Мірошниченко Юрій Романович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AnniNagok (обговорення | внесок)
Доповнення інформації
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Зміни на нові дані с оффіційного сайту
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 45:
| кінець4 = [[2 квітня]] [[2007]]
}}
'''Юрій Романович Мірошниченко – український політик, правник, громадський діяч, науковець, правозахисник.'''
'''Ю́рій Рома́нович Мірошниче́нко''' — [[народний депутат України]] [[Верховна Рада України V скликання|V]], [[Верховна Рада України VI скликання|VI]], [[Верховна Рада України VII скликання|VII]], [[Верховна Рада України VIII скликання|VIII]] скликань. [[Заслужений юрист України]] ([[2011]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=845/2011 Указ Президента України №&nbsp;845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»]</ref>; [[кандидат наук | кандидат політичних наук]], [[доктор наук | доктор юридичних наук]].
 
Народний депутат України з травня 2006 року (Верховна Рада України V-VIII скликань);
[[Верховна Рада України]] VІІІ скликання – Голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2014 року).
 
Верховна Рада України VІІІ скликання – член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації (з грудня 2014 року);
Обраний від партії [[Політична партія «Опозиційний блок»|«Опозиційний блок»]] по партійному списку (№ 20)<ref name="СП">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=8826 Юрій Мірошниченко на офіційному сайті ВРУ]</ref>.
 
Верховна Рада України VІІ скликання – заступник Голови Комітету у закордонних справах (грудень 2012 року – листопад 2014 року);
[[Інститут Представників Президента України|Представник Президента України у Верховній Раді]] (березень 2010 року&nbsp;— лютий 2014 року);
 
[[Верховна Рада України VII скликання|Верховна Рада Україничлен VІІКомітету скликання]]з питань правової [[Комітетполітики, Верховноїголова Радипідкомітету Україниз упитань закордоннихорганізації справах|заступникта Головидіяльності Комітетуорганів уюстиції, закордоннихнотаріату, справах]]адвокатських об’єднань та надання правової допомоги громадянам  (грудень 20122007 року – листопадгрудень 20142012 року);
 
[[Верховна Рада України VIV скликання|Верховна Рада України VІ скликання]][[Комітет Верховної Ради України з питань правової політики|член Комітету з питань правової політики]]правосуддя, голова підкомітету з питань організаціїпроцесуального та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об’єднань та надання правової допомоги громадянам законодавства (груденьтравень 20072006 року – грудень 20122007 року);.
 
[[Верховна Рада України V скликання]] – член Комітету з питань правосуддя, голова підкомітету з питань процесуального законодавства (травень 2006 року – грудень 2007 року);
 
== Життєпис ==
'''Дитячі та шкільні роки:'''
Народився [[3 лютого]] [[1970]], село [[Лісіна-Корпус|Лісіно-Корпус]], [[Тосненський район]], [[Ленінградська область]]&nbsp;; мати Валентина Сергіївна (1949); донька Віта (1993 р.н.); син Максим (2005&nbsp;р.н.); донька Соломія (2009&nbsp;р.н.).
 
Народився 3 лютого 1970 у с. Лісіно-Корпус, Тосненський район, Ленінградська область.
Освіта: 1987-1988 та 1989-1990 – закінчив школу із золотою медаллю у [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинському педагогічному інституті]] на факультеті іноземних мов;
 
Коріння Юрія Мірошниченка по лінії матері походять з кубанських козаків, а по лінії батька – з давнього черкеського (адигського) роду Кулових.
1990-1994 – навчався у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському університеті імені Тараса Шевченка]] на факультеті іноземних мов (Чернігівська обл.);
 
У 1977-1981 роках навчався у середній школі с. Калевала (Карелія).
2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет [[Академія праці, соціальних відносин і туризму|Академії праці та соціальних відносин]] (м. Київ);
 
У 1981-1987  роках навчався у Новгород-Сіверській школі-інтернаті імені К.Д. Ушинського (Чернігівська обл.), яку закінчив із золотою медаллю.
2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у [[Національна академія державного управління при Президентові України|Національній академії державного управління при Президентові України (м. Київ);]]
 
Політик зізнається, що саме навчання у школі-інтернаті загартувало його на все життя.
2011 - Заслужений юрист України.
 
