Вікіпедія

Коран: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 176.117.83.39 (обговорення) до зробленого 46.98.63.169
Мітка: Відкіт
Рядок 1:
{{Otheruses}}
{{Іслам}}
форм до складніших, наприклад, спочатку мусульмани молилися два рази на день, а потім прийшло веління про п'ятиразову молитву. Згідно з реальними обставинами Аллах міг послати одкровення, яке носило тимчасовий характер (''мансӯх̣''), а потім скасувати його і замінити новим (''на̄сіх''), за аналогією з юриспруденцією використовується термін аброгація. Послання Корану по частинах сприяло кращому сприйняттю його народом<ref>Коран, 25:32</ref>, полегшувало вивчення та практичне застосування Корану в повсякденному житті.
'''Кора́н''' ({{lang-ar|أَلْقُرآن}}&nbsp;— ''Qur'ān''&nbsp;— читання в голос, декламація)&nbsp;— головна священна книга [[мусульмани|мусульман]], запис [[Проповідь|проповідей]], що виголошені пророком [[Мухаммед]]ом у формі пророчих [[Одкровення|одкровень]], головним чином в [[Мекка|Мецці]] та [[Медіна|Медині]] між <code>610</code> і <code>632</code>&nbsp;рр.
 
Мусульмани вірять, що '''Коран''' не створений, а існує передвічно, він є словом [[Аллах]]а і містить його остаточну і повну волю, яку [[Аллах]] промовив через пророка [[Мухаммед]]а.
 
Коран є цінною історичною і літературною пам'яткою ранньосередньовічної епохи історії [[Араби|арабів]].
 
== Етимологія терміну ==
Існує декілька думок про походження назви. Згідно з однією думкою, вона є похідним від дієслова «кара'а», яке означає «читати». Згідно з іншою&nbsp;— воно походить від дієслова «іктарана», яке означає «зв'язуватися». За третім тлумаченням, воно походить від слова «кору», що означає «частування»<ref> Ельміра Кулієв, «На шляху до Корану», стор 31</ref>. Богослови вважають, що Коран отримав таку назву, оскільки є даром Божим для віруючих.
 
У самому Корані використані різні імена останнього одкровення, з яких найпоширенішими є:
* Фуркан (розрізнення добра і зла, істини і брехні, дозволеного і забороненого)<ref> Коран, 25:1</ref>
* Китаб (Книга)<ref>Коран, 18:1</ref>
* Зікр (Нагадування)<ref>Коран, 15:1</ref>
* Танзіль (Послання)<ref>Коран, 26:192</ref>
 
Словом «мусхаф» називають окремі сувої або примірники Корану.
 
== Історія Корану ==
Згідно з мусульманським віровченням, оригінал Корану зберігається на небі, звідки його було низпослано в світ від Аллаха в повному вигляді в [[Аль-Кадр|ніч Кадр]], але ангел Джабраїл передавав його Мухаммеду частинами протягом 20 років<ref>Коран, 17:106</ref>.
 
=== Мекканський період низпослання ===
У мекканський період послання Корану іслам не був державною релігією, і в мекканских сурах більша увага приділяється доктринальним, [[есхатологія|есхатологічним]], духовним, а також [[етика|етичним]] проблемам. Найважливішим постулатом і лейтмотивом усього змісту Корану є доктрина [[Таухід|Єдинобожжя]], яка відкидає існування інших богів, крім істинного Творця всього сущого буття, і наказує обов'язковість служіння тільки Йому.
 
=== Мединський період низпослання ===
В посланнях мединського періоду більше значення відводиться соціальним, економічним питанням, проблемам війни і миру, права, сімейним стосункам тощо. Коранічні вказівки з'являлися поступово, від більш легких форм до складніших, наприклад, спочатку мусульмани молилися два рази на день, а потім прийшло веління про п'ятиразову молитву. Згідно з реальними обставинами Аллах міг послати одкровення, яке носило тимчасовий характер (''мансӯх̣''), а потім скасувати його і замінити новим (''на̄сіх''), за аналогією з юриспруденцією використовується термін аброгація. Послання Корану по частинах сприяло кращому сприйняттю його народом<ref>Коран, 25:32</ref>, полегшувало вивчення та практичне застосування Корану в повсякденному житті.
 
