Французька революція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
; |
м Відкинуто редагування 46.201.40.61 (обговорення) до зробленого 212.115.244.237 Мітка: Відкіт |
||
Рядок 1:
[[Файл:Prise de la Bastille.jpg|thumb|300px|[[Штурм Бастилії]]]]
'''Вели́ка францу́зька револю́ція''' ([[1789]]–[[1799]]) — одна з найважливіших подій в історії [[Франція|Франції]]<!-- і всього людства -->. Протягом цього часу [[республіка|республіканський устрій]] замінив [[абсолютна монархія|абсолютну монархію]] у [[Франція|Франції]] і спричинив радикальні зміни у французькому суспільстві. Французька революція вважається головним переломним моментом в історії західної демократії — як епоха переходу від віку абсолютизму і [[аристократія|аристократії]], до віку [[демократія|демократії]] і участі широких верств населення в житті країни.▼
▲([[1789]]–[[1799]]) — одна з найважливіших подій в історії [[Франція|Франції]]<!-- і всього людства -->. Протягом цього часу [[республіка|республіканський устрій]] замінив [[абсолютна монархія|абсолютну монархію]] у [[Франція|Франції]] і спричинив радикальні зміни у французькому суспільстві. Французька революція вважається головним переломним моментом в історії західної демократії — як епоха переходу від віку абсолютизму і [[аристократія|аристократії]], до віку [[демократія|демократії]] і участі широких верств населення в житті країни.
== Причини ==
Аналіз причин Французької революції досі викликає суперечки істориків.
У своєму державному устрої у 18-му столітті [[Франція]] була [[абсолютна монархія|абсолютною монархією]], що спиралась на систему централізованої [[бюрократія|бюрократії]] і на постійне військо. Проте, між королівською владою, яка була абсолютно незалежна від панівних класів, і привілейованими станами суспільства існував свого роду союз — за відмову [[Духовенство|духовенства]] і [[дворянство|дворянства]] від політичних прав [[державна влада]] всією своєю силою і всіма засобами, що були в її розпорядженні, охороняла соціальні привілеї цих двох станів суспільства. Водночас зростав вплив [[третій стан|третього стану]] — усіх, хто не належав до перших двох.
Наприкінці XVIII століття Франція була однією з найбагатших країн Європи, поступаючись у розвитку тільки [[Британія|Британії]] та [[Нідерланди|Нідерландам]]. Водночас у країні, яка була абсолютною монархією не було жодного громадського контролю над [[бюджет]]ом, що протягом багатьох століть був [[дефіцит]]ним. Король [[Людовик XVI]] щедро витрачав гроші, включно з військовими видатками на ведення [[Семирічна війна|семирічної війни]] та підтримку колоній в [[Американська революція|Американській революції]], й [[державний борг]] досяг величезних розмірів. Половина бюджету йшла на виплату відсотків по заборгованості. Збільшення [[податок|податків]] лягало тягарем на плечі третього стану, оскільки перші два були звільнені від оподаткування. Ситуацію ускладнили неврожаї в 1780-х роках та [[пауперизація]] населення.
Шукаючи виходу зі скрутного становища, 1789 року король вирішив скликати [[Генеральні штати]] — французький парламент, який не скликали з 1614 року. Скликання Генеральних штатів мало на меті встановлення нової системи податків, які включали б податки на землю, і які повинні були б платити також перші два стани. Звісно, дворянство й духівництво зустріло таку ідею супротивом. Розгорнулася боротьба за представництво й систему голосування в Генеральних штатах.
Ідеологічну базу протистояння старого режиму й революційних сил забезпечили ідеї [[Просвітництво|Просвітництва]].
== Періодизація ==
| |||