'''Здобуття вищої освіти та наукова діяльність:'''
 
Прийняття важливих системних рішень Юрієм Мірошниченком завжди засноване на ґрунтовній теоретичній базі, що дозволяє уникати помилок і бачити розвиток ситуації наперед. Послідовність і прогнозованість стали невід’ємними професійними якостями політика.
 
Освіта: 1987-1988 та 1989-1990 – закінчив школу із золотою медаллюнавчався у [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинському педагогічному інституті]] на факультеті іноземних мов;
 
1990-1994 – навчався у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському університеті імені Тараса Шевченка]] на факультеті іноземних мов (Чернігівська обл.);
 
2001 – закінчив з червоним дипломом юридичний факультет [[Академія праці, соціальних відносин і туризму|Академії праці та соціальних відносин]] (м. Київ);
 
2004 – здобув кваліфікацію магістра державного управління у [[Національна академія державного управління при Президентові України|Національній академії державного управління при Президентові України, (м. Київ);]]
 
2006 – захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» (Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України), кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні інститути і процеси»;
 
27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;
 
28 березня 2013 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;
 
25 лютого 2016 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України Юрію Мірошниченку присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та теорії держави і права.
 
== Громадська діяльність ==
Працюючи на керівних посадах у бізнес-структурах, Юрій Мірошниченко почав  усвідомлювати необхідність становлення інститутів громадянського суспільства як найважливішої передумови цивілізованого розвитку ринкової економіки. Він стає співзасновником ряду громадських організацій, найбільш впливовою з яких стало Всеукраїнське громадське об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ». Лише за кілька років команда успішних представників нового покоління змогла реалізувати навчально-освітні проекти загальнонаціонального масштабу: Всеукраїнська школа політика нової генерації (2001-2005) та Всеукраїнська школа молодіжних лідерів (2003-2007). Навчання в обох школах базувалося на основі сучасних методик організаційно-діяльнісних  ігор, що дозволяє готувати справжніх фахівців і лідерів для розбудови України.
[[1998]]–[[2007]]&nbsp;— засновник і президент Всеукраїнського громадського об'єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ» та реалізовано такі проекти: «Школа лідера» та «Школа політика»;<br />[[1999]]–[[2006]]&nbsp;— член громадської колегії Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва;<br />[[2000]]–[[2005]]&nbsp;— член, голова правління Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ;<br />[[2001]]–[[2005]]&nbsp;— ректор Всеукраїнської школи політика нової генерації;<br />[[2003]]–[[2007]]&nbsp;— ректор Всеукраїнської школи молодіжних лідерів;<br />[[2003]]–[[2007]]&nbsp;— заступник голови Національної ради молодіжних організацій України;<br />[[2005]]–[[2006]]&nbsp;— президент Центру ефективного управління.
 
'''Основні етапи громадської діяльності Юрія Мірошниченка:'''
 
1998 – 2007 – засновник і президент Всеукраїнського громадського об’єднання «НОВА ГЕНЕРАЦІЯ»;
 
1999-2006  – член громадської колегії Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва;
 
2000-2005 – член, голова правління Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ;
 
2001 – 2005 – ректор Всеукраїнської школи політика нової генерації;
 
2003 – 2007 – ректор Всеукраїнської школи молодіжних лідерів;
 
2003-2006 – заступник голови Національної ради молодіжних організацій України;
 
З 2005 року – президент Центру ефективного управління (на громадських засадах з квітня 2006 року).
 
== Політична кар'єра ==
 
1997 – 1998 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі в Чернігівській області;
[[1997]]–[[1998]]&nbsp;— кандидат у народні депутати України в одномандатному окрузі;<br />[[1999]]&nbsp;— балотувався на посаду Київського міського голови;<br />[[1999]]–[[2004]]&nbsp;— засновник і голова політичної партії «Нова генерація України»;<br />[[2000]]&nbsp;— кандидат у народні депутати України у виборчому окрузі №&nbsp;130 в [[Миколаївська область | Миколаївській області]];<br />[[2002]]&nbsp;— кандидат в народні депутати України від партії «Нова генерація України» (№&nbsp;1 у виборчому списку);<br />[[2004]]–[[2005]]&nbsp;— член президії, заступник голови партії [[Трудова Україна | «Трудова Україна»]] (голова&nbsp;— [[Сергій Тігіпко]]);<br />[[2004]] року&nbsp;— член виборчої команди кандидата в [[Президент України | Президенти України]] [[Віктор Федорович Янукович | Віктора Федоровича Януковича]]; [[2005]] року&nbsp;— член [[Партія регіонів | Партії регіонів]] у [[2006]], [[2007]] та [[2012]] роках обирається народним депутатом [[Верховна Рада України |Верховної Ради]] п'ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів;
 