=== Канонізація Корану ===
став халіфом, він наказав зробити копії Корану і розіслати в різні [[мусульманські країни]].
За розпорядженням Мухаммеда послані йому аяти відразу ж записувалися (сам пророк був неписьменним). Для цього у нього було близько 40 секретарів. [[Зейд ібн Сабіт]] говорив, що потому як секретар записував послання, Мухаммад змушував його ще раз прочитати аяти і тільки після цього дозволяв читати їх народу. При цьому він наполягав, щоб сподвижники заучували одкровення напам'ять, бо таке знання буде винагороджено Аллахом. Таким чином, частина мусульман знали напам'ять весь Коран, решта&nbsp;— фрагментарно. Досі існує традиція зберігання Корану в усній формі, коли люди запам'ятовують його напам'ять цілком.
 
Коранічний текст записувався на фінікових листях, шматках плоского каменю, шкіри, тканини. Записи робилися поступово, але були змішаними. Тільки після послання групи аятів Мухаммад оголошував, в яку саме суру і в якому порядку вони повинні бути записані. Були й послання, які не повинні були увійти в Коран, а носили тимчасовий характер і пізніше були скасовані Аллахом.
 
Всі аяти Корану, але у вигляді окремих записів, були зібрані за рішенням першого праведного халіфа [[Абу Бакр]]а<ref>аль-Бухарі. Фадаілю'ль-Кур'ан. 3, 4; тафсир. Тауба. 20; Ахкам. 37</ref><ref>ат-Тірмізі. Тафсир. Тауба. 3102</ref>. Цю роботу виконав [[Зейд ібн Сабіт|Зайд ібн Сабіт]]<ref name=":0">Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б.Лобовика.&nbsp;— К.: Четверта хвиля, 1996.&nbsp;— 392 с.&nbsp;— С. 168</ref> і це зібрання зберігалося в одної з дружин пророка на ім'я [[Хафса бінт Умар|Хафса]] та відоме як Коран Хавси.
 
Через дванадцять років після смерті [[Мухаммед]]а, при третьому праведному халіфі [[Осман ібн Аффан|Османі]] текст Корану був оформлений як рукописна книга, яка вважається першим виданням Корану<ref name=":0" />. До того в ходу були різні варіанти Корану, зроблені зокрема Абдаллахом ібн Масудом і Убаййей ібн Каабом. Через сім років після того, як Осман став халіфом, він наказав зробити копії Корану і розіслати в різні [[мусульманські країни]].
 
Зібрані воєдино, зведені в один список у період правління халіфа Османа (644—656&nbsp;рр.), ці Одкровення склали канонічний текст Корану, який дійшов до наших днів в незмінному вигляді. Перший повний такий список датується 651-м роком.
Рядок 42 ⟶ 12:
Коран з перським перекладом
]]
Богослови вва[[Файл:Koran_1913_Abrančak-Lysynecjkyj.jpg|thumb|271x271px|
Богослови вважають, що переклад смислів Корану повинен спиратися на достовірні [[хадис]]и Мухаммада, відповідати принципам арабської мови і загальноприйнятим положенням мусульманського шаріату. Деякі вважали, що при виданні перекладу обов'язково вказувати на те, що він є простим роз'ясненням смислів Корану. Переклад не може служити заміною Корану під час [[намаз]]ів<ref>Саїд Ісмаїл Сині. Тарджумат Маан аль-Куран аль-Карим. С.9</ref>.
 
Фахівці поділяють переклади Корану на дві великі групи: буквальні і смислові. У зв'язку зі складністю перекладу з арабської мови на інші (зокрема, на українську) і неоднозначністю тлумачення багатьох слів і фраз, найбажанішими вважаються саме смислові переклади. Однак потрібно розуміти, що тлумач може допускати помилки, також як і автор перекладу.
 
