|
'''Саспе́нс''' ({{lang-en|suspénse}} — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від {{lang-la|suspendere}} — підвішувати) у сенсі [[Альфред Гічкок|Альфреда Гічкока]] — жанр кінематографукінематографа. Створення автором особливого стану хвилювання, тривоги, напруження, який, постійно наростає, робить глядача ніби живимначе учасником подій, що розгортаються у стрічкахфільмах.
Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії у фільмахкіно, виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам та, [[Фільм жахів|фільмам жаху]]. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема, особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»);, музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми);, антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою<ref>Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. — Харків: Харківський музей міської садиби, 2007. — 328 с. </ref>. У значній частині творів саспенс-сцени передують [[скример]]у.
Майстром саспенсу, крімокрім Гічкока, вважається також [[Мікеланджело Антоніоні|Антоніоні]].
== Примітки ==
|