1999 – балотувався на посаду мера Києва;
[[23 березня|З 23 березня]] [[2010]] року по [[25 лютого]] [[2014]]&nbsp;— [[Інститут Представників Президента України | Представник Президента України у Верховній Раді України]];
 
1999-2004 – засновник і голова політичної партії «Нова генерація України»;
[[2014|У 2014]] році обраний народним депутатом України за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок»;
 
2000 – кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 130 в Миколаївській області;
[[2014|З 2014]] року – голова Партії розвитку України.<br />
 
2002 – кандидат в народні депутати України від партії «Нова генерація України» (№1 у виборчому списку);
 
2004-2005 – член президії, заступник голови партії «Трудова Україна» (голова – Сергій Тігіпко);
 
У 2004 році – член виборчої команди кандидата в Президенти України Віктора Януковича;
 
З 2005 року по квітень 2014 року – член Партії регіонів;
 
У 2006, 2007 та 2012 роках обирається народним депутатом Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань за виборчим списком Партії регіонів;
 
2010-2014  – Представник Президента України у Верховній Раді України;
 
[[2014|У 2014]] році обраний народним депутатом України за виборчим списком новоствореної політичної партії «Опозиційний блок»;
 
[[2014|З 2014]] року – голова Партії розвитку України.<br />;
 
[[ВерховнаЗ Радагрудня України]]2014 VІІІ скликанняр. Головаголова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітетупарламентського Верховної Ради Україникомітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2014 року).
 
Будучи вже народними депутатом чотирьох скликань Верховної Ради Юрій Мірошниченко є автором кількох сотень законопроектів. Ініціатором створення та успішної роботи багатьох міжфракційних об’єднань, тимчасових та постійних робочих груп.
 
В парламенті восьмого скликання (з листопада 2014 року) Юрій Мірошниченко ініціював створення та є співголовою постійно діючої міжвідомчої робочої групи з пенітенціарної реформи, утвореної на базі парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції. Зазначена робоча працює на основі механізмів повного циклу публічної політики, а до участі в її роботі долучаються крім представників парламенту та органів виконавчої влади, науковці, експерти, адвокати, правозахисники, лідери громадських організацій, представники офісів Європейського Союзу та Ради Європи в Україні, інших міжнародних організацій. Основним результатом діяльності робочої групи є підготовлені та узгоджені законопроекти з пенітенціарної реформи.
 
Юрій Мірошниченко виступив ініціатором створення Національної платформи «Україна дружня до аутизму», яка є комунікативним майданчиком для представників органів державної влади та громадянського суспільства, покликаним об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для вирішення питань дітей і дорослих з розладами аутичного спектру.
 
== Парламентська діяльніст ==
Рядок 102 ⟶ 158:
 
28 березня 2013 року рішенням [[Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України|Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]] присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності «Конституційне право; муніципальне право»;
 
 
 
 
 
27 листопада 2012 року відбувся публічний захист дисертації Юрія Мірошниченка на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Тема дисертаційної роботи – «Конституційно-правове забезпечення народовладдя в Україні (теоретичний та практичний аспекти)»;
Рядок 114 ⟶ 166:
 
У 2006 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень» ([[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. Корецького Національної академії наук України]]), кандидат політичних наук за спеціальністю «<nowiki/>[[Політичні інститути|Політичні інститути і процеси]]<nowiki/>».
 
<br />
 
== Нагороди ==
Рядок 121 ⟶ 171:
[[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] ([[2002]]);
 
[[Почесна грамота Верховної Ради України]] ([[2003]]).<br />Володіє:[[англійська мова | англійською мовою]].<br />Захоплення: [[спорт]], [[екотуризм | зелений туризм]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==