Видатні художні достоїнства Корану визнані всіма знавцями арабської словесності<ref>Bernard G. Weiss «The spirit of Islamic law» стор 70-72</ref>. Однак багато з них втрачаються при буквальному перекладі. Неповторна мова, різнобічний зміст і красу<ref>Ельмір Кулієв, «На шляху до Корану»</ref> коранічного стилю неможливо зберегти і передати у процесі перекладу Корану іноземними мовами.
 
===== Переклади українською =====
 
====== Історія українських перекладів ======
[[Файл:Koran_1913_Abrančak-Lysynecjkyj.jpg|thumb|271x271px|
Сторінка з перекладу Абранчака-Лисенецького (1913), набрана [[українська латинка#Абецадло|латинським шрифтом]].
]]
Перші спробиив друге та третє видання книги, у яких чимало помилок та неточностей були виправлені. У 2013 вийшло четверте видання Корану.
Перші спроби перекладу Корану на староукраїнську (старослов'янську) мову були здійснені в XV&nbsp;ст. у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському. Після приєднання до ВКЛ Великим князем Вітовтом Криму в Литву переселилася значна група татар. Саме ними й були здійснені перші спроби перекладу Корану на офіційну мову ВКЛ.{{Fact}}
 
У [[2013]] році [[Михайло Якубович|бович]]; редактор: Вікторія Назарук; передмова: Саїд Ісмагілов. {{abbr|Ankara: Türkiye Diyanet Vakfı|Анкара: Державне управління у справах релігій Туреччини|0}}. січень 2017. ? стор. ISBN ?<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2141947-u-tureccini-vidali-koran-ukrainskou.html У Туреччині видали Коран українською] - Укрінформ, 19.12.2016</ref>
Питання, пов'язані з Кораном, вивчалися в XVI—XVII&nbsp;ст. в Острозькій та Києво-Могилянській академіях. А [[Іоанікій Ґалятовський]], який, щоправда, не був знайомий із самим Кораном, видав 1683 року в Чернігові полемічний трактат «АльКоран Мухамедів».
 
Власне українських переклади Корану на той час не існувало. Замість них в українських землях були поширені латинські переклади Корану (зокрема переклад [[Петро Пошановський|Петро Пошановського]], примірник якого з передмовою [[Филип Меланхтон]]а виданий в [[Базель|Базелі]] в [[1550]] році, з численими коментарями на полях грецькою та латиною зберігається в [[Острог|Острозі]]). В пізніші часи їх заступили польські та російські переклади.
 
Відомий український вчений-сходознавець [[Агатангел Кримський]] не ставив своїм завданням повний переклад Корану, проте в його роботах можна знайти переклади окремих сур, переважно російською мовою, хоча окремі фрагменти присутні і в україномовних роботах.
 
Існують непрямі свідчення про існування на початок [[XX]]&nbsp;ст. перекладу [[Володимир Лезевич|Володимира Лезевича]], проте ані надійно встановити особу перекладача, ані віднайти рукопис досі не вдалося.
 
У [[1913]]–[[1914]] Коран переклав львівський поліглот [[Олександр Лисенецький]]. Як показало дослідження цього тексту, праця базується на німецькому перекладі Корану М. Геннінґа (Лейпциг, 1901) [http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/48712/]. На жаль, текст залишився неопублікованим.
 
Пізніше частковий переклад Корану публіковали [[Полотнюк Ярема Євгенович|Ярема Полотнюк]] ([[1990]]) та [[Рибалкін Валерій Сергійович|Валерій Рибалкін]] ([[2002]]).
 
