Лавріненко Валерій Іванович: відмінності між версіями

 

У 1974 р. Лавріненко В.І отримав диплом (з відзнакою) інженера-механіка за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні станки та інструменти» (диплом У № 881667) Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування (в теперішній час - [[Центральноукраїнський національний технічний університет]] м. Кропивницький).

У 1981 р. він закінчив аспірантуру при[[Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України|Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] за спеціальністю «Процеси і машини обробки матеріалів різанням; автоматичні лінії».

У 1983 р. під керівництвом канд. техн. наук, ст. наук. співробітника Захаренка І.П. Лавріненко В.І виконав роботу «Процес глибинного електрохімічного шліфування інструмента з швидкорізальних сталей кругами з надтвердих матеріалів», та захистив дисертацію на здобуття наукового степеня [[Кандидат наук|кандидата технічних наук]]. (Диплом ТН № 065148).

У 2000 р. в спецраді Д.26.230.01 при [[Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України|Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля]] Лавріненко В.І. захистив докторську дисертацію «Наукові основи шліфування інструментальних матеріалів із спрямованою зміною характеристик контактних поверхонь» за спеціальністю «05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти» (диплом ДД № 001258).