Неоготика: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
Ідея відродити готичну архітектуру на новому етапі належить англійським діячам з грошима і дозвіллям. У Британії добре збереглися зразки [[собор]]ів, [[церква|церков]] і [[замок|замків]] доби готики і романського стилю, що сприймалися характерною рисою національної культури. На відміну від країн континентальної Європи, цікавість до готики в країні практично не вщухала протягом століть. Навіть запровадження [[протестантизм]]у (у формі англіканства), відхід місцевого священства від [[католицизм]]у, не увірвали цікавості до готичної архітектури. Її місцеві форми були підтримані професорами та студентами англійських університетів ([[Оксфордський університет|Оксфорд]], [[Кембриджський університет|Кембридж]]) навіть у 17 столітті, ігноруючи досвід новітніх європейських стилів. Представник англійського [[класицизм]]у 17 ст. архітектор [[Крістофер Рен]] вибудував вежу Томаса у Оксфорді з використанням готичних форм, ігноруючи і європейське надбання тогочасного [[бароко]], і власний досвід.
У 18 столітті готичні форми як декор присутні в магнацьких садибах англійських аристократів. Моду на готичний декор в інтер'єрі започаткував Хорас Волпол, що справило враження не тільки на друзів чи
== 18 століття ==
Рядок 17:
Початок відновлення англійської готики розпочався в Британії наприкінці 18 ст. через розчарування англійських діячів у ідеалах французької революції [[1789]]—[[1793]] рр., які почали вводити [[насилля]]м і [[терор]]ом та через пошуки національного архітектурного стилю.
Увагу сучасників прикували експерименти по відновленню форм готичної архітектури, які розпочав Вільям Бекфорд. Син мера [[Лондон|Лондона]] у [[1795]] р. розпочав будівництво у Вілтширі власної садиби Фонтхілл-ебби. Родзинкою проекту стала восьмикутна 90-метрова вежа. Зовнішні фасади садиби сильно нагадували форми готичного абатства, що й означено у назві садиби (
Садиба Фонтхілл-ебби приваблювала не тільки готичними формами, а і подіями, бо тричі за 30 років обвалилася її вежа. Будівництво і ремонти тривали до [[1813]] року. Садиба Бекфорда та її скандальна слава мала вплив на сучасників, а її сенсаційна «слава» наробила галасу в Європі. По смерті власника вежа в черговий раз обвалилася, а садибу зруйнували.
Але досвід не пропав задарма. Інженерна школа британців з 17 ст. посіла провідні позиції в Європі. В 19 ст. англійці, французі и німці жваво дискутують, де саме виникла європейська готика. Але перше місце в відновленні форм середньовічної
== Підтримка діячів романтизму ==
Відновленню готичних форм на новому етапі сприяли і діячі європейського [[романтизм]]у. Розчарування у застиглих, поміркованих формах [[ампір]]у і пізнього класицизму(і ідеях доби просвітництва, що іх підтримували ) привели до протиставлення їм варварської, «неримської», некласичної архітектури.
Розповсюдженню цікавості до історичної готики в Європі сприяли і твори письменників-романтиків. Шатобріан оспівував готичні руїни, доводив, що саме середньовічне готичне мистецтво найкраще відобразило «геній християнства». Французький поет і письменник Віктор Гюгю робить собор Паризької Богоматері - головним героєм власного роману з
== В середині 19 ст. ==
[[Файл:ClevelandTowerWatercolor20060829.jpg|міні|Клівлендська вежа вищої школи Принстонського університету, штат [[Нью Джерсі]], [[Сполучені Штати]], фото [[2006]] р.]]
Уряд Британії офіційно визнав неоготику національним стилем. Після пожежі колишньої споруди Британського парламенту право на проект нової споруди у [[1834]] році передали [[Огастес П'юджин|Огастесу П'юджину]], прихильнику неоготики. Разом з Чарльзом Баррі - Огастес П'юджин створив Вестмінстерський палац, який визнали зразком стилю. Неоготичні декорації отримали -
*
* залізничні вокзали
* ратуші
| |||