У [[2010]] в Сімферополі вийшла книга під назвою «Коран. Переклад смислів українською мовою». Автор, письменник [[Басиров Валерій Магафурович|Валерій Басиров]], який, за власним зізнанням, не володіє арабською, спирався виключно на російські тексти. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості неприпустимих помилок, неточностей та відступів від мусульманського вчення. У [[2011]] Валерій Басиров випустив друге та третє видання книги, у яких чимало помилок та неточностей були виправлені. У 2013 вийшло четверте видання Корану.
 
У [[2013]] році вийшло перше видання повного перекладу з арабської мови смислів Корану українською мовою з урахуванням автохтонної екзегетики ([[тафсир]]) виконав острозький науковець [[Михайло Якубович]]. Цей текст перекладу схвалила до друку Комісія Центру імені [[Король Фагда|Короля Фагда]] з друку Преславного Сувою, що знаходиться у [[Медіна|Медині]] (Короліство [[Саудівська Аравія]]). Друге видання&nbsp;— у 2015 році в місті Києві, у видавництві «[[Основи (видавництво)|Основи]]»<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd2013/ Український переклад Корану]</ref>. Третє видання цього перекладу випустило [[2016]] року Державне управління у справах релігій Туреччини (Türkiye Diyanet Vakfı), передмову до якого написав муфтій Духовного управління мусульман України [[Ісмагілов Саїд Валерійович|Саїд Ісмагілов]]. [[Михайло Якубович]] зазначив, що права на це видання передав турецькій структурі Діянет<ref>{{Cite web|url=http://artnews.in.ua/|title=Новини мистецтва та культури України і світу|website=artnews.in.ua|accessdate=2016-12-18}}</ref>.
 
====== Список ======
''Повні переклади:''
* ''Коран''. Переклади смислів українською мовою. Переклад з російської [[Басиров Валерій Магафурович|Валерій Басиров]], Сімферополь: Видавництво Доля, 2010 (перевидання 2011, 2011, 2013).
* ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської [[Михайло Якубович]]. [[Медіна]]: Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою. 2013. 991 стор. ISBN 978-603-801-095-2
**''(друге видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської [[Михайло Якубович]]; редактор: Людмила Таран. Київ: Основи. 2015. 448 стор. ISBN 978-966-500-361-8
** ''(аудіо-книга)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської [[Михайло Якубович]]; редактор: Людмила Таран; текст читає: [[Євген Підгорний]]. Київ: Асоціація мусульман України. Вересень 2016.<ref>[http://web.archive.org/web/20170318043709/http://lifeislam.org/uk/audiopereklad-ukrayins-koyu-movoyu Коран: аудіопереклад українською мовою] - Асоціація мусульман України, 22 вересня 2016</ref>
** ''(третє видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської [[Михайло Якубович]]; редактор: Вікторія Назарук; передмова: Саїд Ісмагілов. {{abbr|Ankara: Türkiye Diyanet Vakfı|Анкара: Державне управління у справах релігій Туреччини|0}}. січень 2017. ? стор. ISBN ?<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2141947-u-tureccini-vidali-koran-ukrainskou.html У Туреччині видали Коран українською] - Укрінформ, 19.12.2016</ref>
** ''(четверте видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської [[Михайло Якубович]]. Київ: [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]; Асоціація мусульман України. лютий 2017. ? стор. ISBN ?<ref>[http://lifeislam.org/uk/nashi-proekti-uk/asotsiatsiya-musul-man-ukrayiny-vy-dala-pereklad-smy-sliv-koranu-ukrayins-koyu-movoyu.html «Асоціація мусульман України» видала переклад смислів Корану українською мовою] - «Асоціація мусульман України», 20 лютого 2017</ref>
 
== Значення в ісламі ==
{{Шаріат}}
В ісламі Коран розглядають як священну книгу&nbsp;— конституція, послана Мухаммаду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і [[Умма (іслам)|суспільством]], виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах<ref> Коран, 2:185 </ref>. Саме факт послання Корану Мухаммаду визначає виняткове місце останнього в ісламі, де він розглядається як Пророк і Посланник.
 
