територію Королівства Румунія. Крім того Червона армія здійснилаСРСР грандіознийпосилив наступ у Білоруській РСР (Білоруська операція 1944&nbsp;р.) та Західній Україні. Радянські війська вийшли до кордонів [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]], вступили на землі Польщі, разом із польськими військами продовжили наступ.
 
* [[23 квітня|23]]-[[25 квітня]] відбувся [[бій під Гурбами]]&nbsp;— найбільший бій між військами УПА та НКВС. В бою брало участь близько 10 тисяч бійців УПА. Проти повстанців НКВС кинуло 5 бригад солдатів і деякі частини Червоної Армії, авіацію, бронепоїзди, 15 легких танків, полк кінноти&nbsp;— всього близько 30 000 солдатів<ref>«Доповідь внутрішніх військ НКВС Українського округу командуючому військами 1-го Українського Фронту маршалу Радянського Союзу Г.&nbsp;К.&nbsp;Жукову про результати операції з ліквідації банд ОУН в Крем'янецьких [Кременецьких] лісах Рівненської області»&nbsp;— Архіви СБУ, справа №&nbsp;363, стор.626-627</ref>. Літаки використовувалися для розвідки, аби виявити більші скупчення підрозділів УПА.
Рядок 655:
[[Файл:RIAN archive 633180 Stream crossing.jpg|thumb|Радянські війська. 1-й український фронт. Літо 1944 року|254x254пкс]]
[[Файл:Warsaw Uprising by Deczkowki - Kolegium A -15861.jpg|thumb|left|Польські повстанці під час [[Варшавське повстання|Варшавського повстання]].|245x245пкс]]
[[1 березня]] [[1944]] року [[Ленінград]] було повністю звільнено від блокади противника. Під час [[Виборзько-Петрозаводська операція|Виборзько-Петрозаводської операції]] Червона Арміяармія розгромила фінські війська в [[Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка|Карело-Фінській РСР]], створивши передумови для виходу [[Фінляндія|Фінляндії]] з війни. Радянські війська захопили міста [[Виборг]] і [[Петрозаводськ]], але були зупинені фінами під час [[Бої при Талі-Іхантала|боїв при Талі-Іхантала]].
 
23 червня радянські війська перейшли в [[Білоруська операція (1944)|широкомасштабний наступ]] на фронті від [[Балтійське море|Балтики]] до Карпат (операція «Багратіон») на центральній ділянці фронту. [[Вермахт]] опинився в катастрофічному становищі під подвійним ударом і почав стрімко відкочуватися на захід. 28 червня радянські війська зайняли [[Могильов]], 3 липня&nbsp;— [[Мінськ]], 13 липня&nbsp;— [[Вільнюс]], 27 липня&nbsp;— [[Львів]]. Метою радянських військ був вихід до кордонів [[Вісла]]&nbsp;— [[Нарев]]. Після важких наступальних боїв 29 липня війська [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] форсували Віслу в районі [[Сандомир]]а. Лише на заході Латвійської РСР оточене угруповання німецьких військ змогло протриматися до закінчення війни.
 
Успіх [[Операція Багратіон|наступу в Білорусі]] помітно перевершив усі очікування радянського командування. ВУ результаті двомісячного наступу повністю вигналивитіснили нацистських окупантівнімців з [[Білоруська РСР|Білоруської РСР]], відбили частину [[Прибалтика|Прибалтики]], визволили східні райони [[Польща|Польщі]]. Практично повністю розгромили німецьку [[група армій «Центр»|групу армій «Центр»]]. Крім того, операція поставила під загрозу [[група армій «Північ»|групу армій «Північ»]] у Прибалтиці.
 
