Багнет: відмінності між версіями

'''Багне́т,штик''' (від {{lang-pl|bagnet}}, що походить від {{lang-fr|baionette}}), '''штик'''<ref>{{СУМ-11|Штик}}</ref> (через {{lang-ru|штык}} чи {{lang-pl|sztyk, sztych}} від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''stich'')<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>&nbsp;— колюча і ріжуча [[холодна зброя]], що кріпиться на дульній частині ствола ручної вогнепальної зброї і призначається для рукопашного бою. З'явився в середині [[17 століття|17&nbsp;ст]] у Франції. Назва походить від міста [[Байонн]]а, що, за традицією, вважається місцем винайдення багнета.

Спочатку багнет був ножем (коротким вістрям списа), руків'я якого встромлялася в дуло рушниці (відомий як «багінет»). Наприкінці XVII століття з'являються багнети з трубкою замість руків'я. Вона давала змогу настромляти багнет ззовні дульного отвору, уможливлюючи стрільбу з примкнутим багнетом. У Росії 3-гранний багнет з трубкою прийняли на озброєння в 1708 році, наприкінці XIX століття його замінив 4-гранний. У період між світовими війнами використовувалися гранчасті багнети (СРСР, Франція) та клинкові у вигляді ножа або чингалакинджала (Німеччина, Японія та інші), під час Другої світової війни застосовувалися також невід'ємні багнети, які у похідному положенні складалися та фіксувалися вздовж ствола. Відомі багнет-ніж, який кріпиться до автомата, снайперської гвинтівки, та невід'ємний клинковий багнет, що кріпиться до карабіна.

У березні 2010&nbsp;р. армія США прийняла рішення відмовитись від багнетубагнета та навчання солдат прийомам бою з багнетом. Рішення обґрунтовано тим, що в умовах сучасної війни, багнет більш не є необхідною та надійною зброєю<ref>[http://sd.net.ua/2010/03/20/pentagon_otkazyvaetsja_ot_shtyka.html Пентагон відмовляється від багнета]</ref>.