Мірошниченко Юрій Романович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення інформації Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
Зміни на нові дані с оффіційного сайту Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 45:
| кінець4 = [[2 квітня]] [[2007]]
}}
'''Юрій Романович Мірошниченко – український політик, правник, громадський діяч, науковець, правозахисник.'''
Народний депутат України з травня 2006 року (Верховна Рада України V-VIII скликань);
[[Верховна Рада України]] VІІІ скликання – Голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2014 року). ▼
Верховна Рада України VІІІ скликання – член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації (з грудня 2014 року);
Верховна Рада України VІІ скликання – заступник Голови Комітету у закордонних справах (грудень 2012 року – листопад 2014 року);
== Життєпис ==
'''Дитячі та шкільні роки:'''
Народився 3 лютого 1970 у с. Лісіно-Корпус, Тосненський район, Ленінградська область.
Освіта: 1987-1988 та 1989-1990 – закінчив школу із золотою медаллю у [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинському педагогічному інституті]] на факультеті іноземних мов;▼
Коріння Юрія Мірошниченка по лінії матері походять з кубанських козаків, а по лінії батька – з давнього черкеського (адигського) роду Кулових.
1990-1994 – навчався у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському університеті імені Тараса Шевченка]] на факультеті іноземних мов (Чернігівська обл.);▼
У 1977-1981 роках навчався у середній школі с. Калевала (Карелія).
2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет [[Академія праці, соціальних відносин і туризму|Академії праці та соціальних відносин]] (м. Київ);▼
У 1981-1987 роках навчався у Новгород-Сіверській школі-інтернаті імені К.Д. Ушинського (Чернігівська обл.), яку закінчив із золотою медаллю.
2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у [[Національна академія державного управління при Президентові України|Національній академії державного управління при Президентові України (м. Київ);]]▼
Політик зізнається, що саме навчання у школі-інтернаті загартувало його на все життя.
'''Здобуття вищої освіти та наукова діяльність:'''
Прийняття важливих системних рішень Юрієм Мірошниченком завжди засноване на ґрунтовній теоретичній базі, що дозволяє уникати помилок і бачити розвиток ситуації наперед. Послідовність і прогнозованість стали невід’ємними професійними якостями політика.
▲
▲1990-1994 – навчався у
▲2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет
▲2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у
2006 – захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» (Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України), кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні інститути і процеси»;
27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;
28 березня 2013 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;
25 лютого 2016 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України Юрію Мірошниченку присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та теорії держави і права.
== Громадська діяльність ==
Працюючи на керівних посадах у бізнес-структурах, Юрій Мірошниченко почав усвідомлювати необхідність становлення інститутів громадянського суспільства як найважливішої передумови цивілізованого розвитку ринкової економіки. Він стає співзасновником ряду громадських організацій, найбільш впливовою з яких стало Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ». Лише за кілька років команда успішних представників нового покоління змогла реалізувати навчально-освітні проекти загальнонаціонального масштабу: Всеукраїнська школа політика нової генерації (2001-2005) та Всеукраїнська школа молодіжних лідерів (2003-2007). Навчання в обох школах базувалося на основі сучасних методик організаційно-діяльнісних ігор, що дозволяє готувати справжніх фахівців і лідерів для розбудови України.
'''Основні етапи громадської діяльності Юрія Мірошниченка:'''
1998 – 2007 – засновник і президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;
1999-2006 – член громадської колегії Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва;
2000-2005 – член, голова правління Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ;
2001 – 2005 – ректор Всеукраїнської школи політика нової генерації;
2003 – 2007 – ректор Всеукраїнської школи молодіжних лідерів;
2003-2006 – заступник голови Національної ради молодіжних організацій України;
З 2005 року – президент Центру ефективного управління (на громадських засадах з квітня 2006 року).
== Політична кар'єра ==
1997 – 1998 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі в Чернігівській області;
1999 – балотувався на посаду мера Києва;
1999-2004 – засновник і голова політичної партії «Нова генерація України»;
[[2014|У 2014]] році обраний народним депутатом України за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок»;▼
2000 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 130 в Миколаївській області;
[[2014|З 2014]] року – голова Партії розвитку України.<br />▼
2002 – кандидат в народні депутати України від партії «Нова генерація України» (№1 у виборчому списку);
2004-2005 – член президії, заступник голови партії «Трудова Україна» (голова – Сергій Тігіпко);
У 2004 році – член виборчої команди кандидата в Президенти України Віктора Януковича;
З 2005 року по квітень 2014 року – член Партії регіонів;
У 2006, 2007 та 2012 роках обирається народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів;
2010-2014 – Представник Президента України у Верховній Раді України;
▲
▲
Будучи вже народними депутатом чотирьох скликань Верховної Ради Юрій Мірошниченко є автором кількох сотень законопроектів. Ініціатором створення та успішної роботи багатьох міжфракційних об’єднань, тимчасових та постійних робочих груп.
В парламенті восьмого скликання (з листопада 2014 року) Юрій Мірошниченко ініціював створення та є співголовою постійно діючої міжвідомчої робочої групи з пенітенціарної реформи, утвореної на базі парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції. Зазначена робоча працює на основі механізмів повного циклу публічної політики, а до участі в її роботі долучаються крім представників парламенту та органів виконавчої влади, науковці, експерти, адвокати, правозахисники, лідери громадських організацій, представники офісів Європейського Союзу та Ради Європи в Україні, інших міжнародних організацій. Основним результатом діяльності робочої групи є підготовлені та узгоджені законопроекти з пенітенціарної реформи.
Юрій Мірошниченко виступив ініціатором створення Національної платформи «Україна дружня до аутизму», яка є комунікативним майданчиком для представників органів державної влади та громадянського суспільства, покликаним об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для вирішення питань дітей і дорослих з розладами аутичного спектру.
== Парламентська діяльніст ==
Рядок 102 ⟶ 158:
28 березня 2013 року рішенням [[Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України|Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]] присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;
27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;
Рядок 114 ⟶ 166:
У 2006 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» ([[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України]]), кандидат політичних наук за спеціальністю «<nowiki/>[[Політичні інститути|Політичні інститути і процеси]]<nowiki/>».
== Нагороди ==
Рядок 121 ⟶ 171:
[[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] ([[2002]]);
[[Почесна грамота Верховної Ради України]] ([[2003]])
== Посилання ==
|