Поширена точка зору, згідно з якою битва в Білорусі є найбільшою поразкою німецьких збройних сил у Другій світовій війні. Операція «Багратіон» є тріумфом радянської теорії військового мистецтва завдяки добре скоординованому наступальному рухові усіх фронтів і проведеної операції з дезінформації противника про місце генерального наступу.
Рядок 665:
Від першого серпня до другого жовтня 1944 року відбувається [[Варшавське повстання]], організоване [[Армія Крайова|Армією Крайовою]] у Варшаві проти Третього Рейху. Метою повстання було звільнення Варшави й відновлення некомуністичної Польщі. Повстанці зазнали поразки. Радянські війська умисно затримали свій наступ, очікуючи поразки повстання.
 
Внаслідок наступу радянських військ на півночі [[Фінляндія]] у вересні підписала угоду про перемир'я з Великої Британією іта СРСР і зобов'язалася сприяти виходу з країни німецьких військових з'єднань. Контроль за виконанням умов перемир'я здійснювала контрольна комісія союзників. Німецькі війська відмовилися виходити з території Фінляндії, колишні союзники почали воювати один проти одного ([[Лапландська війна]]).
 
[[14 вересня]] [[1944]] року почався наступ військ Червоної Армії на [[Прибалтика|Прибалтику]]. ВУ результаті [[Прибалтійська операція (1944)|Прибалтійської операції]] нацистськихнацистів окупантів вигналивитіснили з [[Литовська РСР|Литовської РСР]], [[Латвійська РСР|Латвіської РСР]] і [[Естонська РСР|Естонської РСР]]. Розгромлено 26 дивізій [[Група армій «Північ»|групи армій «Північ»]], 3 дивізії повністю знищено. Понад те, 400-тисячне німецько-латиське угруповання військ опинилося в [[Курляндський котел|Курляндському котлі]].
 
У жовтні 1944 року радянські війська і флот розгромили сили [[вермахт]]у на півночі Фінляндії в області [[Петсамо]], а також в [[Нур-Норге|Північній Норвегії]] ([[Петсамо-Кіркенеська операція]]).
 
20 серпня почалася [[Яссько-Кишинівська операція]]. ЧервонаСРСР Армія знищилазнищив групу німецьких армій «Південна Україна» і зайняла Королівство Румунія. 23 серпня в Бухаресті відбувся антидиктаторський переворот, підготовлений королівським двором, по-антинімецьки налаштованою верхівкою армії та кількома антифашистськими партіями, включаючи Компартію (КПР). 24 серпня Королівство Румунія оголосило війну нацистській Німеччині.
 
Радянський Союз нотою від 5 вересня оголошує війну БолгаріїБолгарському царству, Червона8 арміявересня входитьрадянські увійська Болгарськевторгаються царстводо 8 вереснянього, а 9 вересня внаслідок перевороту ліквідовано монархію. Болгарія оголошує війну Третьому Рейху.
 
[[12 вересня]] в Москві радянський уряд від імені союзників&nbsp;— СРСР, Великої Британії і США&nbsp;— підписав угоду про перемир'я з новим румунським урядом, за якою СРСР повернув собі Бессарабію і Північну Буковину, однак Румунії повернули Північну Трансільванію.
 
Німці почали евакуацію військ з території [[Югославія|Югославії]] іта [[Королівство Греція|Королівства Греція]], де владу в свої руки беруть народно-визвольні рухи.
 
=== Стратегічні бомбардування Третього Рейху ===
Рядок 709:
В [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівстві Італія]] наступ союзників просувався дуже повільно. Незважаючи на всі спроби, їм так і не вдалося наприкінці 1944 року прорвати лінію фронту і форсувати річку [[По]]. У квітні 1945 року їхній наступ відновився, вони подолали німецькі укріплення («[[Готська лінія]]»), і прорвалися в долину річки По. [[28 квітня]] 1945 року італійські партизани захопили і стратили [[Беніто Муссоліні|Муссоліні]]. Повністю Північну Італію було очищено від німців лише в травні 1945 року.
 