Той, хто повірив у Коран, позбавляється від рабства перед творіннями, стає рабом Аллаха і починає нове життя, оскільки його душа ніби народжується заново для того, щоб служити Аллаху і заслужити його милість<ref>Ас-Сааді. Тайсір аль-Карім ар-Рахман. С.708</ref>.
Для цього мусульмани дотримуються божественного керівництва, слідують його приписам, підкоряються його велінням, уникають його заборон і не переступають його обмежень. Дотримання коранічного шляху розглядається як запорука щастя та успіху, тоді як віддалення від нього&nbsp;— причина нещастя<ref>Коран, 6:155</ref>. Коран виховує мусульман в дусі праведності, богобоязливості і доброзвичайності<ref> «Коран». Ісламський енциклопедичний словник. </ref>.
 
Згідно з ісламом, найкращим із людей є той, хто вивчає Коран і навчає йому інших людей<ref>Ібн Хаджар. Фатх аль-Барі. Т.9, С.93.</ref>.
 
== Вивчення Корану ==
[[Файл:Shikastah_script.jpg|thumb|
Перша і остання глави Корану разом
]]
 
=== Джерела оповідань Корану ===
Джерелом оповідань Корану, відповідно до ісламу, є тільки Всевишній. На це вказує безліч сур священної книги: «Ми послали Коран у ніч Могутності»<ref>Коран, 97:1</ref>, «Якби зібралися люди і джини, щоб зробити подібне до цього Корану, вони б не створили подібного, хоча б одні з них були іншим помічниками»<ref>Коран, 17:90</ref>.
 
Мусульмани вірять, що Коран був даний Всевишнім для виправлення викривлень, які були внесені людьми в ранні божественні писання&nbsp;— Тору і Євангеліє. Тому послідовники ісламу вважають, що саме в Корані існує заключна версія Божественного закону<ref>Коран, 2:135</ref>. Це ж констатують сходознавці: «Причину соціального неблагополуччя Мухаммад знайшов у помилковому культі, в порушенні заповіданих перше установлень, тому формулюючи нові релігійні та соціально-правові ідеї, Мухаммад бачив у них відновлені в первинному вигляді старі»<ref>Іслам. Енциклопедичний словник. Москва. 1991.</ref>.
 
=== Літературна структура Корану ===
У теперішньому вигляді Коран має 114 сур які поділяються на '''[[аят]]и''' (вірші). Сури розташовані так: найдовші&nbsp;— на початку, найкоротші&nbsp;— в кінці. Для Корану характерна своєрідна стилістика: це проповідь, [[пряма мова]] і розповідь від третьої особи.
 
Існує консенсус серед арабських вчених у використанні Корану щодо стандарту, за яким оцінюється інша арабська література. Мусульмани стверджують, що Коран за змістом і стилем не має аналогів. Майкл Селлс оцінює своєрідну організацію Корану, його «розсіяний або фрагментарний режим», як літературним прийомом, здатний справляти «глибокий вплив». Таким же чином він бачить стиль «багаторазового повторення» в Корані, вбачаючи в ньому літературний прийом.
 
=== Зміст Корану ===
Мусульмани вважають, що Коран був посланий не тільки арабам, але і всьому людству: «Ми направили тебе тільки як милість до мешканців всіх світів»<ref>Коран, 21:107</ref>.
 
У той же час Коран не містить у собі принципово нового, не відомого раніше. У ньому розповідається про древніх пророків ([[Адам в ісламі|Адам]], [[Лут]], [[Ібрагім (пророк)|Ібрагім]], [[Юсуф]], [[Муса (пророк)|Муса]], [[Іса ібн Маріам|Іса]] тощо) та про різні події їхнього життя. Коран розповідає й про події, які повинні відбутися в майбутньому, наприклад, пророкує реванш візантійців у війні з персами<ref>Коран, 30:2-5</ref>. Дійсно, через кілька років після дати, за якої за словами мусульман це було сказано, в кінці 620-х рр., [[Іраклій|Імператор Іраклій]] зумів завдати персам ряд поразок і повернути втрачені провінції. Проте варто пам'ятати що дата письмового фіксування тексту та його унифікації була вже після згаданих подій.
 
