Кирилюк Євген Прохорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 41:
В «Кобзарі» (1933) ворог вже вжив надзвичайної конспірації… Відомо, що ще минулого року наші видавництва усунули ту знеосібку і безвідповідальність, що була у нас досі. На кожному виданні, що зявляється з друку, є підпис редактора, техкера, коректора й художника. В «Кобзарі» (1933) нічого цього нема… Якийсь дивний виняток: є фірма автора передмови і за цим фіговим листком спритно заховано обличчя класового ворога. Правда, є ще оформлення Ол. Гера, але й це псевдонім, за яким заховався провокатор. А хто ж відповідальний редактор? Хто упорядник тексту, хто автор приміток? Невідомо. Ворог заховався сам і, маючи собі приятелів в апараті видавництва, заховав усе, що можна і треба було, на його думку, сховати.<br/>
[…] Вступну статтю викритого партією одвертого агента петлюрівсько-фашистського табору А. Річицького передруковано з першого видання без змін. Хіба так-таки й не було кому іншому написати цю статтю, хіба з першого її видання не видно було тих неприхованих ріжок антирадянського, брехливоворожого, націоналістичного трактування місця і значення поета-революціонера Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка в дожовтневій, класичній українській літературі? […] текст оформлював єфремівець Мих. Новицький, він же давав примітки для експорту за кордон і «незручно» було пускати його з однією передмовою Річицького, тож передмову французькою мовою доручено було ще й нацдемовцеві І. Миронцеві. […] Майже кожна примітка може правити за зразок нацдемівської роботи.<br/>
Варто було б ще згадати про ілюстрації Седляра […]. Наша думка про них негативна, вони справляють огидливе враження. Про них висловлювалися на зборах київських письменників цілий ряд товаришів (Іван Ле, Мельник та ін). Дивишся на виставки РСФРР і бачиш справжнесправжнє реалістичне мистецтво, а тут спотворні карикатури.
"Хто ж винен зрештою, що цей «Кобзар» з'явився в світ? Читач наш повинен знати їхні прізвища. Відповідальний редактор Харківського "ЛІМ"у&nbsp;— Р. Заклинський, відповідальний редактор Київського "ЛІМ"у&nbsp;— Федько (проштампував видання), фактичний редактор&nbsp;— гражданін Вайсблат (віддано до суду за провокацію), редактор тексту&nbsp;— активний контрреволюціонер Ол. Дорошкевич і автор приміток&nbsp;— єфремівець Мих. Новицький. З наведених прикладів ясно, яка правильна була аналіза ідеологічного фронту, що її дав тов. Постишев […]".