У лютому 1945 року проводиться [[Будапештська операція]], після якої останній європейський союзник Третього Рейху&nbsp;— [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівство Угорщина]]&nbsp;— був змушений капітулювати.[[12 січня]] [[1945]] року починається наступ в [[Польща|Польщі]]. Радянські війська розгромили [[Група армій «A»|групу армій «А»]], завершилавитіснили вигнаннянімецькі нацистських окупантівсили з Польщі та створили сприятливі умови для нанесення вирішального удару по [[Берлін]]у. Почалося відновлення польської державності.
 
Стало очевидним те, що німецькі збройні сили не здатні ефективно вести бойові дії на два фронти. Силами [[1-й Білоруський фронт|1-го]], [[2-й Білоруський фронт|2-го]] і [[3-й Білоруський фронт|3-го Білоруських фронтів]] успішно проведені наступальні операції, в результаті яких були розгромлені великі потужні німецькі угруповання в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]] та [[Померанія|Померанії]]. Були захоплені міста-фортеці [[Гдиня]], [[Данциг]], [[Черняховськ|Інстербург]], Хейльсберг, [[Кенігсберг]], [[Балтійськ|Піллау]]. Радянські війська увійшли до Австрії з території Королівства Угорщина, а британські й американські війська вступили в південні і західні землі. Взяття «фортеці Відень» супроводжувалося запеклими вуличними боями. [[Історія Австрії#Друга світова війна|Австрію поділили на чотири зони окупації]].[[Файл:Destruction in a Berlin street.jpg|left|upright|thumb|250px|Центр Берліна, 3 липня 1945.]][[16 квітня]] [[1945]] Червона армія почала [[Битва за Берлін|наступ на Берлін]]. Загалом у штурмі [[Берлін]]а брало участь шість армій [[1-й Білоруський фронт|1-го Білоруського фронту]] і три армії [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]]. Усвідомлюючи свою повну поразку, [[Адольф Гітлер|Гітлер]] та [[Пауль Йозеф Геббельс|Геббельс]] наклали на себе руки. [[1 травня]] розпочалася масова капітуляція гарнізону Берліна, а потім частин Західного фронту. На Східному фронті німецькі війська, за наказом голови уряду Третього Рейху адмірала [[Деніц Карл|Деніца]], продовжували бойові дії в Чехословаччині. [[2 травня]] після наполегливих двотижневих боїв за німецьку столицю генерал артилерії [[Гельмут Вейдлінг|Вейдлінг]] в супроводі трьох німецьких генералів перейшов лінію фронту і здався в полон. Через годину, перебуваючи в штабі 8-ї гвардійської армії, він написав наказ про капітуляцію Берліна.
Рядок 727:
=== Бойові дії після капітуляції Третього Рейху ===
{{Main|Акт про капітуляцію Німеччини|Празьке повстання 1945|Празька операція}}
Після безумовної капітуляції Третього Рейху окремі німецькі частини продовжували воювати. З 5 по 11 травня військами [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] була проведена [[Празька операція]]&nbsp;— остання стратегічна наступальна операція [[РСЧА|Червоної Армії]] на [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Європейському театрі бойових дій]], ву ході якої було ліквідоване велике угруповання ворога на території Чехословаччини іта вигнано нацистських окупантів ззахоплено [[Прага|ПрагиПрагу]].
 
В ніч з 11 на [[12 травня]] поблизу демаркаційної лінії біля села Слівіце в околицях міста [[Пльзень]] [[Битва під Слівіце|в ході бою були знищені]] залишки відступаючих з [[Прага|Праги]] змішаних дивізій СС на чолі з керівником Управління [[СС]] в [[Протекторат Богемії та Моравії|Богемії і Моравії]] обергруппенфюрером СС графом Карлом-Фрідріхом фон Пюклер-Бургхаусом. У складі більш ніж семитисячного угруповання німців перебували залишки дивізій СС «Валленштайн» і «<nowiki/>[[2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»|Дас Райх]]<nowiki/>».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Друга_світова_війна