|
===Життя===
Теокріт народився на [[Сицилія|Сицилії]] в [[Сіракузи|Сіракузах]] або поблизу від них, ймовірно, в останні роки [[ІVIV ст. до н. е.]] Його батьки, ''Праксагор'' і ''Філіна'', згадані в одній з епіграм, походили з острова [[Кос|Коса]], де поет жив у молодості. На Косі Теокріт увійшов до гуртка поетів, куди входили [[Філет]] і [[Асклепіад]]; ймовірно, там зав'язалася і його дружба, що тривала все життя, з поетом і лікарем [[Нікій|Нікієм]]. Повернувшись бл. [[280 до н. е.]] на [[Сицилія|Сицилію]], Теокріт марно звернувся по допомогу до тирана [[Сіракузи|Сіракуз]] [[Гієрон II|Гієрона II]]. (Зберігся перший твір, ідилія XVІ, ''Харити, або Гієрон'', у якому Теокріт просить правителя Сіракуз про прийняття його до двору.) Більш прихильним виявився цар [[Єгипет|Єгипту]] [[Птолемей II|Птолемей II Філадельф]]: з [[274 до н. е.|274]] по [[270 до н. е.]] Теокріт користувався в [[Олександрія|Олександрії]] його гостинністю. (Очевидно, бл. [[270 до н. е.]], була створена ідилія XVІІ ''Похвала Птолемею'', хвалебний гімн на честь владики, усупереч традиції, складений [[гекзаметр|гекзаметром]].) Імовірно, на кілька років Теокріт повертався на [[Кос]]; можливо, він відвідував [[Мілет]], батьківщину [[Нікій|Нікія]] та інші острови [[Егейське море|Егейського моря]]. Розквіт його творчості прийшовся на [[275 до н. е.|275]]—[[260 до н. е.]] Поет жив досить довго, оскільки в ХХХ ідилії він згадує своє сиве волосся, а римський поет [[Стацій]] називає його ''Sіculus senex'' ("старий сицилієць"). Відомості про життя витягаються в основному з творів самого Теокріта, оскільки навіть в [[Античний світ|античності]] про його життя було відоме небагато.
* XVІ ''Харити, або Гієрон'' (''Charіtes e Hіeron'') та XVІІ ''Похвала Птолемею'' (''Enkomіon eіs Ptolemaіon'') — панегірики на честь правителів. (Приблизна дата створення 275-274 до н. е.)
* XXІІ ''Гімн Диоскурам'' (''Dіoshumі'') та XXVІ ''Вакханки'' (''Lenaі e Bakchaі'') — гімни [[боги|богам]], що значно відрізняються за формою від традиційних гімнів.
* XVІІІXVIII ''Епіталама Єлени'' (''Helenes epіthalamіos''), написана з приводу якогось реального весілля.
* XXVІІІXXVIII ''Веретено'' (''Alakata'') — вірш на честь Теугенії, дружини друга Теокріта, лікаря [[Нікій|Нікія]].
* Три твори, XІІІ, XXІV, XXV, у тому числі один неавтентичний (XXV) — ''Гілас'', ''Малий Геракл'' і ''Геракл, що убиває Лева'' — є справжніми олександрійськими епіліями. Усі три зв'язані з образом дорійського героя Геракла.
* Твори XІІ, а також XXІX, XXX — любовні пісні до юнаків.
===Спадок===
Буколічна традиція, початок який поклав Теокріт, зобов'язана його прямому чи опосередкованому впливу. [[Мосх]] і [[Біон]] розвивали цей жанр грецькою; серед римлян очевидна залежність від Теокріта [[Вергілій|Вергілія]], який цінував "чутливий" бік поезії, від якого ця традиція перейшла до [[Кальпурній|Кальпурнія]] та [[Немезіан|Немезіана]]. З [[XVI]] ст. вплив Теокріта початок [[буколіка]] користувалася величезною популярністю в [[Європа|Європі]]. Просвітителі [[XVІІІXVIII]] ст. звеличували Теокріта за його "природність"
|
