Королево: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 46:
== Назва ==
Назва Королево (угорською Киральгаза — Дім Короля), походить від мисливського королівського будинку, куди на полювання приїжджав угорський король [[Стефан V Арпад]].
 
== Географія ==
Королево лежить на висоті 146 метрів над рівнем моря. Королево з усіх боків оточують гори: Чорна гора на північному заході (висота її 568 м.) гора Саргедь — на сході (393 м.) південніше — гора Камінь (347 м.) Криживський верх, а на півдні видніється гора Фрасин — 821 м, східніше бачимо гору Кобола — 615 м, прямо на схід — гора Іросла 598 м. За умов хорошої сонячної погоди далеко на півночі видно гору Тупий. Її висота 878 м. Тому не дивно, що коли у Королеві вже цвітуть нарциси та тюльпани, вершина г. Тупий все ще вкрита снігом, який лежить іноді до середини квітня. На північному сході видніється гора Товста, на вершині якої встановлено телевежу. На північ зразу за рікою Тиса, простягаються не високі гори Копанський Верх. Їх вершину прикрашає чудовий сосновий гайок, який видно за десятки кілометрів. Імператриця Австро-Угорщини Марія-Терезія (1774—1779 р.р.), дочка Карла VI, подорожуючи нашим{{яким}} краєм вирішила пообідати на вершині цієї гори. Поки вона обідала, прислуга швидко посадила великий сосновий гайок в честь перебування імператриці на цьому місці. Пізніше імператор Йосиф ІІ теж побував у наших краях і милувався неповторним краєвидом, що відкрився з Копанського перевалу.
 
== Археологічні розкопки ==
Рядок 69 ⟶ 72:
 
Тож не дивно, що первісні люди скористалися цим раєм на землі і поселилися тут майже 600 000 років тому (різні історики називають різні дати, однак всі вони одностайні в одному: це найдревніше поселення людей в Європі).
 
Королево лежить на висоті 146 метрів над рівнем моря. Королево з усіх боків оточують гори: Чорна гора на північному заході (висота її 568 м.) гора Саргедь — на сході (393 м.) південніше — гора Камінь (347 м.) Криживський верх, а на півдні видніється гора Фрасин — 821 м, східніше бачимо гору Кобола — 615 м, прямо на схід — гора Іросла 598 м. За умов хорошої сонячної погоди далеко на півночі видно гору Тупий. Її висота 878 м. Тому не дивно, що коли у Королеві вже цвітуть нарциси та тюльпани, вершина г. Тупий все ще вкрита снігом, який лежить іноді до середини квітня. На північному сході видніється гора Товста, на вершині якої встановлено телевежу. На північ зразу за рікою Тиса, простягаються не високі гори Копанський Верх. Їх вершину прикрашає чудовий сосновий гайок, який видно за десятки кілометрів. Імператриця Австро-Угорщини Марія-Терезія (1774—1779 р.р.), дочка Карла VI, подорожуючи нашим{{яким}} краєм вирішила пообідати на вершині цієї гори. Поки вона обідала, прислуга швидко посадила великий сосновий гайок в честь перебування імператриці на цьому місці. Пізніше імператор Йосиф ІІ теж побував у наших краях і милувався неповторним краєвидом, що відкрився з Копанського перевалу.
 
Неподалік від села [[Мала Копаня]] знаходиться знамените Городище, де археологи, очолювані професором історії В'ячеславом Григоровичем Котигорошком, розкопали багато історичних знахідок. На північному заході від Королева можна побачити знамениті «хустські ворота» — унікальний природний феномен. Їх ширина близько 3 кілометрів. Саме звідси починається рівнина, яка через 80-100 км переходить у Велику Угорську низовину. Завдяки цим «воротам» холодні північно-східні вітри не сягають Королева, і температура тут на кілька градусів вища, ніж, наприклад, у тому ж Хусті. Тут, на вершині гори, яка і є частиною «Хустських воріт», знайдено залишки поселення неандертальців — рубаючі знаряддя, скребла, ножі, наконечники списів з андезиту та кременю. Всі ці знахідки (а їх понад 60 000) є важливим інструментом у дослідженні особливостей розвитку первісного виробництва, вивченні способи життя первісних людей, їх взаємодію з довкіллям тощо. Це поселення є пам'яткою світового значення і згадується у підручниках з історії нашого{{якого}} краю та Європи як найважливіше та найдревніше на території Старого Світу.{{джерело}}