У Корані розповідається також про проблеми походження і сутності буття, з точки зору ісламу, різних форм життя, про космологію і космогонії, містяться різні вказівки про [[Мусульманські обряди|обряди]]. Таким чином, в Корані містяться загальні принципи різних аспектів індивідуального та суспільного буття.
 
=== Тлумачення Корану ===
Так дослідники Корану очікують знайти в ньому завершений літературний твір з єдиною композиційною схемою, але Коран&nbsp;— це писання з багатоплановим змістом, в якому пасажі, веління і заборони розташовані, з людського погляду, хаотично. І його текст потрібно не просто читати, а ретельно і наполегливо досліджувати, збираючи уривки, розташовані в різних сурах, для того щоб отримати єдину картину. Звісно, що Коран став першоджерелом для дуже багатьох коранічних наук, але найважливішим завданням відносно змісту самого Корану залишається правильне розуміння змісту аятів. І для розв'язання цієї проблеми було важливо розробити вірні наукові методи та підходи.
 
'''Коранічні науки'''
 
Причини дарування аятів (''асбаб ан-нузуль''). Теологи-суніти стверджують, що аяти Корану можна поділити на дві великі групи:
 
— аяти, причини дарування яких відомі;
 
— аяти, причини дарування яких не вказуються.
 
2. Скасовані та ті, що скасовують аяти Корану ''(насіх'' ''ва мансух''). Обидва ці терміни походять від одного арабського дієслова&nbsp;— «переписувати, скасовувати». Насіх означає скасування одного божого приписання й підпорядкування іншому, котре було послане після нього. Більшість мусульман визнають насіх і вважають, що його види можуть бути наступними:
 
— аяти, в яких релігійне приписання скасоване (мансух), але їхній текст залишається в силі;
 
— аяти, в яких скасований текст, але релігійне приписання залишається в силі;
 
— аяти, в яких скасовані як релігійне приписання так і текст;
 
Також дослідники вказують, що насіх може бути й іншого роду&nbsp;— насіх Корану Сунною, Сунни Кораном і Сунни Сунною.
 
3. Ясні та неясні за змістом аяти (''аль-мухкам'' і ''аль-муташабіх'');
 
Неповторність Корану (іджаз Аль-Куран);
Рядок 139 ⟶ 27:
Вживання слів Корану в прямому та переносному значенні (хакіка і маджаз);<ref>{{книга|автор=Саід Ісмагілов |частина=Священий коран та коранічні науки в ісламі |посилання частина= |заголовок=Аль-Калям |оригінал= |посилання= |відповідальний= головний редактор Бородіна В.В.|видання=3 |місце=Донецьк |видавництво= Донбас|рік= 2014|том= |сторінки=12-24 |сторінок=114 |серія=Бібліотека ісламознавства |isbn= 978-617-638-293-5|тираж=300}}</ref>
 
Для розуміння й інтерпретації Корану треба було створити традицію тафсіра, тобто тлумачення його тексту. Коран, як джерело віровчення, доповнюється іншими, не менш важливим для мусульман джерелом&nbsp;— суною, зафіксованою в хадісах, що є переказами про життя пророка та його сподвижніків<ref name=":0">Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б.Лобовика.&nbsp;— К.: Четверта хвиля, 1996.&nbsp;— 392 с.&nbsp;— С. 168</ref>.
 
