Сітта: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис |
правопис |
||
Рядок 62:
У 528 році призначається magister militum per Armeniam (військовим командувачем Вірменії). У 529 році здобув перемогу над макронами в Понті, що були союзниками персів. Макронів було змушено прийняти християнство, а потім долучено до візантійського війська. В подальшому Сітта намагався розширити підтримку імперії, спираючись на вірменських та грузинських князів (насамперед перших). З цього моменту починається збільшення представників вірменської знаті, що частково прийняла православ'я, серед державних сановників та військовиків Візантії. Після цього стає magister militum per Armeniam et Pontum Polemoniacum et gentes (магістром військ Вірменії та Полемоніонового Понту).)
У 530 році призначається на посаду magister militum praesentalis (магістра презентальних військ). Йому надано в підпорядкування Дорофея, стратега Вірменії. В цей час проти візантійців виступив шахіншах [[Кавад I]], війська якого вдерлися до Північної Месопотамії та Римської Вірменії. Спочатку Сітта відбив
У 535 році отримав титул патрикія. Того ж року завдав поразки булгарам на річці [[Янтра (річка)|Ят]]. У 536 році отримав почесне консульство. У 538 році знову призначено magister militum per Armeniam для придушення повстання у Вірменії роду Аспетуні на чолі з Артабаном, що перейшов на бік Персії. У битві біля Онахалкону напочатку 539 року Сітта зазнав поразки й загинув.
| |||