Битва під Любаром: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
|casualties2=близько 10 000 (правдоподібно 4-8 тис. вбитих та поранених, близько сотні в'язнів та дезертирів), понад 500 возів та 19 гармат}}
{{Московсько-польська війна (1654—1667)}}
'''Би́тва під Лю́баром''' відбулася [[16 вересня|16]]—[[26 вересня]] [[1660]] року під час [[Московсько-польська війна 1654—1667|Московсько-польської війни 1654—1667]]. [[Річ Посполита|Польські]] війська в союзі з [[Кримське ханство|кримсько-татарським]] військом та [[Козаки|козаками]] [[Іван Виговський|Івана Виговського]] зійшлися в бою з [[Московське царство|московською]] армією під командуванням [[боярин]]а [[Василь Шереметєв|Василя Шереметьєва]] і [[Козаки|козаками]] [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Військо Запорозьке|Війська
== Передісторія ==
Рядок 24:
У травні [[1660]] до [[Київ|Києва]] прийшли [[козаки|козацькі]] [[Полковий устрій України|лівобережні полки]] [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Цюцюра Тиміш|Тимоша Цюцюри]], всього близько 20 000 чоловік. Спільно з армією [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] повинно було діяти [[Козаки|козацьке]] військо (від 20 до 30 000 осіб) під керівництвом [[гетьман]]а [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]], з'єднання з яким передбачалося під [[Слободище (Бердичівський район)|Слободищем]]. [[Гетьман]] повинен був рухатися вздовж правого боку [[Дніпро|Дніпра]] з метою попередження з'єднання [[Річ Посполита|польсько-литовської]] армії з військом [[Ґераї|Кримського хана]]. [[Юрій Хмельницький|Хмельницький]] так само виділив окремий загін [[Козаки|козаків]] для прикриття кордону з [[Кримське ханство|Кримським ханством]], надавши для посилення [[Черкаський полк|Черкаський]] і [[Канівський полк]]и.
У [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] були великі плани походу і бажання наступати вглиб [[Річ Посполита|Польщі]], які цілком підтримував [[Цюцюра Тиміш|Цюцюра]]. З усіх [[Воєвода|воєвод]] тільки [[князь]] Григорій Козловський виступав проти цього, переконуючи [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]], що не можна довіряти [[Козаки|козакам]], які неодноразово зраджували своїм союзникам і не варто йти в [[Річ Посполита|Польщу]]. Потрібно чекати ворога в [[Гетьманщина|Гетьманщині]], зміцнюючи міста, але його думку не було почуто.<ref>Герасимчук В. Чуднівська кампанія 1660 р. — Львів, 1913. — c. 14</ref> [[17 серпня]] [[1660]] [[Московське царство|московський]] [[воєвода]] почав похід на [[Львів]]. [[25 серпня]] до нього приєднався, вийшовши з [[Умань|Умані]], загін [[князь|князя]] Григорія Козловського. В результаті, в армії [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] перебували 15 031 чоловік [[Московське царство|московського]] війська з 33 [[гармата]]ми і близько 20 000 чоловік [[Військо
Дізнавшись про наступ [[Московське царство|московського]] війська, [[польський король]] направив свої війська назустріч ворогові. З [[Луцьк]]а виступили [[Річ Посполита|польські]] війська [[Польний гетьман коронний|польного гетьмана коронного]] [[Єжи-Себастьян Любомирський|Єжи Любомирського]] чисельністю близько 15-19 тис. осіб. На [[Поділля|Поділлі]] до військ [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирського]] приєднався загін [[Козаки|козаків]] [[Іван Виговський|Івана Виговського]] чисельністю від 1 500 до 2 000 чоловік. Близько Костянтинова (тепер — м. [[Старокостянтинів]]) [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] з'єднався з армією [[Великий гетьман коронний|Великого гетьмана коронного]] [[Потоцький Станіслав Ревера|Станіслава Потоцького]] (близько 8 000 чоловік), сформованою в [[Тернопіль|Тернополі]].
| |||