=== Бездоганність Корану ===
Рядок 155 ⟶ 43:
 
За [[шаріат]]ом, мусульманин несе такі обов'язки перед Кораном:
* Віриднан Октара, відоміший під псевдонімом [[Харун Яхья]]. У своїх книгах він однозначно відкидає [[Еволюційне вчення|теорію еволюції]], тим самим залишаючись на позиціях [[креаціонізм]]у<ref>{{книга|автор = [[Харун Яхья]]|заголовок = «Крах теорії еволюції»|посилання = http://www.harunyahya.ru/Books/evolution_specialpreface.php}}</ref>.
* Вірити в те, що Благородний Коран є Словом Всевишнього Аллаха, і вчитися читати його відповідно до [[таджвід|правил вимови]].
* Брати Коран в руки лише в стані обмивання.
* Коран треба читати в чистих місцях.
* Тримати Коран на високих місцях. Не можна класти Коран на підлогу.
* Суворо виконувати всі розпорядження, зазначені у Корані. Все своє життя будувати згідно з моральними принципами Священного Корану.
 
При читанні Писання мусульмани проявляють смиренність і покірність, розмірковуючи над його словами і замислюючись над їх змістом. У цьому полягає мета читання Корану: «Невже вони не замислюються над Кораном? Або ж на їхніх серцях замки?»<ref>Коран, 47:24</ref>.
 
Текст Корану легко доступний в інтернеті арабською мовою, а також у вигляді переказів смислів Корану на інші мови.
 
=== Коран і філософія ===
 
=== Коран і наука ===
Дехто стверджує, що Коран заохочує розвиток науки і наукового знання<ref>{{стаття|автор = Ахмад Далляль|заголовок = «Коран і наука», «Енциклопедія Корану»}}</ref>. Мусульманські богослови заявляють, що Коран, безумовно, не є науковою працею, проте згадані в ньому факти, пов'язані з різними сферами знань, вказують на те, що науковий потенціал Корану багаторазово перевершував той рівень знань, який людство досягло до моменту появи Корану<ref>{{книга|автор = М. Якубович|заголовок = «Коран і сучасна наука»|посилання = http://islamology.ru/library/2009/07/post_87.shtml}}</ref>.
 
Цей [[конкордизм]] намагається узгодити коранічне сказання про світоутворення з даними сучасної науки. Через деякі, часто поетичні і розпливчасті вірші, прихильники цієї концепції «пророкують» [[тектоніка плит|тектоніку плит]], [[швидкість світла]] тощо. Однак слід підкреслити, що більшість цих віршів можуть так само описати відомі вже під час створення Корану спостережувані факти або поширені теорії (наприклад, теорія [[Гален]]а).
 
Найпопулярнішим прихильником коранічного конкордизму є турецький публіцист Аднан Октара, відоміший під псевдонімом [[Харун Яхья]]. У своїх книгах він однозначно відкидає [[Еволюційне вчення|теорію еволюції]], тим самим залишаючись на позиціях [[креаціонізм]]у<ref>{{книга|автор = [[Харун Яхья]]|заголовок = «Крах теорії еволюції»|посилання = http://www.harunyahya.ru/Books/evolution_specialpreface.php}}</ref>.
 
У сучасному ісламському світі широко поширене переконання, що Коран передбачив багато наукових теорій та відкриттів<ref>{{стаття|автор = Ахмад Далляль|заголовок = «Енциклопедія Корану», «Коран і наука»}}</ref>. Мусульманський проповідник Ідріс Галяутдін в одній зі своїх книг перерахував імена сучасних вчених, які прийняли іслам після того, як зробивши чергове відкриття, бачили, що воно було відображено в Корані 14 століть тому<ref>{{книга|автор = Ідріс Галяутдін|заголовок = «Відомі люди, що прийняли Іслам»|місце = Казань|рік = 2006}}</ref>. Одним з них був академік Моріс Бюкай ([[:fr:Maurice Bucaille]]), член Французької медичної академії<ref>[http://www.whyislam.ru/index/oni-prinyali-islam/moris-bukaj.htm «Люди, що прийняли Іслам»]</ref>. Однак подібні списки можна розглядати обачно: попри те, що часто зазначено, М. Бюкай, мабуть, не був членом французької Медичної Академії. Інші списки включають так само [[Жак-Ів Кусто]], хоча спростування про його навернення було опубліковано його фондом ще у 1991.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Коран